НБУ послабив правила для бізнесу через атаки РФ
Національний банк дозволив банкам у певних випадках не визнавати дефолт підприємства, якщо його фінансові проблеми виникли через війну та атаки Росії. Йдеться про короткострокову реструктуризацію боргу, яка має допомогти компаніям пережити тимчасові труднощі без погіршення їхнього кредитного статусу. Окремі послаблення НБУ запровадив і для аграрного бізнесу, який має проблеми з експортом продукції.
Національний банк України дозволив банкам застосовувати нові правила під час роботи з підприємствами, які через війну тимчасово не можуть нормально обслуговувати свої кредити. Йдеться саме про ситуації, коли фінансові труднощі компанії пов’язані з російською агресією. Наприклад, підприємство могло втратити частину виробництва через обстріли, залишитися без електроенергії або зіткнутися з проблемами через пошкодження критичної інфраструктури.
У такому випадку банк зможе провести короткострокову реструктуризацію боргу і не визнавати позичальника таким, що допустив дефолт. Але це не означає, що таке послаблення автоматично отримають усі компанії. Банк має оцінити ситуацію та переконатися, що фінансові труднощі підприємства є тимчасовими. Важливо також, щоб позичальник мав реальні шанси відновити нормальне обслуговування боргу після завершення складного періоду.
Нові правила стосуються реструктуризацій, проведених з 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027 року. У НБУ пояснили, що рішення пов’язане з погіршенням безпекової ситуації та регулярними російськими ударами по українській інфраструктурі. «Зазначені кроки розроблено з метою належного реагування на погіршення безпекової ситуації внаслідок воєнних дій та систематичних атак Росії на об’єкти критичної інфраструктури», — повідомили у Нацбанку.
Чому це важливо для підприємств
Через російські атаки українські компанії можуть опинятися у ситуації, коли вони мають борги, але тимчасово не можуть платити за ними у звичному режимі. Підприємство може втратити частину доходів через пошкодження виробничих потужностей. Інша компанія може зіткнутися з перебоями в електропостачанні, логістиці або постачанні сировини. Для бізнесу це означає менше грошей у короткостроковій перспективі, навіть якщо сама компанія залишається життєздатною.
За звичайних умов проблеми з виплатами за кредитом можуть призвести до погіршення оцінки позичальника та визнання дефолту. Для підприємства це може ускладнити подальше отримання фінансування.
Тепер банки отримали більше можливостей враховувати саме воєнні обставини. Якщо фінансовий стан компанії може відновитися, підприємству можуть дати час пережити складний період і повернутися до нормального погашення боргу. При цьому рішення залишається за банком. Сам факт того, що компанія постраждала від війни, ще не означає автоматичного списання боргу або звільнення від платежів.
Окремі правила для аграрного бізнесу
Ще одна частина рішення НБУ стосується аграрних підприємств. Для них війна створила додаткові проблеми, зокрема через порушення експорту та складнощі з доставкою врожаю. Тому Нацбанк змінив правила оцінки аграрної продукції, яку підприємства передають банку в заставу. До 1 вересня 2027 року коефіцієнт ліквідності такої продукції збільшили з 0,4 до 0,75. Простими словами, банки зможуть враховувати більшу частину вартості заставленої аграрної продукції під час оцінки кредитного ризику.
Це важливо для фермерів і агрокомпаній, які мають врожай, але через проблеми з експортом не можуть швидко перетворити його на гроші. Наприклад, підприємство може мати великі запаси зерна або іншої продукції, але водночас потребувати коштів для продовження роботи. Якщо продукцію можна використати як заставу, це відкриває для компанії додаткову можливість отримати кредит.
НБУ також дозволив банкам визначати вартість такої застави за фактичними залишками продукції на момент розрахунку кредитного ризику. Тобто оцінювати її можна буде виходячи з того, скільки продукції реально є на підприємстві в конкретний момент.
Кредити під аграрну продукцію можна буде брати довше
Змінилися й строки кредитування. Раніше максимальний строк кредитного договору, де заставою виступала аграрна продукція, становив 12 місяців. Тепер його збільшили до 18 місяців. Для аграрного бізнесу це може бути важливо через сезонність роботи. Виробник не завжди може швидко продати врожай після його збору, особливо коли експортні маршрути працюють із перебоями або ціни на продукцію змінюються.
Додаткові шість місяців можуть дати підприємствам більше часу для продажу врожаю та повернення кредиту. Водночас компанія зможе не поспішати продавати продукцію за невигідною ціною лише для того, щоб швидше закрити борг. У Нацбанку очікують, що нові правила допоможуть аграріям залучати додаткове фінансування. Кошти можна буде спрямувати на поповнення оборотного капіталу, зберігання врожаю та пошук альтернативних маршрутів для його доставки.
Що це означає для бізнесу
Рішення НБУ фактично дає банкам більше простору для роботи з підприємствами, які опинилися у складному становищі через війну. Для компаній це може означати можливість домовитися з банком про зміну умов погашення кредиту замість того, щоб одразу отримати статус проблемного позичальника.
Водночас нові правила не означають, що банки перестануть вимагати повернення кредитів. Підприємство все одно має виконувати свої зобов’язання, а банк оцінюватиме його фінансовий стан і перспективи відновлення. Головна ідея змін — відокремити тимчасові проблеми, спричинені війною, від ситуацій, коли бізнес справді більше не здатний виконувати свої кредитні зобов’язання.
Для аграріїв окремі послаблення мають допомогти отримати гроші під заставу вже вирощеної продукції. Це особливо важливо в умовах, коли через російські атаки та проблеми з логістикою підприємствам доводиться довше зберігати врожай і шукати нові шляхи для його експорту.
Таким чином, НБУ намагається дати українському бізнесу більше часу для відновлення та зберегти доступ підприємств до кредитування навіть в умовах тривалих російських атак. Про це повідомила пресслужба НБУ.
Національний банк України прогнозує, що через зупинку морського експорту у другому півріччі 2026 року країна недоотримає понад 2 млрд доларів експортної виручки.
