Головна ціль російських ударів по найбільших мостах Києва — інформаційний ефект та залякування населення. Зруйнувати ці конструкції досить складно – їхній запас міцності, розрахований на період «холодної війни». У цьому майже одностайно запевняли українські експерти після перших атак на столичні мости.
Дійсно, російські удари по мостах через Дніпро на початку жовтня не знищили їх, але занурили столицю у тимчасовий транспортний колапс. З’ясувалося, що навіть частково пошкоджені мости та постійна загроза дронів можуть паралізувати логістику.
І ця проблема може посилитися із настанням морозів та снігопадів. Бізнес одним із перших реалістично оцінив цю загрозу — великі компанії вже шукають варіанти переміщення персоналу з одного берега на інший.
Таким чином, теоретичне питання про те, чи вистоять київські мости під ударами дронів або ракет, переростає у питання: що робити, коли їх доведеться перекривати для обстеження та відбудови? Про практичні кроки бізнесу та альтернативні рішення з боку влади, які мають убезпечити сполучення у столиці – розповідає UA.News.
Атаки на мости вже змінили життя столиці
На початку жовтня російські безпілотники кілька разів атакували найбільші київські мости – Південний та Північний. Через ці переправи проходять ключові транспортні шляхи столиці, зокрема метро та залізниця.
Упродовж 1–2 жовтня безпілотники кілька разів атакували Південний міст. Пошкодили мостову опору, відбійник, дорожнє полотно та захисне бетонне покриття метрополітену. Після атак рух автомобілів і метро через міст довелося повністю зупинити.
3 жовтня під ударом опинився другий київський міст — Північний. На ньому також пошкодили дорожнє полотно й контактну тролейбусну мережу, через що рух із лівого берега на правий тимчасово перекрили. Вже наступного дня, 4 жовтня, російські дрони знову атакували Північний міст, коли там був жвавий автомобільний рух.Постраждали двоє людей.
І хоча пошкодження оперативно відновили, тимчасове перекриття переправ призвело до масштабних заторів, які швидко перекинулися на інші напрямки та мости. На зупинках виникали черги, автобуси та маршрутки були переповнені, а частина людей намагалася переходити мости пішки.
Це особливо болісно позначилося на мешканцях лівого берега, де живе понад третина населення Києва. Багатьом з них доводиться щодня їхати працювати на правий берег. Обурення транспортним колапсом та бездіяльністю влади кияни перенесли на численні меми у соцмережах.
Кияни також певні, що взимку до проблем з мостами додадуться сніг, ожеледиця та аварії. Усе це в недалекій перспективі може реалізуватися у щоденні багатокілометрові затори під час морозів.
Якщо удари продовжаться взимку
Подальші прицільні удари по конструкціях переправ можуть призвести до ризиків, пов’язаних з накопичувальним ефектом. Київ може опинитися у ситуації, коли окремі мости доведеться надовго виводити з експлуатації або суттєво обмежувати їхню пропускну здатність.
Українські торговельні мережі, які працюють у Києві, вже почали готуватися до негативного сценарію та можливої зупинки мостів. Компанії розглядають ротацію працівників між магазинами, роботу ближче до дому, дистанційний формат і спільні трансфери.
У мережах Фокстрот та Auchan працівників, які живуть на одному березі, а працюють на іншому, намагаються переводити до магазинів ближче до місця проживання. Для команд підтримки передбачають дистанційний формат, а також розробляють внутрішній сервіс для координації спільного доїзду.
У мережі Novus повідомили, що наявна інфраструктура дозволяє підтримувати стабільність операційних процесів навіть у разі ускладнення логістики між берегами Дніпра. Зокрема, компанія має кілька офісних локацій на правому та лівому берегах столиці. Це дає можливість співробітникам обирати робоче місце відповідно до поточної ситуації.
Таким чином, бізнес уже переходить від реакції на окремі затори до планування роботи в умовах потенційно нестабільного сполучення між берегами. Йдеться не лише про переміщення персоналу.
Через мости також перевозять продукти, пальне, медикаменти, будматеріали та інші товари. Якщо частину переправ доводиться регулярно закривати, вантажівки змушені обирати довші маршрути. Це збільшує витрати на пальне, час доставки та кількість необхідного транспорту. У підсумку додаткові витрати врахують у ціннику для кінцевого споживача.
Критично важливим у період холодів стане також безперешкодний рух аварійних служб, медиків, комунальників, ремонтних бригад та постачальників. Якщо одночасно виникатимуть пошкодження мостів, відключення електроенергії та тривалі затори – це уповільнюватиме реагування таких служб. Насамперед, це стосується аварій на тепломережах, електромережах або водопостачанні.
На тлі посилення ударів по енергетичній інфраструктурі напередодні зими пошкодження мостів може посилити негативний ефект російських ударів по енергетиці. Киянам буде важко не лише з електроенергією чи опаленням, а й із можливістю фізично переміщуватися містом.
У такій ситуації транспортний колапс може впливати на роботу лікарень, підприємств, магазинів, шкіл та комунальних служб. Саме тому для Києва важливо мати не один «план Б», а цілу систему резервних маршрутів.
Антикризові плани влади: електрички, понтонні переправи і тунель під Дніпром
На тлі постійних дронових атак у столиці вже кілька разів змінювали протоколи перетину мостів під час повітряних тривог. Нині на Південному мосту «зелена» гілка метро знову перевозить пасажирів між берегами за жовтого рівня загрози. Хоча одночасно на мосту може перебувати лише один поїзд метро. Рух поновили після того, як обстеження визнало міст безпечним після дронових ударів.
На Подільсько-Воскресенському мосту проїзд транспорту зупинятимуть в обох напрямках на 15 хвилин після оголошення тривоги, і на стільки ж після відбою. Після цього рух повністю відновлюватимуть. На решті мостів через Дніпро рух не обмежуватимуть.
Столиця також збільшує кількість маршрутів наземного транспорту між берегами: повідомлялося про 21 маршрут, який сполучає лівий і правий береги — 15 автобусних та шість тролейбусних. Запустили автобуси-дублери метро від станцій «червоної» гілки до «зеленої», щоб пасажири могли дістатися іншого берега. На додаток, між лівим та правим берегами Дніпра до 9 жовтня курсуватимуть 18 додаткових шатлів кільцевої електрички.
Резервне сполучення між лівим і правим берегами Дніпра — ще одне антикризове рішення, яке обговорює влада. Серед варіантів – понтонні переправи, насипні дамби, а в подальшому – тунель під Дніпром та інші альтернативи. Наприклад, в комітеті Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури запропонували як план «Б» для Києва — запускати поромні переправи для людей та транспорту.
3 жовтня міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник повідомив, що вже днями у Києві почнуть будівництво кількох понтонних переправ через Дніпро.
«Невідкладні рішення — це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються… Цю роботу вже розпочато. Проведено відповідну координаційну нараду у президента. Ми отримали всі завдання з урахуванням критичності. Місто цим самостійно не займалося, тому зараз прийнято рішення цим зайнятися міністерству, Агентству відновлення, військовим разом зі столичною владою», — рапортував міністр.
У відомстві переконані: такі переправи можуть збудувати за три місяці, а самі конструкції здатні забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності столичних мостів. «У нас у середньому близько 600 тис. автомобілів мости між лівим і правим берегами протягом доби. І задача — зберегти цю пропускну здатність», — заявив Калашник.
Водночас профільні інженери такі антикризові ідеї вважають некоректними, якщо йдеться про альтернативу великому мосту.
«Чи є це повноцінною заміною мосту? Звичайно, ні. Ми не можемо порівнювати тимчасове рішення, яке здебільшого використовують військові або, можливо, ДСНС має у своєму розпорядженні певний парк таких понтонних переправ, зі стаціонарним мостом. Говорити про те, що стаціонарний рух буде йти понтоном так само, як мостом, дуже некоректно. Альтернативою мосту є тільки міст як стаціонарна конструкція», — прокоментував Андрій Корецький, доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Національного транспортного університету.
Найбільш реалістичним рішенням фахівці з мостобудування вважають посилення захисту існуючих мостів, а не створення дамб чи понтонів. А тим паче підводних тунелей, проєктування та будівництво яких не може бути швидким рішенням.
Певне зрушення у питанні захисту мостів все ж таки сталося. Днями столичні пабліки помітили, як Північний міст у Києві почали завішувати антидроновими захисними сітками. Припускають, що такі захисні конструкції незабаром з'являться на інших мостах.
Крім того, для протидії реактивним безпілотникам у Києві встановили понад 12 автоматизованих турелей. Передбачається, що автоматичні бойові модулі, розроблені під кулемети 50-го калібру, зокрема, охоронятимуть ключові переправи через річку Дніпро.
Спробу організувати прикриття головних мостів від повітряних атак лише на п'ятому році повномасштабної війни активно коментували військовослужбовці.
«Стосовно турелей на ШІ підкину трохи зради, адже те, що встановили в Києві для відбиття атак на мости, не є чимось концептуально новим та невідомим…Подібна історія вже рік як встановлюється на НРК та постачається в СОУ (не сказав би що нормально, але як є), проте застосовувалась не зовсім належним чином через обмежені можливості та відсутність бажання купи посадових осіб…Сподіваюсь, що даний прецедент стане поштовхом для покращення прикриття інших критично важливих обʼєктів і загалом розвитку та масштабування системи ППО на ШІ», — прокоментував посилення захисту переправ старший лейтенант ЗСУ з позивним «Алекс».
Військовослужбовці зауважують, що у столиці вже давно треба було ставити каркасний захист на мости, розвивати мале ППО та залучати до пілотування антишахедних дронів поліцію і муніципальну охорону.
