Майже весь час повномасштабної війни українська соціологія демонструвала стійкий тренд: більшість українців виступали проти миру та переговорів із Росією. В суспільстві домінувала жага боротися та перемагати. Однак зараз ситуація змінилася, причому докорінно. Згідно з даними соціологічного опитування компанії Socis, вже 70,1% українців виступають за той чи інший формат припинення війни з РФ. За продовження бойових дій висловлюється 24,9%.
Це дослідження демонструє радикальну зміну тенденцій у суспільних поглядах, справжню революцію в підходах: чи не вперше з часів початку повномасштабного вторгнення соціологія фіксує стійку більшість, яка виступає за мир і припинення війни. Однак до самого опитування є кілька важливих питань, і головне з них – його «таємничість»: результати соціологи отримали понад місяць тому, однак широкому загалу їх показали тільки зараз. Причому не напряму через публікацію роботи на сайті Socis, а через «злив» у виданні «Українська Правда».
Стійка більшість – за мир
Соціологію важко назвати точною наукою. Однак і на виключно гуманітарну дисципліну вона також не тягне. Це скоріше щось третє: на стику між точністю та гуманітарним підходом. В Україні ж соціологія часто була пов’язана з комерційними та політичними замовленнями, а після початку повномасштабної війни проводити дослідження стало ще складніше через об’єктивні причини: переміщення населення, зміну соціальних страт, труднощі при формуванні вибірки тощо.
Тим не менш, одного в соціології не забрати: вона чудово демонструє тенденції щодо змін суспільної думки. Тобто якщо до конкретних цифр можуть бути певні питання (як формувалася анкета та вибіркова сукупність, яка методологія дослідження, яка похибка, etc), то до тенденцій – майже ніколи.
І, схоже, в Україні намітилася новий стійкий тренд: більшість виступає за мир і демонструє готовність до переговорів. Про що й свідчать дані Socis – досить відомої та авторитетної соціологічної компанії.
Так, станом на грудень-2024 50,6% опитаних заявили, що виступають за «пошук компромісного рішення з залученням лідерів інших країн для припинення війни». Цікаво, що цей показник постійно зростає: в жовтні таких було 49,4%, у вересні – 40,4%, станом на травень – 46,1% (зменшення у вересні, скоріше за все, пояснюється ефектом від Курської операції ЗСУ), а в лютому – лише 36,1%. Тобто сумарне річне зростання кількості «пацифістів» склало майже 15%.
Ще 19,5% респондентів у грудні 2024-го виступили за «призупинення бойових дій та тимчасову заморозку конфлікту по лінії зіткнення». У жовтні таких було 17,8%, у вересні – 14,7%, в травні – 10,4%, а станом на лютий – лише 8,2%. Тобто за рік кількість прихильників «заморозки» зросла більше ніж вдвічі.
Якщо скласти ці цифри разом, то сумарно 70,1% українців виступають за завершення війни в тій чи іншій формі. А от за продовження бойових дій висловилися лише 24,9%. З них 14,7% бажають воювати до виходу на кордони 1991 року, а ще 10,2% хочуть боротися до моменту виходу на кордони 23 лютого 2022 року – перед російським вторгненням.
Цікаво, що за рік кількість тих, хто виступає за «війну до кордонів 1991-го», впала на 18,8%. А от кількість респондентів, які хочуть боротися лише до моменту виходу на передвоєнні кордони 23 лютого 2022 року, фактично не змінилася: в лютому їх було 11%, а в грудні стало 10,2%. Зменшення на 0,8% можна віднести до статистичної похибки, адже це число жодним чином не впливає на аналіз та загальний результат.
Оскільки напряму перевірити цифри Socis неможливо – на офіційному сайті їх немає – ми вдалися до опосередкованої спроби верифікувати дані. У новому дослідженні наводиться динаміка зміни настроїв за рік. Зокрема, за травень 2024 року. Агентство UA.News перевірило аналіз соціологів за цей місяць, він доступний на сайті. Наведені дані повністю збігаються. Це не гарантує достовірність на 100%, але суттєво підвищує довіру до оприлюднених показників.
З вищенаведених цифр можна зробити декілька висновків. Перший – що в Україні й справді сформувався стійкий тренд та суспільний запит на мир. Це, до речі, підтверджувалося й раніше: опитування КМІС за листопад демонструвало впевнене зростання кількості українців, які виступають за певні поступки заради миру.
А дослідження авторитетної міжнародної компанії Gallup у жовтні показало 52% респондентів, які б хотіли припинення війни. Однак цифри Socis з 70% загального результату «за мир» вже демонструють не просту більшість, а саме стійку та безапеляційну.
За рік, згідно з даними соціологів, сумарна кількість «пацифістів» зросла на понад 26%. У той же час як кількість респондентів, які обирали варіант «війна до кордонів 1991 року», знизилася на 18,8%. Цікаво, що це співпало з майже повним зникненням подібної риторики з вуст представників влади в останні місяці. А от частина тих, хто виступає за війну до виходу на кордони 23.02.2022, фактично не змінилася. Схоже, що ця соціальна група є найбільш вкоріненою у своїх поглядах і не залежить ані від публічної риторики в медіа, ані від військово-політичної кон’юнктури.
Питання та нюанси
Не дивлячись на революційність оприлюднених даних, дивує певна «загадковість» дослідження Socis. Почнемо з того, що цієї роботи фактично… не існує. Офіційний сайт соціологічної компанії не публікував свій аналіз. Остання публікація там взагалі стосується суспільно-політичної ситуації травня 2024 року. З тих пір відповідний розділ не оновлювався.
В принципі, нічого дивного тут на перший погляд немає. Соціологи завжди працюють у двох форматах: публічному та непублічному. І Socis тут не виключення. Нерідко дослідження замовляють «на стіл під ключ» і його дані так ніколи й не потрапляють у ЗМІ. Однак цього разу інформація все ж сплила: через статтю в УП, автор якої аналізував не що інше як початок в Україні «нового політичного сезону».
І це також дуже показовий момент. В матеріалі йдеться про те, що влада фактично таким чином отримує мандат від народу на мирні переговори. І що не варто чекати якогось умовного «Майдану» чи масових акцій протесту (тим паче, що під час воєнного стану вони заборонені). Адже більшість українців уже виступає за пошук мирного рішення, тож політичне керівництво країни може та мусить йти в цьому напрямку. Але, звичайно, за умов наявності гарантій безпеки для України – це важливий момент.
Цікаво те, що всі роки війни УП робила публікації в дещо іншому тоні. Тематика матеріалів завжди була підкреслено патріотичною, в дусі поглядів пасіонарної частини суспільства та риторики влади, які разом виступали проти будь-яких переговорів та компромісів з агресором. І ось зараз раптово стається розворот, який підкріплюється соціологією від Socis – не опублікованою офіційно, а саме «злитою» через «Українську Правду».
Ще кілька цікавих фактів: власником УП є відомий інвестбанкір Томаш Фіала. В політичних колах кажуть, що він сьогодні скоріше є опозиційним до чинної влади та її курсу. А співвласником компанії Socis є Ігор Гринів. Його в професійному середовищі характеризують як одного з найкращих політтехнологів України, який до того ж довгий час працював в команді п’ятого президента Петра Порошенка.
А свої дані стосовно настроїв українців Socis отримав ще в середині грудня. З тих пір минуло півтора місяця. За цей час сталися декілька речей, які стовідсотково вплинули на громадську думку: нова і поки що не надто успішна операція Сил оборони на Курщині, інавгурація Дональда Трампа у США, активна мирна риторика його і членів його команди, тощо. Тож зараз показники в опитуванні могли, ймовірно, ще більше зміститися в сторону мирних прагнень.
Тим не менш, весь цей час соціологи «притримували» інформаційну бомбу. І оприлюднили її тільки зараз – в тій самій статті, де згадували і тривожне пророцтво Кирила Буданова, коли він нібито сказав, що якщо до літа-2025 не стартують мирні переговори, сам факт існування України опиниться під загрозою. І хоча в ГУР уже офіційно спростували ці заяви, сам факт залишається дуже показовим.
Думки експертів
Ми звернулися за коментарем до соціолога, директора Центру соціологічних досліджень «Пульс» Сергія Нуждіна. Експерт скептично ставиться до оприлюднених даних Socis. Також, на його думку, допоки дослідження не опубліковане офіційно, йдеться скоріше про чутки, а не про реальні дані.
«Мені складно пояснити, чому даних немає на сайті «Соціса». Тут може бути 101 причина: від того, що ці дані не відповідають дійсності, до того, що вони могли бути злиті для тестування реакції суспільства. Це також може бути підготовка до виборів і прощупування поля… або, навпаки, спроба компрометації «Соціса» та його власників.
Стосовно цифр. Поки ці дані не будуть офіційно опубліковані, вони залишаються чутками, які я, з професійної точки зору, не можу коментувати. Це може бути не всеукраїнське дослідження, а, наприклад, аналіз міст-мільйонників, і його не можна інтерпретувати як репрезентативне для всього населення країни. Ми не знаємо, кого опитували і яким методом. Крім того, в даних, представлених УП, відсутні ключові показники: точне формулювання питання, скільки респондентів не визначилися, скільки відмовилися відповідати, скільки респондентів було опитано. Можливо, це було панельне дослідження, яке має свою специфіку інтерпретації», - зазначає соціолог.
Нуждін каже, що в його соціологічному центрі немає свіжих даних по мирних перемовинах чи компромісах. Тож йому складно оцінити правдивість інформації Socis. Однак соціолог припускає, що частка тих, хто заради миру готовий до перемовин і поступок, справді зросла порівняно з минулими роками.
«Прошу не перекручувати дані УП (Socis). Немає 70% за мир! У представлених УП даних 50,6% респондентів готові до перемовин. Але це не означає миру чи завершення війни. Ми вже мали Стамбульські перемовини, під час яких війна не припинялася… Якщо вірити дослідженням, обидві сторони хочуть перемовин, але їхні цілі діаметрально протилежні, і навряд чи це можна урівноважити.
Як соціологу, мені не подобається формулювання про сценарії розвитку війни з додаванням альтернативи «пошук компромісного рішення». Адже «пошук компромісів» – це не завершення війни, а альтернатива, яка більше відповідає питанню «Чи слід, на вашу думку, розпочинати перемовини з Москвою?»… Можливо, на графіку представлена компіляція двох запитань, а може, ці цифри взагалі вигадані й не мають стосунку до «Соціса», - резюмував Сергій Нуждін.
А от політолог, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік взагалі звертає увагу на інші важливі показники, які він побачив у дослідженні. Зокрема, на значні антирейтинги президента Володимира Зеленського. Ці дані також були «злиті», але вже виданням NV.
Експерт зазначає, що голова держави, згідно з опитуванням Socis, вже не є безумовним лідером симпатій українців та, скоріше за все, програв би вибори більш рейтинговому кандидату.
«Головне тут те, що антирейтинги Володимира Зеленського досягнули позначки 50-60%. А маючи двотурову систему президентських виборів — ми розуміємо, що в другому турі ключову роль грають не рейтинги, а саме антирейтинги. І це означає, що перемогти в другому турі президенту Зеленському буде дуже складно — якщо взагалі можливо. Особливо проти сильного конкурента.
Що ж стосується іншого, то результати Socis підтверджують схожі результати Gallup та деяких українських компаній, які також тривалий час фіксують, що більшість українців — за припинення війни. Але звертаю увагу, що в результатах також важливим є те, що більшість українців не просто «за припинення війни», але вони й за переговори. Не просто за замороження, а за досягнення якихось компромісів. За переговори для досягнення компромісів і припинення війни таким чином. Це відрізняє позицію «за переговори» від просто «за завершення війни» шляхом замороження», - пояснює експерт.
У Бортніка складається враження, що видання УП, як пов’язане з іноземними партнерами України ЗМІ, сьогодні намагається вбудуватися в мейнстрім Білого дому епохи Трампа, який готує мирний план для Києва і Москви і чітко артикулює це прагнення.
Резюмуючи, можна зробити висновок, що в усій цій ситуації забагато дивних нюансів, збігів та цікавих фактів. З них випливають певні запитання до того, що відбувається. Схоже, відповідь на них може бути наступною: в Україні, можливо, дійсно починається новий політичний сезон. І на відміну від попередніх трьох років, він має всі шанси пройти під прапором «боротьби за мир» на фоні серйозних змін у світовій кон’юнктурі.
Якщо все так – не дивно, що політичні гравці оживилися та почали обережно формувати новий порядок денний через ЗМІ та соціологію. Хочеться вірити, що в цьому випадку йдеться не лише про зміну риторики, а й про справжні зміни на шляху до омріяного більшістю українців миру в нашій державі.
Микита Трачук
