Рабин Давид Голінкін про обраність єврейського народу — Jerusalem Post
В Ізраїлі рабин консервативного юдаїзму та професор талмудичного і єврейського права Давид Голінкін пояснив, що концепцію обраності єврейського народу не слід тлумачити як твердження про його вищість над іншими народами. У колонці для Jerusalem Post він пов’язав це поняття з релігійними обов’язками, які, за його трактуванням, визначені в біблійних текстах.
Молитва у свята
Голінкін звернув увагу на молитву «Ата бехартану», яку читають у складі аміди під час Високих святих днів. У ній ідеться про те, що Бог обрав єврейський народ, освятив його заповідями та наблизив до служіння. Подібні формули, зазначив автор, присутні також у благословенні перед читанням Тори та в кідуші на шабат і свята.
Рабин зазначив, що ідея обраності міститься в Торі, зокрема у книгах Вихід і Второзаконня. Водночас він нагадав про критиків цього поняття як серед неєвреїв, так і серед євреїв. Зокрема, у 1945 році рабин Мордехай Каплан у реконструкціоністському молитовнику змінив формулу благословення перед Торою, замінивши згадку про обрання на слова про наближення до служіння Богові.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Чотири релігійні завдання
На думку Голінкіна, біблійне дієслово, яке означає «обирати», зазвичай стосується призначення людини чи місця для конкретної місії. Він назвав чотири завдання, що їх, за цим тлумаченням, має виконувати єврейський народ: свідчити про монотеїзм, дотримуватися Тори й заповідей, чинити справедливість і бути світлом для інших народів.
Автор також послався на уривок із Второзаконня, де обрання пояснюється Божою любов’ю та обітницею предкам, а не чисельністю чи особливими якостями народу. Він додав, що після одкровення на горі Синай єврейський народ, за біблійною оповіддю, сам прийняв Божий завіт і заповіді.
