Джоанна Сурвіло – очолює відділ Економічного відновлення та розвитку у Міжнародному комітеті порятунку (IRC) у Польщі та координує напрямок реагування на ситуацію в Україні.
Організація IRC, заснована 1933 року, розпочала свою роботу в Польщі на початку лютого 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення. За цей час місія IRC трансформувалася: від надання екстреної фінансової допомоги десяткам тисяч осіб до розробки комплексних програм підтримки, що охоплюють працевлаштування, захист та освіту.
У цьому інтерв'ю Джоанна Сурвіло докладно розповідає про ключові напрями роботи IRC у Польщі, включаючи програми cash assistance та концепцію «One-stop-shop» для пошуку роботи. Вона пояснює важливість співпраці з державними органами, аналізує поточні потреби українських біженців, а також торкається таких важливих питань, як втома польського суспільства від теми війни, сприйняття різних груп мігрантів та відносини між поляками та українцями на людському рівні.
Про роботу IRC у Польщі
Організація IRC існує з 1933 року, але до Польщі ми приїхали 9 лютого – за три тижні до повномасштабного вторгнення. Нашою першою ініціативою був захист та допомога людям у важких ситуаціях. Вже з 1 травня ми почали допомагати біженцям з України через фінансову програму cash assistance, охопивши близько 55 тисяч осіб із сумою допомоги від 600 до 800 злотих.
Зрозумівши, що фінансова допомога – це лише початок, ми розробили програми працевлаштування за концепцією «One-stop-shop» для пошуку роботи. Ця програма торкнулася близько 5 тисяч людей, які знайшли роботу та отримали допомогу у працевлаштуванні.
Ми також проводимо соціальні кампанії, такі як Know your rights для інформування біженців про безпечне працевлаштування та Work for all для підвищення обізнаності компаній про найм біженців.
Крім того, ми маємо освітні програми для дітей та підлітків, включаючи створення «Peace corners» у школах – куточків спокою для відпочинку дітей та навчання вчителів роботі з дітьми-біженцями.
Наша діяльність зосереджена на трьох ключових напрямках. По-перше, це економічна підтримка через грошову допомогу та сприяння у працевлаштуванні. По-друге, це захист (Protection): ми надаємо людям доступну та актуальну інформацію, а також оберігаємо їх від потенційної шкоди. По-третє, це освіта, тобто допомога дітям та підліткам у здобутті знань та розвитку в рамках шкільної системи.
Співпраця з держорганами Польщі
Ми вже третій рік адаптуємось до ситуації та розуміємо, що важливо працювати із системою. Наші партнери – це не лише некомерційні організації та бізнес, а й державні органи Польщі, наприклад, Міністерство освіти та Центр зайнятості (Пожондом праці).
3 грудня на національному стадіоні у Варшаві пройшов ярмарок праці, організований нами спільно з мером Варшави та центром зайнятості. Ми очікували понад 100 роботодавців, а ярмарок орієнтований не лише на поляків, а й на українців. Ми хотіли, щоб якнайбільше людей, яким потрібна допомога, відвідали його.
Ми також співпрацюємо з Центрами соціальної допомоги, які підтримують найбільш уразливих людей, особливо у бідних районах. Наші працівники допомагають біженцям, особливо тим, хто не звертається по допомогу.
Основні потреби в українських біженців у Польщі
Сьогодні у Польщі проживає близько мільйона біженців із України. Важливо, що нові люди часто виявляються невидимими для системи, оскільки їх потреби відрізняються від груп, що вже існують. Система не завжди враховує це, і, як наслідок, люди стикаються з проблемами, такими як труднощі з вивченням польської мови чи розумінням базових питань. Інформація фрагментована та передається через різні державні органи, що призводить до неповної картини та спотвореної інформації.
Також є проблеми із тренінгами з працевлаштування через скорочення гуманітарних програм. Приїжджають нові люди і їм потрібна допомога, але в умовах обмежених ресурсів ця допомога стає менш доступною.
Щодо працевлаштування, у Польщі зареєстровано 90 тисяч малих бізнесів, які стикаються з труднощами. Їм необхідні доступ до інформації, консультацій та фінансування, а також професійні курси та сертифікації для таких професій, як лікар, адвокат чи медсестра.
Таким чином, для ефективної допомоги людям важливим є доступ до інформації, навчання польської мови, професійні курси, а також консультації для бізнесу та доступ до фінансування.
Програми та проекти для вразливих груп українців
У Польщі проживає близько 24 тисяч людей з України, які потребують спеціальної підтримки. Це жінки з дітьми, люди з обмеженими можливостями, люди похилого віку та самотні батьки. Їм потрібна першочергова допомога, включаючи доступ до працевлаштування, фінансування та гідну зарплату.
Ми також співпрацюємо з різними установами, такими як центри допомоги та центри зайнятості, які є важливими партнерами у цьому процесі.
