Після спалаху хантавірусу на круїзному лайнері MV Hondius та смертей пасажирів у світі заговорили про ризик нової епідемії. Наскільки небезпечний цей вірус, чи передається він між людьми та чи можливі нові локдауни — в інтерв’ю UA.News розповів головний лікар медичного центру «Біокурс» та радник мера Львова з медичних питань, Тарас Жиравецький. Далі — його пряма мова.
Наскільки небезпечний хантавірус
Вірус був добре відомий ще раніше, особливо в регіонах Північної та Південної Америки. Люди заражалися ним доволі рідко, головним чином через контакт із екскрементами щурів чи інших гризунів. Загалом, це дещо нагадує ситуацію з коронавірусом, який також існував до глобальної пандемії.
Знову ж таки, спалах хантавірусу стався на круїзному лайнері, який тривалий час був у відкритому океані, де інфікувалися члени екіпажу та кілька пасажирів. Симптоми вірусу схожі на грип: висока температура та можливі ускладнення, серед яких цитокіновий шторм і ураження легенів.
Це багато в чому нагадує перебіг COVID-19. Крім того, вірус може призвести до ураження нирок та їхньої відмови. У таких випадках 30–40% пацієнтів потребують діалізу, тобто процедури штучного очищення крові.
Загалом є два основні моменти: це сильне ураження легенів, як при коронавірусі. А також можливе ураження нервової системи. Це основна інформація про цей вірус.
Ситуація загострилася після того, як троє пасажирів померли. Це спровокувало хвилю інформації в медіа, а також залучення Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка оперативно прибула на Тенерифе.
На круїзному лайнері були громадяни 23 країн. Зараз пасажирів активно евакуюють. Кожна країна хоче самостійно забезпечити ізоляцію та карантин для своїх громадян. Це зумовлено тим, що дотепер невідомо, як довго вірус може зберігатися в організмі чи зберігати здатність до передачі.
Але зауважу, якби вірус передавався тільки від щурів чи інших гризунів, то навряд чи стільки людей могли б заразитися.
Вакцина від хантавірусу та карантин
Вже кілька країн заявили про розробку вакцини, скоріш за все, так і буде. Проте залишається відкритим питання: на кому вона буде тестуватися? Треба ж оцінити її ефективність та безпеку.
Інше питання: скільки може бути таких вакцин? Пам'ятаєте, під час коронавірусу були британська, американська, китайська та російська вакцини — кожна країна прагнула створити власний варіант.
Ще один момент — вакцина буде «свіжа» і, по суті, не протестована. Бо на кому будуть тестувати цю вакцину? На людях точно ще не встигнуть.
Вакцину можна чекати, напевно, через кілька місяців, півроку, або навіть рік. Потім потрібен певний час для перевакцинації населення країн, які контактували із хворими, а потім — більшість країн світу.
Чи будуть карантини? Напевно, будуть, якщо почнеться поширення вірусу. Зараз про це поки що ніхто не говорить.
Чи готові українські лікарні
Українські лікарні загалом добре підготовлені, бо вже пройшли найбільші хвилі коронавірусу. В Україні є фінансування закладів, які спеціалізувалися на лікуванні ускладнень короновірусу. Вони працюють досі. Загалом, українським лікарям не буде критично складно розібратися з цим питанням. Головне, щоб не виникало паніки та не з'являлися незрозумілі протоколи невідомого походження, які можуть дезорієнтувати лікарів.
Основне — це лікування цитокінового шторму (реакції імунної системи, при якій вона починає атакувати власні клітини організму замість боротьби з інфекцією) чи ураження нирок. Якщо, дійсно, буде спостерігатися відмова нирок, необхідно буде забезпечити лікарні достатньою кількістю апаратів для діалізу на стаціонарі.
Основна увага буде до терапії ускладнень, як це робили у випадку коронавірусної інфекції. Можливо, захворювання отримає назву «хантавід»: хантавірус представляє сам вірус, тоді як захворювання може мати відповідну назву.
Як на мене, Україна навіть краще підготовлена до потенційної епідемії, оскільки у нас більше спеціалізованих лікарень, здатних приймати таких пацієнтів. У Європі, наприклад, менше таких спеціалізованих закладів. Вони, напевно, будуть змушені створювати тимчасові клініки, наприклад, в експоцентрах, як це вже робили в Лондоні та деяких інших містах.
Як убезпечитися під час подорожі
Подорожуючим обов’язково треба мати при собі препарати для зниження температури. Як мінімум, це допоможе.
Тому в аптечці треба мати нестероїдні протизапальні препарати, такі як «Ібупрофен», «Парацетамол» чи «Німесил». Бажано взяти з собою антибактеріальні засоби, хоча б у таблетованій формі. Наприклад, «Азитроміцин» або інші препарати, які можуть допомогти при бактеріальних ускладненнях.
Пам’ятайте, що на третій-четвертий день хвороби треба провести аналіз на C-реактивний білок у крові, щоб знати, чи приєдналася бактеріальна інфекція і чи необхідний антибіотик. Також варто перевірити рівень D-димеру, щоб оцінити ризик тромбоутворення.
Тестів для виявлення хантавірусу, як ви розумієте, поки що не існує. Їх роблять здебільшого централізовано у великих столицях сучасних країн. Наразі у лабораторіях, навіть приватних, такі тести поки що недоступні.
Коронавірус теж нікуди не зник
Коронавірус нікуди не дівся — він продовжує циркулювати, люди досі хворіють. Що змінилося? У тих, хто вже перехворів хоча б раз, сформувався імунітет до важкого перебігу COVID-19, тому повторно цитокіновий шторм у них не виникає. Тому під час другої та третьої хвиль COVID-19 лікарні не переповнювалися пацієнтами. У більшості випадків люди лікувалися вдома.
Правда і фейки про хантавірус
До хантавірусу у нас імунітету немає. Тому, звичайно, під ударом може бути будь-яка країна. Досить складного удару. Тому треба до цього готуватися. Але наголошую, що зараз у нашій країні немає поширення цього вірусу. Інформація про «купу випадків» в Україні — це просто фейки.
