В коментарях Національного банку щодо зниження рівня інфляції у липні 2020 року, прогнозується, що надалі поступове пожвавлення споживчого попиту та економічної активності під впливом м’якої монетарної політики Національного банку та фіскальних стимулів Уряду сприятиме поверненню споживчої інфляції у межі цільового діапазону 5% ± 1 в.п.
Проте, низка експертних прогнозів указують на те, що на ширшому прогнозному горизонті, амплітуда цінових коливань буде істотно виходити за межі інфляційної цілі НБУ, з часом повертаючись до заданого діапазону таргетування.
Ключовим припущенням макроекономічного прогнозу є продовження співпраці з МВФ, а основним ризиком для реалізації прогнозу є триваліший строк пандемії коронавірусу та збереження обмежувальних заходів, необхідних для її подолання, на довший період. Від цього безпосередньо залежатиме час відновлення як глобальної, так і української економіки
Прогноз та виклики для української економіки
З другого півріччя цього року економіка розпочала відновлення, йдеться в повідомленні Нацбанку.
Найбільш драматичний період для економіки вже позаду. Наразі, вважають в НБУ, часи посткризового відновлення. Пом’якшення карантину сприяє розвитку ділової активності. Доволі м’яка фіскально-бюджетна та грошово-кредитна політики стимулюють позитиву динаміку економічного зростання в наступні роки.
Рисунок 1 - Прогноз реального ВВП, % р/р
Джерело: НБУ.
Втім, наголошують в НБУ, темпи відновлення будуть стримуватися все ще пригніченим споживчим та інвестиційним попитом, зокрема внаслідок високого рівня невизначеності щодо поширення коронавірусу COVID-19.
Варто акцентувати на ключовому припущенні Нацбанку щодо окресленого макропрогнозу – це продовження співпраці з МВФ, відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику.
Дотримання умов нової програми стенд-бай з МВФ, зокрема й у частині проведення послідовної фіскальної та монетарної політики, дасть змогу забезпечувати макроекономічну стабільність, необхідну для впевненого та безперервного відновлення економіки, зазначають в НБУ.
Важливість співпраці з МВФ також посилюється кризовим станом як світової, так і української економіки та необхідністю доступу до залучень на міжнародних ринках капіталу.
Підтримка МВФ є важливою з точки зору фінансування бюджетних витрат на подолання наслідків пандемії, вчасних та повних розрахунках за державним боргом, збереження доступу на міжнародні ринки капіталу та зацікавленості міжнародних інвесторів в українських активах.
Нагадаємо, Єврокомісія перерахувала Україні 500 млн євро макрофінансової допомоги. Її виділили ще у 2018 році, але Київ цей кредит не отримав через відсутність реформ і співпраці з МВФ.
Вагомим ризиком для прогнозу відновлення в поточному та 2021-22 роках є погіршення епідеміологічного стану в Україні зокрема через ймовірне зростання захворюваності на COVID-19 восени або взимку та необхідність повернення до більш жорстоких карантинних заходів на тривалий час. За таких умов падіння економіки в поточному році може поглибитися, відповідно виникне потреба в додатковому пом’якшенні фіскальної та монетарної політики для підтримки економіки та населення.
Невизначеність та соціальні стандарти
Елемент невизначності щодо подальшої монетарної політики створює невідомі остаточно на момент підготовки прогнозу масштаб та строки підвищення соціальних стандартів.
Нагадаємо, Президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №3963, що передбачає зміни до держбюджету і збільшення мінімальної зарплати, повідомляється на сайті парламенту. Законопроєкт передбачає збільшити мінімальну зарплату з 1 вересня 2020 року на 5,86% – до 5000 гривень.
З одного боку, зростання соціальних стандартів може мати стимулюючий вплив на економічне зростання, дефіцит бюджету та інфляцію. З іншого боку, таке підвищення відбуватиметься в умовах все ще слабкого сукупного попиту на етапі післякризового відновлення економіки. Саме тому експерти, а також представники бізнесу, ініціативу Зеленського не підтримують.
Подальша монетарна політика Нацбанку буде враховувати всю сукупність цих чинників та їх впливу на економіку.
Монетарна політика в умовах невизначеності
Відповідно, прогноз облікової ставки може корегуватися за умов появи більшої визначеності щодо масштабів та строків перегляду соціальних стандартів та оцінки їх впливу на економіку.
З боку зовнішнього середовища тривалість пандемії коронавірусу та обмежувальних заходів також є основним джерелом ризику. У разі повільнішого відновлення економік країн – основних торгівельних партнерів очікується негативний вплив на українську економіку через низький світовий попит на товари українського експорту, а також продовження відпливу капіталу з країн з ринком, що формується (Emerging Markets).
За такого сценарію монетарна політика НБУ відображатиме баланс між потребою в зниженні інфляційного тиску через послаблення обмінного курсу гривні та підтримкою економіки.
Ризиком залишається зниження врожаю зернових, олійних і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови, наголошують в інфляційному НБУ.
Рисунок 2 - Прогноз ІСЦ та інфляційні цілі, % р/р
Джерело: НБУ.
Реалізація таких ризиків може призвести до підвищення продовольчої інфляції вище прогнозованої та поглиблення падіння ВВП внаслідок зниження випуску у сільському господарстві.
Зростання експортних цін частково компенсує зниження фізичних обсягів експорту зернових. Утім, зниження експортних надходжень посилюватиме девальваційний тиск на обмінний курс гривні та відповідно – на інфляцію. Реакція монетарної політики відображатиме баланс між потребою в зниженні інфляційного тиску та мінімізацією втрат для економічного зростання.
Рисунок 3 – Матриця ризиків прогнозу
Джерело: НБУ.
З боку продовольчої складової інфляції існує ризик зростання волатильності світових цін на продовольство в умовах зростаючих кліматичних змін. Через суттєву частку харчових продуктів в структурі ІСЦ чутливість динаміки інфляції до таких тимчасових продовольчих шоків досить значна, тому вони можуть викликати відповідні відхилення загальної інфляції від цілі НБУ. Відтак реакція монетарної політики зумовлюватиметься впливом шоку пропозиції на інфляційні очікування.
В підсумку зазначимо, НБУ не виключає також ризики ескалації воєнного конфлікту на сході країни, які можуть суттєво погіршити інвестиційну привабливість України та очікування всіх економічних агентів.
