$ 41.5 € 44.8 zł 10.78
+10° Київ +9° Варшава +14° Вашингтон
«Місячне недоперемир’я» Макрона: чому цей план не реалістичний з самого початку

«Місячне недоперемир’я» Макрона: чому цей план не реалістичний з самого початку

05 Березня 2025 17:20

Довкола війни в Україні продовжується конкуренція різноманітних мирних планів. Найбільш реалістичним та близьким до ситуації «на землі» сьогодні однозначно є план Дональда Трампа: припинення вогню та перемир’я, «а далі подивимося». Україна поки що наполягає на продовженні бойових дій до отримання реальних гарантій безпеки. А от європейські партнери намагаються не відставати і продукувати власні мирні ініціативи. Щоправда, подекуди відверто сумнівної якості.

Після саміту в Лондоні декілька днів тому з новим планом виступив французький лідер Еммануель Макрон. Президент Франції пропонує встановити «перемир’я у повітрі, в морі та в питаннях енергетичної інфраструктури». Тобто він хоче, аби впродовж місяця діяв мораторій на повітряні та морські атаки, а також на удари по енергетичних об’єктах.

При цьому таке «перемир’я» не буде стосуватися бойових дій на землі, а також артилерійських, мінометних та інших подібних обстрілів. Тобто виходить, що фактично йдеться про таке ж саме продовження війни, хіба що в «урізаному» варіанті.


Що ж конкретно пропонує Макрон, як він це мотивує і чому його ідея відверто нежиттєздатна, якщо не сказати шкідлива? Політичний оглядач Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.

 

Частково припинити вогонь: в чому суть плану Макрона


За словами французького президента, він не надто вірить у перемир’я, яке пропонують Сполучені Штати і Росія. Тож Франція висунула альтернативу: припинення бойових дій «у повітрі, у морі та по енергетичній інфраструктурі» на місяць.

При цьому, як ми вже зазначили, таке перемир’я жодним чином не торкнеться бойових дій на землі. Тому що на полі бою «дуже важко перевірити, чи дотримуються сторони припинення вогню», заявив Макрон.

Тобто фактично «перемир’ям» це назвати не можна, тут скоріше йдеться про гучний газетний заголовок. В реальності війна продовжиться, як і продовжувалася. Росіяни продовжать наступати, українці – оборонятися та контратакувати, нікуди не подінуться удари дронами, обстріли з мінометів, гаубиць та артилерійських знарядь, тощо.

Втім, Макрон називає це «перемир’ям». І це – перший пункт його плану.

Другий пункт полягає в тому, аби відправити в Україну європейських миротворців. Втім, це можливо виключно після того, як сторони заключать угоду про мир. До того моменту європейських військ на українській території не буде.

«Найближчими тижнями жодних європейських військ на українській землі не буде. Питання в тому, як ми використаємо цей час, аби спробувати домогтися перемир’я та переговорів… Після того, як мир буде підписаний, почнеться розгортання військ… Європа хоче миру, але не за будь-яку ціну», - заявив Макрон.

Цікаво також, що і президент Франції, і британській прем’єр-міністр Кір Стармер, який приймав саміт у Лондоні, зазначають, що повноцінна реалізація всього вищеперерахованого можлива лише за участі США. Тобто необхідно, аби своє добро на цю ідею дав Дональд Трамп.

Президент Зеленський вже прокоментував цей план – словами «я в курсі усього». Хоча раніше український голова держави заявляв, що проти будь-яких форм перемир’я до отримання гарантій безпеки.

Зеленський та Макрон зустрілися 5 жовтня 2023 року » Слово і Діло

Чому план Макрона не є реалістичним


Тому що він не враховує двох надважливих речей: позиції Америки та позиції Росії. І якщо з американським підходом французький план перегукується хоча б частково, то Кремль в даному випадку взагалі не спитали. Однак реальність така, що без РФ, на жаль, жодне перемир’я неможливе: адже саме її армія зараз наступає і продовжує агресію.

