У 2025 році українські спецслужби остаточно перетворили тил Росії на повноцінний фронт. На території країни-агресорки регулярно щось вибухає, палає або знищується якимось іншим чином. Кремль змушений витрачати колосальні ресурси на захист важливих об'єктів, які раніше вважалися недоторканими.
Ця стратегія покладається на безпілотні системи та глибоко інтегровану у ворожі тили агентурну мережу, що спрямовано на підрив військово-промислового потенціалу, економічної та навіть психологічної стійкості РФ, показуючи, що там вже майже не існує безпечних зон.
Кульмінацією цієї річної стратегії став недавній удар (15 грудня 2025) по російському підводному човну-носію ракет «Калібр» у порту Новоросійська. Новоросійськ, нагадаємо, став головною базою Чорноморського флоту після системних втрат у Криму. Вибір цілі тут має подвійне значення: по-перше, з цих човнів здійснюється ракетний терор України, а по-друге, це дуже захищений військовий об'єкт, а тому ще більш символічний.
У цьому матеріалі видання UA.News згадує найгучніші та найбільш успішні удари України по російських тилах. Детальніше про найкращі операції СБУ та ГУР — в нашому матеріалі.
Операція «Павутина»
Операція «Павутина», проведена Службою безпеки України, увійшла в історію як найбільш руйнівний та скоординований удар по російській стратегічній авіації за всю історію її існування. Його метою було виведення з ладу критичної частини повітряних носіїв крилатих ракет.
Завдяки ретельно спланованим та високоточним дроновим ударам по далеких тилових аеродромах, зокрема по «Оленьї» (Мурманська область) та «Бєлой» (Іркутська область), було досягнуто безпрецедентного результату. За оцінками СБУ, внаслідок комплексу дій «Павутини» було уражено до 40 одиниць авіаційної техніки, що базувалася на цих стратегічних об'єктах.
Серед знищених або виведених з ладу цілей були щонайменше вісім стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, які є основними носіями ракет Х-101/Х-555, а також літаки А-50, Ту-160, Ту-22 та інша критично важлива допоміжна техніка.
Загальна вартість ураженої авіації, як зазначається, перевищила $7 мільярдів, а операція принаймні тимчасово вивела з ладу до третини усіх стратегічних носіїв крилатих ракет, якими володіє Росія. Цей удар також змусив Москву відтягувати дефіцитні зенітно-ракетні комплекси С-400 та С-300 для захисту цих авіабаз, що, у свою чергу, послабило фронтові позиції.
Диверсія проти військових об’єктів у Калінінграді
Операція ГУР, проведена 14 червня у Калінінградській області, стала хрестоматійним прикладом асиметричного ведення війни та підтвердженням здатності української розвідки діяти у найбільш ізольованих регіонах РФ — навіть у Калінінградському анклаві. Диверсія спрямовувалася на об'єкти енергетики, що забезпечували енергією об’єкти російського ВПК та ЗС РФ, розташовані неподалік.
Агенти ГУР спочатку злили охолоджуючу рідину з силового трансформатора підстанції, а потім здійснили контрольований підпал об’єкта. Ця послідовність гарантувала максимальне та тривале виведення об'єкту з ладу. Фінансові збитки оцінюються в близько 5 мільйонів доларів, стратегічне ж значення полягає у знеструмленні критичних виробничих потужностей ізольованого анклаву.
Удари по «тіньовому флоту»
Протягом 2025 року морська війна еволюціонувала до системних ударів в тому числі й по так званому «тіньовому флоті», який допомагає Кремлю обходити міжнародні санкції та фінансувати війну за рахунок свого ресурсного експорту. Кульмінацією стала серія скоординованих атак морських дронів СБУ наприкінці листопада-початку грудня 2025 року.
28 листопада були майже одночасно уражені два танкери — «Кайрос» та «Вірат» — які були частиною російської схеми продажу нафти. За кілька днів пошкодження зазнав ще один комерційний танкер — «Мідволга 2», який перевозив соняшникову олію. Оскільки атаки відбувалися поблизу узбережжя Туреччини (приблизно за 80 морських миль), це викликало стурбованість Анкари.
Вже в грудні дронами уразили також великий танкер «Дашан». Систематичні атаки відчутно підвищили комерційні ризики для РФ, досягаючи (принаймні частково) економічної блокади російського експорту через Чорне море.
Виведення з ладу вишок «Чорноморнафтогазу»
Кампанія проти захоплених Росією бурових платформ компанії «Чорноморнафтогаз» продовжується майже всю війну та досягла вирішальної фази у 2025 році. Ці «вишки», включаючи знамениті «вишки Бойка», неодноразово горіли, останній раз— в листопаді. Україна системно націлилася на ці об’єкти, оскільки Росія перетворила їх на військові форпости, використовуючи як майданчики для розвідки та розміщення високотехнологічних РЛС (радіолокаційних станцій).
Врешті окупаційна «влада» Криму була змушена офіційно визнати повну зупинку експлуатації всіх родовищ, що незаконно використовувалися «Чорноморнафтогазом» на шельфі Чорного моря.
З військової точки зору, демілітаризація платформ позбавила Чорноморський флот ключових стаціонарних точок для розвідки та моніторингу північно-західної частини Чорного моря, створивши значну «сліпу зону». З економічної точки зору, повне припинення видобутку призвело до зниження загального обсягу видобутку корисних копалин на окупованій території Криму.
Перенесення війни на Каспій
Мабуть, найбільш амбітним елементом у стратегії «глибинних ударів» 2025 року стало розширення театру бойових дій аж на Каспійське море. Операції, проведені Силами спеціальних операцій (ССО), довели, що українські спецслужби можуть здійснювати оперативну роботу навіть у внутрішніх російських водних шляхах, які вважалися абсолютно ізольованими від будь-якого впливу.
У грудні 2025 року було зафіксовано успішне ураження двох суден РФ у Каспійському морі. Це має колосальне значення, оскільки Росія активно використовує Каспійську флотилію та внутрішні річкові системи (через Волго-Донський канал) для транспортування військових вантажів, включаючи ракети «Калібр», у тилу. Також тричі за тиждень були уражені нафтовидобувні платформи РФ, деякі з них згодом повністю зупинили роботу.
Успіх на Каспії свідчить про глибоке проникнення агентурних мереж та здатність атакувати маршрути постачання, створюючи абсолютно новий фронт для внутрішньої безпеки Росії. Зазначимо, що відстань від України до Каспійського моря складає понад 1300 кілометрів.
Фінальні акорди у Новоросійську
Новоросійськ та його гавань регулярно стають цілями для успішних ударів України. Так, удари 14 листопада зупинили аж 2% світових поставок нафти. Однак операція 15 грудня 2025 року стала квінтесенцією стратегії «морської війни» Києва.
СБУ спільно з ВМС, використовуючи підводні дрони типу «Sub Sea Baby», вперше в історії успішно уразили російський підводний човен класу 636 «Варшавянка». Цей човен, вартість якого оцінюється приблизно у 400 мільйонів доларів, згідно з заявами СБУ зазнав критичних пошкоджень і фактично виведений з ладу. Втім, росіяни це спростовують.
На борту човна знаходилися чотири пускові установки крилатих ракет «Калібр», які є важливою зброєю терору проти українських міст. Удар по субмарині у Новоросійську, який став головною базою флоту через небезпеку у Севастополі, руйнує міф про «безпечні гавані» для Чорноморського флоту. Це потужний психологічний і військовий ляпас, що змушує Москву витрачати ще більше ресурсів на захист своєї стратегічної техніки.
Резюмуючи, підсумки 2025 року свідчать про якісну зміну характеру бойових дій. Українські спецслужби послідовно реалізують стратегію глибинного тиску, перетворюючи величезну територію РФ на оперативну зону, де регулярно проводяться різного роду атаки, операції та диверсії. Системні атаки на стратегічну авіацію, фінансово відчутні удари по «тіньовому флоту», що ускладнили експорт нафти, та диверсії проти ВПК створили для Кремля серйозні проблеми у сфері безпеки.
Ці досягнення не лише підривають військову інфраструктуру та логістику, але й змушують російське керівництво перерозподіляти критичні військові ресурси, відтягуючи ППО та загальні сили безпеки від лінії фронту. Успіх ураження підводних човнів у Новоросійську та розширення операцій на Каспійське море демонструють, що Україна має необхідні технології та агентурну мережу для глибоких асиметричних ударів.
Скоріше за все, якщо війна раптово не припиниться шляхом дипломатії, аналогічні удари продовжаться і в 2026 році, поступово розширюючи свою географію.
