Саміт НАТО у Вільнюсі експерти різних рівнів аналізуватимуть ще довго, а подальші події покажуть, наскільки вірними були ухвалені рішення.
Агентство UA.News зібрало аналіз західних ЗМІ того, що відбулося 11-12 липня 2023 року у Литві.
Підсумки для України
Американська газета The Washington Post, вказала на те, що, як і 15 років тому на будапештському саміті, Україну відправили по колу у питанні отримання запрошення у НАТО. Наразі члени НАТО вирішили розширити низку обіцянок у формі двосторонних угод, щоб озброїти Київ до зубів.
«Це може бути розумним кроком, хоча це гірке розчарування для президента України Володимира Зеленського, який сказав щодо позиції НАТО по відсутністю графіка членства - «невизначеність є слабкістю». Пізніше він зробив більш лояльні заяви, сказавши, що отримав запевнення, що Україна на шляху до приєднання до Альянсу. Проте західні лідери чітко усвідомлюють, що їм потрібно продемонструвати — як українському народу, так і президенту росії — що потрібні реальні заходи, щоб підкріпити їх риторичне зобов’язання захищати Україну «стільки, скільки це буде потрібно», — пише The Washington Post.
Американське видання Time вважає, що Зеленський все ж повернувся додому з відчутними здобутками.
«НАТО зробить свій комплексний пакет допомоги українським військовим багаторічною програмою. Французи та Німеччина оголосили про рішення надати крилаті ракети Scalp, більше бронетехніки та системи ППО Patriot. Українські пілоти наступного місяця розпочнуть льотну підготовку F-16. Більше того, лідери G7 зобов’язалися досягти двосторонніх домовленостей з Україною, щоб підтримувати її боротьбу з росією та, коли війна закінчиться, допомогти Україні створити сучасну та потужну армію для стримування росії у майбутньому. Ці зобов’язання «Великої сімки» не можуть бути кінцевою точкою в пошуках безпеки України — якщо майбутній Кремль забуде уроки останніх 16 місяців, у нього може виникнути спокуса спробувати ще раз. Вони можуть стати проміжною станцією на шляху до найкращої гарантії України безпека: членство в НАТО», — написало видання.
Але колишній посол США в Україні Джон Гербст, нині старший директор Євразійського центру Атлантичної ради, сказав виданню Newsweek у Вільнюсі, що дебати щодо формулювання комюніке по українському питанню вказують на розбіжності в середині НАТО. І ці розбіжності ще не подолані.
Драмою тут була не лише напруга між Києвом і Вашингтоном, це була напруга між Білим домом і вісьмома іншими столицями НАТО.
Колишній посол США в УкраїніОдночасно оглядач американського видання The New York Times у Вільнюсі зазначив, що дебати навколо одного слова у підсумковому комюніке саміту, а саме «запрошення» до членства точилися у той момент, коли група ультраправих законодавців-республіканців у Вашингтоні проштовхувала закон, який скорочував би допомогу Україні.
«Деякі лідери відкрито сумнівалися, як довго Київ може розраховувати на потужну підтримку США. Україні необхідно досягти військового прогресу більш-менш «до кінця цього року» через майбутні вибори у Сполучених Штатах, попередив президент Чехії Петр Павел у перший день саміту. До наступного року, за його припущенням, також може відбутися «черговий спад готовності масово підтримувати Україну більшою кількістю зброї», — нагадав кореспондент The New York Times.
В Європі на саміт у Вільнюсі спостерігали з іншого кута. У своєму аналітичному матеріалі німецьке агентство DW зазначило, що Україна отримала принаймні три перемоги:
- відмова від Плану дій щодо членства (ПДЧ),
- масштабна посилена підготовка солдатів і офіцерів ЗСУ та їхнє перенавчання за стандартами Альянсу,
- створення Ради Україна - НАТО.
Але водночас Німеччина демонструвала максимальну стриманість у всьому, що стосується членства України в НАТО. А Байден напередодні президентських виборів 2024 року хоче максимально уникнути звинувачень у втягуванні Америки в чергову війну як від конкурентів республіканців, так і від лівого крила його Демократичної партії.
«Вільнюський саміт певною мірою був новим виданням бухарестського, що відбувся 15 років тому. Протиріччя, які не вдалося подолати в столиці Литви, обов'язково знову спливуть перед підготовкою до наступного саміту, запланованого у Вашингтоні в рік 75-річчя НАТО. І, можливо, стануть ще гострішими», - зазначає «Німецька хвиля».
Провал для росії
На думку експертів американського аналітичного центру Інституту вивчення війни (ISW), саміт НАТО у Вільнюсі показав, наскільки далеко повномасштабне вторгнення рф відкинуло москву від початкових цілей, заради яких був здійснений напад на Україну. У ISW зазначають, що запобігання розширенню НАТО та віддалення кордонів Альянсу від росії були одними із заявлених Кремлем цілей перед вторгненням в Україну.
«Відсутність загального резонансу у російському інформаційному просторі у зв'язку з подіями на саміті НАТО, а також вступом Фінляндії до НАТО та згодою Туреччини направити протокол про вступ до Альянсу Швеції, ймовірно, свідчить про те, що кремль зазнав і засвоїв ці поразки», - сказано у свіжій аналітиці ISW.
Видання The Hill вважає, що саміт НАТО завдав ще одного удару російському президенту володимиру путіну, оскільки союзники, як ніколи, об’єдналися проти його війни в Україні, одночасно оголосивши про зусилля щодо розширення альянсу та збільшення витрат на оборону.
У підсумковому комюніке саміту сказано, що сьогодні росія не може бути партнером НАТО».
«Ми прагнемо стабільності та передбачуваності в євроатлантичному регіоні та між НАТО та росією. НАТО не прагне конфронтації і не становить загрози для росії. У світлі її ворожої політики та дій ми не можемо вважати росію нашим партнером», - сказано у документі.
Проте серйозніший провал російський диктатор отримав на турецькому напрямі.
The Hill пише, що найстрашніша невдача для путіна сталася напередодні саміту, коли президент Туреччини схвалив угоду про прийом Швеції в НАТО після більш ніж року опору. Відмова від подальшого бойкоту Швеції не тільки дає механізми для розширення кордонів західного альянсу безпеки, але й сигналізує про те, що турецький лідер наближається до Заходу та віддаляється від путіна.
«Він більше не зацікавлений в економічній і стратегічній залежності від путіна. Я думаю, що росіяни засмучені. Я думаю, що кремль дуже засмучений», — сказав виданню Аслі Айдинташбаш, запрошений співробітник національного інституту передових досліджень США Брукінгса з Турецького проекту.
The Washington Post вказує на те, що рішення Туреччини по вступу Швеції до альянсу перетворює Балтійське море, до якого має вихід росія, на «озеро НАТО».
Загалом, як зазначають аналітики, на саміті НАТО були сказані правильні речі щодо надання допомоги для захисту України на роки вперед. Але тепер робота Північноатлантичного Альянсу полягає в тому, щоб показати, що його обіцянка — це більше, ніж слова для народу, який кров'ю виборює своє право бути членом цього союзу.
Читайте також:
Підсумки саміту НАТО: що сказано у комюніке та скільки нових союзів отримала Україна
Названо єдиний фактор, здатний прискорити членство України в НАТО
Саміт НАТО: у Східній Європі може виникнути новий військово-політичний блок