Якщо перекласти ініціативу Макрона з дипломатичної мови на загальнозрозумілу, то виходить приблизно так: росіяни мають значну перевагу в авіації та флоті. Тож їм потрібно припинити використовувати у війні ці свої сили. Також їм треба перестати бити по українській енергетичній інфраструктурі, хоча вони можуть досить ефективно це робити.

Тобто Москва має самостійно та добровільно відмовитися від своєї військової переваги. Чи піде вона на це? Звичайно що ні, адже навіщо це Кремлю? Питання риторичне.

Подібні пропозиції є відверто нераціональними і нереалістичними, якщо не сказати інфантильними. Таке відчуття, що вони робляться виключно для того, щоб їх або публічно відкинули, або навіть не обговорювали всерйоз.

Росія просувається вперед та має військову перевагу над ЗСУ у багатьох аспектах. І саме від цієї конкурентної переваги Макрон пропонує росіянам відмовитися. Було б гарно, але навіщо їм це?

Це те ж саме, якби Путін виступив з пропозицією до Сил оборони відмовитися від дронів, адже Україна дуже ефективно їх використовує, чим заважає російській армії йти вперед. Чи пішла б на це Україна? Авжеж ні. Як не піде і РФ.

Схоже на те, що розрахунок Макрона та інших авторів цього плану наступний: Росія прогнозовано відмовляється, а війна продовжується далі. При цьому в Європі отримують черговий привід заявити, що Кремль не прагне миру. Тобто збережеться status-quo і нічого фактично не зміниться.

Головне питання: як на нову ініціативу Макрона відреагує Дональд Трамп. Його мирний план наразі полягає у повному припиненні вогню. Пропозиції ж французького лідера цьому протирічать. Поки що конкретних думок і позицій з цього приводу від американської адміністрації не було. Однак скоріше за все, Трамп відповість відмовою і продовжить наполягати на своєму баченні мирного процесу.

А далі м’яч знову опиниться на полі України та її європейських партнерів. Доведеться або повертатися до обговорення пропозицій Трампа, або йти на конфронтацію з Вашингтоном і продовжувати воювати, але вже без допомоги США.


Думки експертів


Військовий експерт, полковник СБУ у відставці Олег Старіков вважає план Еммануеля Макрона нереалістичним. На думку Старікова, Макрон переслідує власні цілі та намагається «всидіти на двох стільцях».

«Я б це все назвав «дилема Макрона». Він розривається між дружбою з Вашингтоном і дружбою з Лондоном. Україна тут виступає як засіб. Те, що зараз запропонував Макрон — воно й не зовсім протирічить плану Трампа, ніби й підтримує його, а ніби й ні. Суть у тому, що і Франція, і Британія хочуть взяти участь у післявоєнному облаштуванні України, у загальному постконфліктному світовому порядку. Щоб це все не було розділено між Вашингтоном і Москвою, а щоб у цю конфігурацію увійшли Київ, Париж і Лондон. Логіка в цьому є.

Тільки ми ж, здається, ще суверенна держава. І ми повинні визначити, хто для нас є стратегічним партнером. Трамп хоче зробити Україну союзником в економічному сенсі. Не у військовому, а в економічному, завівши сюди великі інвестиції. А от Зеленський і європейські партнери на перше місце ставлять військову складову», - пояснює експерт.

Старіков вважає, що Україні самій потрібно визначитися з приводу того, що для неї вигідніше: економічна складова чи військова. Від цього вибору залежить майбутнє.

«Трамп хоче працювати з Україною по типу того, як США працювали з Федеративною республікою Німеччиною. А Париж і Лондон хочуть нас перетворити на таку собі «Спарту». Обирати нам… Макрон робить все можливе для себе, для інтересів Франції. Про це його мирний план», - резюмував Олег Старіков.

Політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко також висловлює скепсис стосовно ініціативи Макрона. Втім, експерт зазначає, що в цьому плані все ж є правильні та раціональні ідеї.

«Зеленський у своєму пості в Х, який сприймають як спробу примирення з Трампом, написав про цей самий план: часткове перемир'я із закликом до росіян зробити певні кроки. Це показовий момент. Україна теж долучається до цієї гри. І ще одна важлива обставина: цю ідею Макрона не підтримали більшість учасників саміту у Лондону. Стармер сказав, що «розглядалися інші варіанти та ідеї».

Тобто не варто сприймати це як єдину позицію Європи. Це індивідуальна ідея Макрона. В практичному сенсі я сприймаю її з великим скепсисом. Сенс у тому, щоб продемонструвати готовність до участі в мирних переговорах і запропонувати попередній проміжний план підготовки переходу до припинення вогню. Це підігрування Трампу, який також виступає за припинення вогню», - пояснює експерт.

При цьому Фесенко вказує на очевидні протиріччя. За його словами, Трамп хоче припинення вогню, але цього не хоче Росія, і це проблема.

«У нас є якась ілюзія, дурний міф, що Путін хоче припинення вогню. Ні, не хоче! Він хоче мирних переговорів прямо під час війни та підписання мирної угоди. Але не припинення вогню! Ось чого хоче Путін. А те, що пропонують американці, на мій погляд відповідає нашим інтересам. Це припинення вогню без особливих поступок з боку України. Цим треба скористатися.

Але припинення вогню на суходолі потребує чіткої лінії зіткнення. На якій лінії припиняти вогонь? Відповіді немає… І тому Макрон запропонував як перехідний крок припинення вогню у повітрі, на морі і щодо ударів по енергетиці. Тому ідея красива. Але про це теж треба домовлятися. Бо вогонь припинити в односторонньому порядку неможливо, це капітуляція. Можливо тільки обома сторонами, і про це слід ще домовитися», - зазначає Фесенко.

Політолог каже, що Макрон пропонує такі переговори з тактичних міркувань. Він хоче перевірити, чи готова Росія припинити вогонь, і саме в чому сенс його пропозиції.

«З точки зору стратегічного завершення війни цього замало. Але з точки зору перевірки Росії ця ідея нормальна. Плюс це тактичний прийом: розпочати переговори з США та продемонструвати готовність України та Європи. Ну а далі вже потрібно сідати за стіл переговорів із Росією. Але як це все технічно зробити, як контролювати припинення вогню в повітрі? Я кажу про дрони. Жодних механізмів контролю за ними немає. Але доведеться домовлятися і про це, це неминуче… Тож певний сенс в ідеях Макрона є. Але це тактичний прийом і не більше того», - резюмував Володимир Фесенко.

Глава УГКЦ у 177-й день війни: «Нехай Христове Таворське світло буде силою ангелів світла — українського війська, яке захищає мир» | Матеріали | Українська Греко-Католицька Церква

Під кінець можна зробити досить очевидний висновок: простого рішення по Україні та війні в нашій державі немає. Але разом із тим парадоксальним чином іноді найпростіші рішення виявляються найбільш правильними. Мир – це безцінна річ, і можливо, варто хоча б спробувати реально його досягти. Обговорювати та пробувати імплементувати будь-які плани та ініціативи, в тому числі й американські.

Якщо не спрацює – то не спрацює. Але в Україні хоча б залишиться розуміння, що вона принаймні спробувала та доклала якихось зусиль для реалізації.

У той же час як плани окремих європейських партнерів лише на папері звучать як мирні. Насправді ж, якщо розбиратися, все виглядає так, ніби ці пропозиції висуваються лише для того, аби їх відкинули. І все залишилося так, як є, «до кращих часів». Але чи настануть взагалі колись ці часи – дуже велике питання.

Микита Трачук