Чи втомилося польське суспільство від теми українських біженців
П'ять років тому світ зіткнувся з глобальною пандемією, і люди провели два роки в ізоляції, що вплинуло. Потім почалися війни не лише в Україні, а й на Близькому Сході, а також інші глобальні кризи.
З іншого боку, доступність інформації через соціальні мережі посилилася. Ми відкриваємо Instagram і там стикаємося з проблемами та катастрофами, навіть якщо підписалися на щось інше. Відкриваємо інші соціальні мережі – ситуація не змінюється. Я сказала б, що це природна втома людей від постійних лих. Дехто вважає, скільки можна допомагати, якщо, на жаль, проблеми виникають знову і знову, буквально на очах.
Відмінність потреб українських біженців від потреб біженців із Близького Сходу чи з Африки
Перше, що впадає у вічі – це статус українців, який сильно впливає на процес працевлаштування. Все залежить від статусу, і хоча не можна сказати, що це легше чи складніше, процес влаштований інакше.
Кожна нація має свої особливості, і українці до війни теж стикалися з труднощами під час працевлаштування, маючи Karta pobytu чи інші документи. Однак ми також допомагаємо мігрантам з інших країн, наприклад, громадянам Колумбії, потреби яких відрізняються.
Багато колумбійців приїхали до північних районів Польщі працювати на заводах. Іноді вони не мають дозволу на роботу, залишаючись без візи та роботи, без можливості повернутися додому. Таких людей потрібно підтримувати індивідуально, допомагаючи знайти роботу чи безпечно повернутись додому.
Міграція – явище, яке триватиме і ми не можемо на це впливати. Але ми можемо підготувати людей до цієї реальності, допомогти їм адаптуватися та знайти роботу.
Сприйняття різних груп мігрантів у Польщі
Це складне питання, але я вірю, що на людському рівні існує дружба. Я бачу, як українці та поляки нормально спілкуються, адже ми сусіди та друзі.
Є різні медіа, є різна подача інформації. Але насправді, якщо подивитися на людському рівні, все гаразд. Я також бачу, як у школах навчаються діти з Польщі, В'єтнаму, України та Білорусі, і вони нормально спілкуються між собою. Я вірю, що насправді все гаразд, а медіа часто показують лише окремі моменти.
Труднощі, які виникають у IRC під час реалізації гуманітарних програм у Польщі
Команда IRC складається з професіоналів, і ми маємо такий підхід: якщо потрібно щось зробити, ми це робимо. Наприклад, якщо потрібно організувати ярмарок – ми його організуємо. Якщо потрібна допомога від інших організацій, завжди знайдеться хтось, хто готовий допомогти.
Проте потреби людей змінюються. Наша програма у 2002 році була іншою, ніж зараз.
Сьогодні, я сказала б, це більше виклик, ніж проблема. Ми маємо уважно відстежувати потреби наших клієнтів – мігрантів, людей, які втекли з України. Важливо стежити за роботою інституцій, оскільки ця галузь змінюється дуже швидко. Відбуваються зміни у законодавстві і потрібно миттєво реагувати, швидко адаптуватися. Головним у нашій роботі є гнучкість та оперативність у відповідях на потреби клієнтів, щоб надати їм необхідну допомогу.
Історії людей, які запам'яталися IRC
У мене є дві улюблені історії. Перша – це історія Ганни, яка переїхала з України до Катовиці. В Україні вона була вчителем, а в Польщі завдяки нашому мікрогранту відкрила свою маленьку кондитерську. Тепер там робить зефірки, печива та інші солодощі.
Вона не тільки робить солодощі на кухні вдома, а й має своє місце, де може працювати та надавати послуги. До переїзду до Польщі кондитерська справа не була її професією, а скоріше хобі. Якби не переїзд до Польщі та не ситуація з дітьми, вона б ніколи не наважилася відкрити бізнес. Зараз вона каже:«Це мій світ». І тепер вона вже наймає людей.
Друга історія – про Катю. У травні вона приїхала до Польщі з двома доньками та єдиною валізкою. Вона розповіла, що в неї був тільки лижний костюм, бо не знала, що на неї чекає. То був квітень-травень, і вона думала, що буде холодно і їй не буде зрозуміло, де ночувати з дітьми. Вона стала першою клієнткою, яка одразу в травні отримала грошову допомогу.
З цією допомогою вона почала будувати своє життя. Вона знайшла роботу в компанії і за три роки стала директором з економічного розвитку. Катя вивчила польську. Не ідеально, але на рівні B1-B2 і вона чудово все розуміє.
Чому ці історії для мене такі важливі? Тому що вони про надію. Я завжди говорю, що надія – це ключове.
Майбутнє українських біженців у Польщі
Ніхто не знає, що буде далі. Але я вважаю, що важливо реагувати позитивно. Потрібно завжди робити те, що ми можемо у межах своїх можливостей.
Якщо ми так робитимемо – тоді майбутнє буде хорошим. Я дуже вірю в це.
Читайте також:
Польща буде хабом для відбудови України: президент PUIG Яцек Пєхота про перспективи бізнес-партнерства та спрощення митних процедур
