Україна втратила 1 бал в Індексі сприйняття корупції–2024
Минулого року в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, СРІ) Україна втратила 1 бал. Після відчутного поліпшення на три бали у 2023 році з нинішніми 35-ма країна знову відкотилася в боротьбі з корупцією.
Про це повідомляє глобальний рух Transparency International.
Загалом за останні 11 років в Індексі Україна зросла на 10 пунктів, а ті самі 35 балів - це середній показник по регіону. Інші країни, які так само прагнуть до ЄС - Грузія, Чорногорія і Туреччина, або залишилися на тому самому місці, або так само відкочуються, як Північна Македонія, Боснія і Герцеговина та та ж Сербія. Лише Молдова змогла вперто вирости на ще один бал, а Албанії вдалося додати аж 5 балів.
Польща, Угорщина та Словаччина також втрачають свої позиції, остання - 5 балів. рф та Білорусь продовжують котитися до Афганістану з Сомалі не лише в плані політичних режимів, а й у СРІ.
Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Ukraine, зауважив, що стан невизначеності для багатьох українців був відчутний ще торік, і, на жаль, дотепер цей фактор лише посилився.
Суть тривоги тоді полягала ще й у тому, що це справді велике дослідження зачіпає багато сфер, а загальний його період просто не може охопити всі важливі для боротьби з корупцією події попереднього року, додав він.
У переважній більшості СРІ показує фактори, які впливали на сприйняття корупції за півтора року до презентації, і дуже часто події осені досліджуваного року взагалі майже не враховувалися. До цьогорічного показника СРІ майже точно не ввійшов той самий скандал із МСЕК чи із закупівлями неякісних мін, проте в ньому точно врахували підозру Князєву, відновлення електронного декларування 2023 року та скандал зі стеженням за журналістами Bihus.Інфо в січні 2024 року.
Тобто ті події та проблеми, які насторожували українців під час розмови про СРІ-2023, прямо відобразилися і у втраті Україною балів цього року.
Примітно, що попередній такий мінус один для України відбувся за результатами 2021 року. Це був знаковий момент - передвоєнна напруга, накопичена історія за результатами пандемії COVID-19, схеми на закупівлях, прояви неприємного свавілля деяких чиновників в очікуванні нових передвиборчих перегонів.
Зараз відчуття схожі, але посилені війною. З фронту позитивних новин вкрай мало, і навіть повідомлення про регулярні влучання по ворожих нафтопереробних заводах не дуже полегшують внутрішню напругу.
Зростання кількості корупційних справ за підозрою в корупції та вироки у гучних справах теж сприймаються не стільки як прояв якісної роботи антикорупційних органів, скільки як факт корумпованості чиновників, пояснив Боровик.
Це все відбувається на тлі наростаючої невизначеності щодо майбутнього війни, використання політичних впливів і корупційних схем, перепалок офлайн і в соцмережах.
Можливо, не повною мірою, але всі ці тенденції зібрав у собі й Індекс сприйняття корупції. Тож просідання в дослідженні, яке насамперед орієнтується не на точкові успіхи, а на зміни в динаміці, для влади стає поганим сигналом. Українським чиновникам треба зібратися і давати якісний результат у тилу, щоб підтримувати фронт, а не намагатися абияк вирішувати ситуативні пожежі, вважає він.
Крім того, просідання України в СРІ - це сигнал для партнерів. Взаємодія України зі світом дійшла до того етапу, коли внутрішнє і зовнішнє сприйняття корупції пов'язуються все тісніше. Відчуття і настрої українців Індекс сприйняття корупції практично не враховує, а насамперед показники дослідження формуються через оцінку світових експертів, тому факт просідання в СРІ-2024 свідчить про те, що внутрішні болі українців виходять назовні, стають виднішими.
У цьогорічному Індексі Україні вдалося втримати свої позиції насамперед тому, що навіть за ручного управління спроби реформ усе ж таки є - Україна тримається як держава не лише завдяки силі захисників на лінії фронту, а й тому, що намагається реформуватися, змінитися зсередини. І як би важко не було, це іноді вдається.
Хоча реальної єдності ні в уряді, ні в парламенті поки що не видно, Кабмін таки готує проєкти необхідних для євроінтеграції законопроєктів, а Верховна Рада ухвалює закладені в міжнародних зобов'язаннях законодавчі зміни. Що далі, то ці кроки даються важче, але і нардепи, і урядовці продовжують виконувати взяті зобов'язання.
На жаль, це суто той мінімум, що закріплений в угодах, самі обранці майже не ініціюють і не роблять нічого більшого за зафіксоване на папері.
Проте влада зацікавлена виконувати ці кроки з кількох причин, вважає Боровик. Серед них:
- Щоб у нашої країни взагалі залишалися партнери, і ми могли далі боротися за власне існування. І це справді значний аргумент, який спонукає владні гілки виконувати ті речі, в яких вони не надто зацікавлені.
- «Галочки» за їх виконання приносять Україні гроші, яких вона зараз так потребує. Саме можливість отримати фінансову допомогу та залатати прірву в державному бюджеті мотивує виконувати міжнародні зобов'язання. І це так само не є секретом для наших партнерів - недаремно ж рекомендації Ukraine Facility Plan та програми МВФ у рамках Механізму розширеного фінансування вкрай часто повторюють і багато в чому доповнюють одна одну.
- Позитивні зміни ще можуть відбуватися завдяки тим невеликим реформаторським силам, які подекуди лишилися у виконавчій та законодавчій владі. Їх небагато, але вони є.
Нагадаємо, 10 лютого відбулось традиційне піврічне підбиття підсумків роботи НАБУ і САП. На пресконференції очільники органів поділились деталями щодо справи, в якій фігуранткою є ексголова Хмельницької МСЕК Тетяна Крупа.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.
