Масовані російські атаки та виснаження ППО знову вивели на перший план системні проблеми з укриттями та доступом до них. Попри десятки мільярдів гривень, витрачених на будівництво, ремонти та облаштування захисних споруд, українці й далі ризикують своїм життям через нестачу безпечних укриттів та ускладненого доступу до них.
Найбільше ця проблема загострилася саме у столиці. Де під час останніх обстрілів киян, які бігли ховатися в метро, не пускали через брак місця або пускали вже під час оголошення повітряної тривоги, коли вже лунали вибухи. Ці скандальні випадки розійшлися по соцмережах.
На обурливу ситуацію відповіли на рівні уряду. Прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив перевірити всі укриття цивільного захисту щодо їх належного утримання та безперешкодного доступу громадян.
Наскільки офіційні звіти про укриття відрізняються від їхнього реального стану та чому влада не зможе й надалі ігнорувати цю проблему – у матеріалі UA.News.
Постійні перевірки та ініціативи уряду
«Люди повинні завжди мати можливість завчасно і безперешкодно потрапити до укриттів, особливо коли існує загроза по балістиці. І це персональна відповідальність кожного посадовця», — прокоментував прем’єр-міністр Сергій Корецький своє доручення провести невідкладну перевірку укриттів.
Це завдання він доручив профільним службам спільно з обласними військовими адміністраціями, включно з Київською міською військовою адміністрацією та органами місцевого самоврядування. Утім, це далеко не перша ініціатива влади навести лад з укриттями. Кампанії з перевірок сховищ відбувалися хвилями від початку повномасштабного вторгнення РФ.
Вперше про відсутність укриттів заговорили після перших масованих ударів по українських містах у 2022 році. Тоді ДСНС почала інвентаризацію фонду захисних споруд, а місцевим владам доручили відкрити підвали та облаштувати їх для схову громадян.
До проблеми повернулися у червні 2023 року після трагедії біля поліклініки у Деснянському районі Києва. Люди не змогли потрапити до укриття в медзакладі. Внаслідок падіння уламків російських ракет загинули троє, серед них – дитина, ще 11 були поранені.
Тоді Кабінет міністрів доручив спеціальним комісіям, ДСНС та МВС провести повторні перевірки укриттів по всій Україні. Відповідальним від уряду призначили Олександра Камишіна. В результаті аудиту десятки чиновників отримали дисциплінарні стягнення.
У грудні 2024 року виглядало так, що ситуація з укриттями покращилася. Кабінет міністрів звітував, що з 2022 -го фонд захисних споруд збільшився втричі й налічує понад 62 тис. об'єктів по всій країні. Навіть більше, в уряді запланували їх покращити за «фінською моделлю», коли всі сховища мають одночасно високий ступінь захисту та подвійне призначення. Окремі області запустили власні електронні карти укриттів.
У листопаді 2025 року держава зробила ще один крок до забезпечення людей сховищами. Разом з міжнародними партнерами уклали меморандум про запуск «Коаліції укриттів для України». За основу взяли Стратегію розвитку фонду цивільних захисних споруд України до 2034 року, яку розробили МВС та ДСНС.
Під час запуску проєкту ЄС разом з Фінляндією, Литвою, Бельгією, Швецією та Ірландією оголосили про надання Україні початкових грантів на 22 млн євро. Учасники ініціативи публічно заявили, що повномасштабна війна вимагає переосмислення підходів до планування, проєктування та будівництва захисних споруд як частини містобудівної політики.
Що виявив аудит Омбудсмена
Офіційно в Україні понад 66 тис. укриттів, які здатні вмістити 16,5 млн осіб. Однак перевірка Омбудсмена показала реальний стан фонду сховищ для цивільного населення в Україні.
У другій половині 2025 року команда секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини відвідала в усіх регіонах України 1066 сховищ, які були у загальному доступі для населення. До перевірок не включали укриття в навчальних закладах з очним навчанням та об'єкти критичної інфраструктури.
Виявилося, що 93% укриттів (991 з 1066) потребують термінового облаштування. У 80 об'єктів узагалі не вдалося потрапити, оскільки вони були закриті. Найбільше непрацюючих укриттів було виявлено у Львівській, Житомирській, Київській, Харківській областях та місті Києві. Тобто, під час тривоги люди могли туди бігти, але знаходили б зачинені двері або повністю аварійний підвал.
За результатами моніторингу зазначалося, що робота укриттів регулюється десятками нормативно-правових актів, проте немає єдиного документа для всіх органів влади. Також проблемою залишається брак фінансування для належного облаштування об'єктів.
Реальні та фіктивні укриття в Києві
Столична влада регулярно рапортує про збільшення кількості укриттів. За даними Київської міської державної адміністрації, від початку повномасштабної війни в місті відремонтували та дооснастили близько 3 тис. укриттів. На ці потреби упродовж 2022–2025 років з бюджету міста виділили близько 7 млрд грн, з яких 4,5 млрд – на ремонт та оснащення сховищ.
