Американська розвідка не виключає, що Росія може здійснити обмежений напад на одну з країн НАТО вже восени цього року. Це ламає усі попередні прогнози про можливість такої агресії лише після 2029 року або вже після завершення війни в Україні.
Дотепер у країнах Альянсу дивилися на такий сценарій як малоймовірний. Правоохоронні відомства заявляли лише про окремі випадки саботажу. Йшлося про польоти дронів-розвідників над аеропортами, підпали на складах або енергооб'єктах, кібератаки на критичну інфраструктуру. Затримані зловмисники зазвичай виявлялися найманцями-аматорами або екологічними активістами. Про причетність російських спецслужб напряму офіційно не оголошували.
Проте упродовж останніх місяців у Європі почали визнавати ознаки посилення ескалації гібридної війни. Вже у серпні ситуація набула нового розвитку. У німецькому аеропорту Лейпцига, через який проходять поставки зброї для України, виявили дрон з вибухівкою, детонація якої могла призвести до масштабних наслідків. Силові відомства ФРН чи не вперше визнали, що це могла бути професійно спланована диверсія, що є ознакою нового рівня безпекових загроз. Поліція також не виключила версії про участь Росії.
Про прискорення ескалації війни та перекидання її на територію країн Альянсу, а також про те, що думають українські експерти про найбільш вразливі точки на східних рубежах НАТО — у матеріалі UA.News.
Новий рівень диверсій
Вночі 5 серпня у німецькому аеропорту Лейпциг-Галле сталися одразу два інциденти, пов'язані з безпекою. Спочатку на території вантажного термінала виявили квадрокоптер поблизу українського літака «Антонов». На місце виїхали спецслужби та дослідили знахідку за допомогою робота-сапера. Обстеження показало, що невеликий безпілотник оснащений вибухівкою з детонатором.
На цей час терміново закрили південну смугу аеропорту, через що вантажний літак компанії DHL змушений був скасувати посадку та піти на друге коло. У повітрі над аеропортом літак зіткнувся з іншим невідомим безпілотником. Внаслідок зіткнення з дроном транспортний борт зазнав пошкоджень, але йому вдалося приземлитися в Ганновері. Обидва інциденти у Німеччині розслідує прокуратура з питань боротьби з тероризмом. Правоохоронці перевіряють версію про сплановану диверсію.
Аеропорт Лейпциг-Галле вважається одним із ключових логістичних вузлів для постачання західного озброєння в Україну. На його території також розташований один із хабів німецького концерну DHL.
Глава МВС Німеччини Александер Добріндт терміново зібрав нараду з керівниками кількох силових відомств, щоб обговорити небезпечні інциденти в аеропорту. Після наради міністр публічно заявив про «новий рівень загрози» і не виключив, що події могли спланувати іноземні держави. А також визнав, що за інцидентом «стоять не аматори», а люди, які «діяли вкрай професійно».
Упродовж останніх місяців у Німеччині вже фіксували активність невідомих безпілотників над військовими базами, аеропортами, логістичними вузлами, морськими портами та енергетичними об’єктами. Після цих інцидентів у німецьких аеропортах оголошено підвищену готовність.
Оновлені дані американської розвідки
Цими ж днями американська розвідка попередила західних союзників, що Росія може зважитися на обмежений напад на одну з країн НАТО ще до завершення війни проти України. Таким чином, Кремль хоче перевірити рішучість Альянсу щодо захисту своїх кордонів. На відміну від попередніх прогнозів подальших дій Кремля, нинішній оновлений звіт передбачає, що будь-яка агресія з боку Росії може відбутися починаючи з осені цього року до 2029-го.
Згідно з даними розвідки США, глава Кремля може спробувати розширити бойові дії далі на територію Європи, щоб вийти з глухого кута у війні проти України. У звіті також йдеться про різні можливі сценарії нападу: від кібератаки до невеликого наземного вторгнення.
Нові оцінки загроз, озвучені американською розвідкою, пролунали на тлі нестачі деяких критично важливих боєприпасів, необхідних військовим для протистояння Росії чи Китаю у потенційній майбутній війні. Зокрема, у Вашингтоні заявили, що США значно скоротили свої запаси цієї зброї через постачання Україні після російського вторгнення, а також через війну з Іраном. За словами інших офіційних осіб, під загрозою знаходяться запаси високоточних ракет великої дальності та тактичних ракетних комплексів армії, а також зенітних ракет малої дальності Stinger.
При цьому ймовірність найбільш небезпечного сценарію, а саме — обмеженого наземного вторгнення, поки що вважають низькою. Хоча з часом, як свідчать звіти, ця загроза зростає.
Як оцінюють можливі дії РФ українські експерти
Ігор Чаленко: Росія не буде чекати, доки Європа підготується до оборони
Є декілька часових сценаріїв нападу РФ на країни НАТО, які опрацьовуються з боку європейської та американської розвідки. Консервативний підхід — все ж таки 2029–2030-ті роки, — зауважив у коментарі UA.News Ігор Чаленко політолог, керівник Центру аналізу та стратегій. Такий підхід дуже зручний для європейської бюрократії з точки зору планів збільшення виробництва озброєння та проведення численних навчань в рамках НАТО або менших військово-політичних організацій. Але ймовірним може стати інший сценарій.
«Дійсно, це може статися набагато швидше — у 2026–2027 роках. Я вважаю це більш ймовірним. Росія не буде чекати, доки Європа підготується до оборони. Дивно було б чекати, якщо ти хочеш вплинути і провести військову операцію локального характеру, яка б мала в подальшому стратегічні наслідки. Очевидно, що це треба реалізовувати в момент слабкості опонента», — стверджує Ігор Чаленко.
Політолог нагадує, що інформація про можливу загрозу для країн НАТО з боку РФ з'являється перманентно. Вже розглядалися різні варіанти російської агресії, зокрема щодо країн Балтії, захоплення шведського острова Готланд чи фінських островів, територія яких демілітарізована. Російська Федерація могла б цілком піти на такий крок і не лише в продовження російсько-української війни.
«Путін знаходиться в «стелмейті», глухому куті, з якого йому треба виходити. Саме відкриття умовного другого фронту допоможе нав'язати свої вимоги країнам Заходу. У цій ситуації Путін хоче отримати нові безпекові гарантії із розподілом сфер впливу, з відновленням тих позицій, які були свого часу у Радянського Союзу. Я не кажу про буквальний підхід, а з точки зору статусності Російської Федерації в цьому аспекті. Тому все ж таки ризики нападу Російської Федерації є», — вважає керівник Центру аналізу та стратегій.
Водночас Ігор Чаленко сумнівається, що РФ проведе масштабну військову операцію із залученням великої кількості людських ресурсів. Натомість можуть бути інші варіанти.
«Зверніть увагу, що РФ дедалі менше використовує проти України свої класичні дрони «Герані-2». Але ж вони виробляються. Їх продовжують накопичувати на території Російської Федерації. Навіщо це все робиться? Це один із варіантів. Ще один — балістика. «Орєшнік» і тактична ядерна зброя, якою росіяни лякають Європу, розміщені на території Білорусі. Це все, по суті, елементи одного пазла», — каже Ігор Чаленко.
Той факт, що європейські країни, зокрема Великобританія, Німеччина і Франція, намагалися відкрити окремий переговорний трек із росіянами свідчить про те, що Європа зараз намагається зрозуміти, де є реальний коридор, який може Путін пройти на шляху до деескалації, вважає керівник Центру аналізу та стратегій. Водночас переговори про мир та ескалація війни не суперечать одне одному.
«Зараз події розгортаються в моделі ескалаційної драбини стратегів Томаса Шеллінга та Германа Кана. Концепт — ескалація заради деескалації — відомий з 60-х років минулого сторіччя, коли виникла Карибська криза. По суті, ми це вже чули про цей підхід від Кирила Буданова. Згадував про це і держсекретар США Марко Рубіо, — нагадує Ігор Чаленко. — Різниця в тому, що Україна йде на ескалацію заради деескалації. А Росія робить ескалацію заради примусу України до виконання ультиматуму. І в цьому — найбільша проблема. Бо немає спільного розуміння необхідності якнайшвидшого завершення цієї війни. А війна на виснаження не має переможців за жодних обставин. Тому зупинка бойових дій по лінії зіткнення – це найбільш адекватне, що може бути за нинішніх обставин».
Олександр Краєв: єдиний варіант для Путіна — розширення війни
У Путіна збільшується кількість проблем і зменшується кількість можливостей їх вирішити. Економіка РФ кращою не стає. Українські удари знищують можливості для купівлі технологій, потрібних російській армії, які постачають через Wildberries та інші подібні сервіси з інших країн. Крім того, в Росії погіршується ситуація з нафтою, звертає увагу Олександр Краєв, директор програми «Північна Америка» в Раді зовнішньої політики «Українська Призма».
«Те, що Дональд Трамп ухвалив рішення про додаткові тарифи та мито для Індії через її закупівлю російської нафти — це хороша перша «пташка». Вона показує, що чекає російських партнерів після імплементації закону Грема-Блюменталя про додаткові санкції і тарифи для країн, які допомагають Росії.
У Путіна стає більше проблем, і йому потрібна якась «перемога» або, як мінімум, потрібно показати, чому і звідки ці проблеми взялися. Визнати, що винна у всьому лише Україна, москальський режим, звісно, не може. Єдиний варіант — можливість розширення цієї війни. Так Путін може підтвердити тезу про те, що Росія воює із усім НАТО. Для цього не обов'язково нападати на НАТО танковими колонами, йти на Шяуляй (Литва), брати в облогу Нарву (Естонія) або бомбардувати Берлін. Достатньо створити сценарій «Крим номер два» у тій самій Нарві: «защита русскоязычных, зелёные человечки» і таке інше. Такі сценарії давно відпрацьовані. У НАТО самі знають про такі ризики.
Росія, дійсно, може втілити щось подібне: короткострокове, провокаційне, але абсолютно дестабілізуюче. Що зрештою може підтвердити, що Стаття 5 Північноатлантичного договору про колективну безпеку просто не працює.
У цьому контексті РФ якраз може спровокувати та зробити подібний крок проти Альянсу. І таким чином пояснити своєму населенню, звідки виникли їхні проблеми, і заодно показати слабкість Заходу. При цьому Путін розраховує отримати ще більшу підтримку Китаю, Індії та всіх інших антизахідних країн», — пояснює Олександр Краєв.
Якщо Росія реалізує такий сценарій, подальший розвиток подій та їхній вплив на війну в Україні залежатиме від реакції НАТО, наголошує експерт.
«Якщо НАТО відреагує повноцінно, якщо НАТО буде дійсно стримувати і відтягувати на себе Росію, для нас це буде великий плюс, — вважає Краєв. — По-перше, наші партнери будуть в одному човні з нами, а тому можуть покращити допомогу Україні. Не скажу, що збільшать, бо основну частину вони будуть витрачати на себе, але покращити можуть. А по-друге, і це дуже важливо, Росія буде витрачати додаткові ресурси не на Україну, а на інші напрямки».
