Мовний омбудсмен пояснила, кого не буде переслідувати за суржик і мат

Офіс омбудсмена, який буде стежити за випадками публічного приниження чи образи
української мови, не буде розповсюджувати свої санкції на твори мистецтва.

Про це в інтерв'ю Укрінформу розповіла мовної омбудсмен Тетяна Монахова. Вона пояснила, що уповноважений із захисту державної мови є новою інституцією, яка запрацює через 6 місяців. У його функції зокрема буде захист української мови «від публічного приниження чи образи, від навмисного викривлення в офіційних документах і текстах». Однак Монахова зазначила, що в Україні є письменники, які використовують в своїх творах суржик або інвективну лексику: «Не бійтеся, якщо ви написали вірші з суржиком, що ви таким чином порушили закон... Я б радила не панікувати, нарешті, ми сучасні люди і розуміємо, що в мистецтві художнику дозволено все... Скажімо, якщо Сергій Жадан пише вірш, і там є нецензурна лексика, він це робить не для того, щоб образити або принизити державну мову. Він художник, він так бачить. Але інша справа - якщо до мікрофона виходить людина і починає стверджувати, що українська мова - це ніякий не мова, це діалект якийсь іншої мови».

Для цього в офісі мовного омбудсмена буде створено спеціальний юридичний відділ, який разом з лінгвістами-експертами пропише алгоритм, як відрізняти навмисну образу мови від мистецтва. А порушникам закону про мову загрожуватимуть штрафи від 3 400 до 11 900 гривень.

Нагадаємо, покарання за порушення українського закону про захист державної мови - одна з головних претензій від Венеціанської комісії.

25 квітня Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови, як державної». Його підтримали 278 народних депутатів. У першому читанні законопроект був ухвалений 4 жовтня 2018 року.

Відразу ж після голосування, депутати фракції «Опозиційний блок» Вадим Новинський та Олександр Вілкул, подали проекти постанов про скасування результатів голосування. Втім, на пленарному засіданні 14 травня, депутати не підтримали ці постанови і спікер Андрій Парубій підписав «мовний закон».

15 травня документ підписав президент Петро Порошенко, а 16 травня він був опублікований у парламентському виданні «Голос України».

Раніше президент Петро Порошенко заявив, що дякує російськомовнм громадянам за те, що з розумінням ставляться до необхідності підтримки української мови і пообіцяв поважати права людей, які говорять російською чи іншими мовами. Водночас переможець виборів президента Володимир Зеленський зазначив, що після вступу на посаду проаналізує закон про українську мову на предмет дотримання усіх прав громадян.

18 травня делегація Російської Федерації в ООН звернулася до голови Ради безпеки з проханням скликати засідання у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України «мовного закону». Рішення про дату і час проведення засідання повинен схвалити голова.

21 травня більшість членів Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй проголосували проти відкриття на вимогу Росії засідання для обговорення прийнятого в Україні закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Так члени Радбезу ООН скасували засідання. Однак пізніше стало відомо, що РФ повторно скликає Раду безпеки ООН через українську мову.

Тим часом Конституційний суд України отримав подання 51 народного депутата з проханням оцінити закон про українську мову на предмет конституційності.