У КМДА стверджують, що в Києві функціонують понад 4,3 тис. укриттів, які можуть вмістити понад 97% жителів столиці. Для зручності їх пошуку створили спеціальну онлайн-карту. Київські чиновники також доповідають про постійний аудит сховищ — лише від початку 2026 року проведено понад 600 перевірок стану та доступності укриттів.
«Ідеальна» статистка та мільярди гривень, які щорічно витрачають на розбудову мережі укриттів, зацікавили журналістів-розслідувачів. Вони вирішили на практиці перевірити, чи існують загальнодоступні сховища, вказані на онлайн-мапі КМДА.
Так, за даними проєкту «Слідство. Інфо» у Києві загальнодоступних укриттів, які здатні врятувати від небезпеки, — менше сотні. Сховатися у них можуть лише близько 1,8% містян, якщо врахувати дані КМДА про населення у 3 млн. При цьому частина укриттів є лише на папері, частина — залишаються занедбаними.
Окремої уваги заслуговує надійність об'єктів, що стоять на обліку КМДА. У ДСНС Києва журналістів запевнили, що майже будь-яку підземну споруду можна використовувати для укриття населення, але якщо обирати між підвалом багатоповерхівки і станцією метро, то краще обирати друге.
Натомість такий підхід суперечить нормам Кодексу цивільного захисту України, які не визнають найпростіші укриття захисними спорудами; до таких споруд належать лише сховища та протирадіаційні укриття.
Так само залишається проблемою знайти відповідальних за відкриття сховища, оскільки номера телефонів, вказані на онлайн-мапі, часто не відповідають. «Із 20 випадково набраних номерів лише в чотирьох випадках хтось відповів (і всі ці люди працюють в адміністрації та фактично не опікуються укриттями), а ще у двох сказали, що вже кілька років там не працюють», — вказується у розслідуванні.
Здебільшого рятуються в метро
Від початку повномасштабного вторгнення станції метро стали одними з головних місць, де під час масованих атак ховаються жителі столиці. За останні місяці столичний метрополітен прийняв рекордну кількість людей під час повітряної тривоги, і статистика зростає. Якщо у ніч проти 2 липня у метро ховалися понад 52 тис. людей, то 30 липня у підземці рятувалися вже понад 56 тис. Це також свідчить, що люди не мають альтернативних місць для схову від ракетних ударів.
Ба більше, ситуація з дефіцитом місць в метро стає щоразу напруженішою. Адже технічно метро може вмістити близько 40 тис. людей. І це при тому, що під час тривоги як укриття працюють всі 46 підземних станцій.
У соцмережах та медіа вже звикли до постійних публікацій фото з переповнених станцій Київського метрополітену. Проте з посиленням масованих атак стає очевидним, що метро не зможе вмістити усіх бажаючих.
Подекуди вже виникали конфлікти на ґрунті того, що окремі станції метро просто припиняли впускати людей або ж відкривали на вхід лише після сигналу тривоги, коли вже відбувалися ракетні удари.
У метрополітені неодноразово офіційно заперечували подібну інформацію. Але проблема переповнених станцій залишається конфліктогенною, і з посиленням російських ударів обурення населення щодо нестачі укриттів може зростати.
Чому заяв про перевірки недостатньо
Ситуація з підготовкою укриттів у Києві виглядає ще більш провальною на тлі зростання жертв внаслідок масованих атак. З одного боку – це свідчить про інтенсивність ударів ворога, з іншого – про термінову необхідність забезпечити людей достатньою кількістю укриттів.
У 2024 році у столиці внаслідок ударів РФ загинуло близько 80 людей, ще понад 400 отримали травми. У 2025-му загинула 171 людина, поранених — 945 осіб. У 2026 -му кількість жертв продовжує зростати.
У грудні 2025-го «Слідство.Інфо» проаналізувало інформацію щодо 14 житлових та 4 нежитлові будинки, які з 2022-го були зруйновані або сильно пошкоджені в результаті російських атак. Загалом у них загинули 152 особи, серед яких — 22 дитини. Отже, із 18 обʼєктів лише у чотирьох були укриття — і всі найпростіші. Тобто підвали, які вміщували дуже обмежену кількість людей.
Наприклад, у багатоповерхівці на вулиці Бориспільській, 3/3, де внаслідок ракетної атаки 28 серпня 2025 року загинули 22 людини, було укриття, де могли сховатися лише 33 людини. А судячи зі світлин у загальному доступі, саме сховище було занедбане. При цьому до найближчих від зруйнованого будинку укриттів — йти близько 11-ти та 43-х хвилин.
Схоже, усі попередні перевірки, ініційовані як урядом, так і місцевою владою, не виявили недоліків у роботі таких укриттів. Можливо, нинішня хвиля аудиту таких об'єктів зможе покращити ситуацію та посилити персональну відповідальність балансоутримувачів сховищ.
