Велика війна на Близькому Сході триває вже шостий день. За цей час вона встигла призвести до загибелі сотень військових та цивільних, ліквідації вищого керівництва Ірану, включно з верховним аятолою Алі Хаменеї, а також втягнення у конфлікт майже всіх сусідів Ісламської республіки по близькосхідному регіону та Перській затоці. Але поки що на цьому все: жодних ключових цілей американці та ізраїльтяни наразі не досягли.
Разом із тим починає проглядатися певна розгубленість Білого дому і особисто президента Дональда Трампа. Само собою, вони не подають виду та роблять бравурні заяви, однак все сильніше від цієї риторики віє «вайбами» лютого 2022 року. Зокрема, в пресслужбі Трампа недавно заявили, що останній «відчував», що Іран нібито нападе на США — а тому здійснив атаку першим.
Спершу ставилися цілі ліквідації режиму аятол, очікувалося, що це відбудеться у найперші дні. Згодом терміни помінялися, і в Америці вже кажуть, що війна може тривати «чотири тижні». А видання Politico з посиланнями на джерела повідомляє, що в реальності війна з Іраном може йти щонайменше до вересня-2026, тобто понад півроку. Все через те, що американська адміністрація недооцінила стійкість режиму аятол і не очікувала, що їхній спротив не вдасться зламати швидко (якщо взагалі вдасться).
Судячи з соціологічних опитувань, громадяни США в масі своїй дійсно, м'яко кажучи, недолюблюють іранську владу. Однак війна з цією державою, до того ж масштабна і довга, залишається абсолютно непопулярною в суспільстві і навіть серед MAGA-руху — ядра прихильників Трампа. А між тим, на носі в американського лідера маячать вибори до Конгресу восени 2026-го, і рейтинги республіканців не виглядають обнадійливими.
Все більше схоже на те, що Трамп — який багато разів обіцяв «не змінювати режими силою» та критикував всі попередні війни США — втягується у власний аналог путінського «СВО». Адже російська війна проти України явно задумувалася як дійсно швидка операція, «бліцкриг», покликаний оперативно змінити владу в Києві на проросійську і на цьому завершити. Як сталося в результаті — всім відомо: вже пішов п'ятий рік повномасштабного протистояння.
Чи є вірогідність того, що Трамп в Ірані отримає власну «СВО»: довгу, криваву, затяжну повномасштабну війну замість швидкого успіху? Як все це вплине на майбутні проміжні вибори в Конгрес? Видання UA.News звернулося з цим питанням до відомих українських експертів.
Бліцкриг в Ірані не вдався, а подальшого чіткого плану дій немає: політолог Євген Магда
Дії США та Ізраїлю проти Ірану свідчать про те, що Дональд Трамп не надто довіряє тим даним, які є у американських спецслужб і військових. Він все-таки більше покладався на аргументи Нетаніягу, наскільки я собі розумію. І тому складається ситуація, за якою розрахунок на «бліцкриг» не був втілений в життя, а подальшого чіткого плану дій немає. Тобто Сполучені Штати будуть діяти реактивно, а не проактивно.
Це призведе до того, що вони будуть поводитися наче «слон у посудній лавці» і це може мати негативні наслідки. Сполученим Штатам потрібно більш активно координувати дії з європейськими союзниками, усвідомлювати, чого вони хочуть від всього, що на сьогоднішній момент відбувається.
Заяви, що «ми не можемо перехопити всі «шахеди», що «буде бракувати ракет для Patriot» — це свідчення того, що американці, звичайно, готувалися до кампанії проти Ірану, але робили це не так якісно, як було потрібно. Їм би треба було зосередитися на тих викликах, які на сьогоднішній момент існують. Те, що вони цього не зробили, це проблема.
І вона може призвести до того, що політичні наслідки військової операції в Ірані будуть геть не такими, як розраховували американці і зокрема адміністрація Трампа.
Це війна США з Китаєм за світове лідерство: військовий експерт Олег Жданов
Говорити про те, чи не втягнеться Трамп у власну «СВО», некоректно — він уже втягнувся. Вже пишуть, що операція може тривати до осені цього року. Є також опосередковані розвіддані, що вчора проводилася нарада у Вашингтоні, де Трамп зібрав ключових виробників зброї. Головне питання порядку денного — необхідність різкого нарощування темпів виробництва зброї. США будуть грати в довгу.
Думаю, що це дуже пов'язано з виборами у Конгрес, можна сказати, що напряму. Саме тому і називається термін — півроку. Зазначу також, що війна дуже непопулярна в США, американці не підтримують бойові дії. Тому це серйозний удар для республіканців. А якщо вони в жовтні оголосять про перемогу, буквально напередодні виборів, це може повернути тих виборців, які відвертаються сьогодні від Республіканської партії.
Але без сухопутної операції США навряд чи зможуть чогось досягнути. Тому сьогодні вже починається підготовка до наземної компоненти. Але через проксі-сили, не напряму. Наприклад, через ті ж бойові групи курдів. З ними вже ведуться перемовини. Адже загибель американських солдат Трампу всередині країни ніхто не пробачить.
Я думаю, що питання якоїсь сухопутної компоненти — це питання тижнів. Навіть не місяців, а тижнів. Для Трампа стане перемогою будь-що: деструкція Ірану, його розпад, громадянська війна там, тощо. Тобто такий сирійський сценарій. Хоча спершу планували венесуельський сценарій, але режим виявився більш стійким, до того ж все-таки була підтримка від Росії та Китаю.
Ключове тут для Трампа — навіть не ліквідація режиму аятол, а послаблення Росії і особливо Китаю. Китай сильно залежить від іранської нафти, дуже відчутно. І все це варто розглядати як частину глобальної боротьби з Китаєм. Це війна США з Китаєм за світове лідерство.
Війна до осені — це катастрофічний сценарій: економіст Олексій Кущ
З'явилися перші корекції термінів війни в Ірані. До осені. Катастрофічний сценарій. Долар зростає у світі на фоні глобальної нестабільності. На дні падіння євро — купуйте. Долар на піку укріплення буде переоцінений.
Крива ескалації може призвести світ навіть до ризику застосування ядерної зброї на Близькому Сході. Поки США добровільно втягуються у війну на виснаження стратегічних ресурсів. Що повністю в рамках стратегії Китаю: «підніми шум на заході — бий на сході». А ось стратегія США «грабуй під час пожежі» дала збій. «Пожежа» є, геополітичного профіту немає — скоріше, навпаки.
В рамках апорії Трьох тіл, США зробили свої ставки: Близький Схід і Китай. Нерозв'язна апорія Трьох тіл спрощена до потенційно розв'язуваної задачі Двох тіл. Але тепер її потрібно вирішити на практиці.
В горизонті 2026-2030 років світ буде перебувати в періоді Світ-системних війн Епохи Неполярного світу. Глобальна рецесія більш ніж ймовірна. Наступ нової Епохи Миру Трьох Сил людство сприйме як спасіння. Перід Світ-системних війн завершиться Великою угодою і Глобальною кластерною фрагментацією з перерозподілом ключових сфер впливу і ресурсів розвитку.
Ось зараз можна вже обережно прогнозувати поразку республіканців у ході осінньої виборчої кампанії в Конгрес. Врятувати республіканців може тільки диво: швидка капітуляція Ірану та/або «вирішення кубинського питання» влітку. Але Іран підпиратиме Китай і формована ним в Ірані система «ільханів» в рамках Монгольської імперії 2.0. Дисбаланс системи влади в США в контексті дихотомії Трамп — «Конгрес демократів» — важлива частина поточної тактики Китаю на відрізку Світ-системної війни до 2030 року.
Америка, що загрузла у внутрішніх суперечках — один із факторів тактики Китаю і РФ по геополітичному тиску на глобальному треку протистояння в період до 2029 року.
Іранську війну складно порівнювати з українською: політолог Руслан Бортнік
Найближчі тижні покажуть, наскільки довгою може бути ця війна. І чи потрібна буде все ж таки сухопутна операція — або ж США та їхні союзники зможуть віднайти «лінії розломів», розколоти іранські еліти, аби зруйнувати іранський режим.
Технологічно США мають значно більше можливостей, ніж мала Росія по відношенню до України. Окрім цього, на боці Ірану немає такої коаліції, як на боці України. Але є проблеми. Логістичне плечо США, їхніх поставок для забезпечення армії, дуже велике: більше 4 тисяч кілометрів. Тоді як РФ вторглася у сусідню країну.
Тому з одного боку — технологічні можливості + дуже серйозна коаліція на американському боці. З іншого боку — складність логістики. Тож з війною Росії проти України цю війну порівнювати все ж таки складно, у неї свої особливості.
Ця війна вже призвела до загибелі десятків військовослужбовців США. Це негативно відобразиться на рейтингах республіканців і особисто Трампа перед виборами у Конгрес. Якщо США не зможуть досягти абсолютної, безумовної перемоги над Іраном, і за рахунок цієї перемоги знизити ціни на енергоносії, підвищити бюджетні доходи і так далі, то іранська війна стане абсолютно розгромною для республіканців напередодні виборів.
Найближчі тижні будуть вирішальними. Вони продемонструють, чи буде сухопутна операція, чи піде Іран шляхом Лівії, Сирії та інших схожих держав. Чи він збереже стійкість, а Вашингтону доведеться оголошувати перемогу з тим, що в них є. При цьому те, що в них вже є, явно виглядає непереконливо для американського народу на фоні поглиблення кризи глобальної торгівлі, нових енергетичних проблем, а також поранених і загиблих американських солдатів.
США в Ірані фактично копіюють Путіна: політолог Андрій Золотарьов
Складається враження, що Трамп до кінця не прорахував наслідки цієї військової авантюри. Він не врахував те, що в Ірані немає такої вертикалі влади, як у тій самій Росії. І усунення чи ліквідація вищого духовного иа військово-політичного керівництва не призведе до управлінського хаосу.
В Ірані — мережецентрична система керування, і фактично замість Хаменеї буде його син, якого обере Рада експертів з 88 аятол. Навіть якщо і ліквідують сина Хаменеї, ці 88 аятол оберуть наступника. Ви ж розумієте, що ліквідувати всіх 88 членів цієї Ради — ну це майже нереально.
Але не це головне. Головне те, що до великої війни Сполучені Штати не готові.
Така доктрина діє «на мінімалках», за рахунок повітряних ударів, але отримати так перемогу нелегко. За цих умов потрібна виключно наземна операція, аби повалити діючий в Ірані режим. А до цього США не готові. Саме тому відбувається «спеціальна військова операція».
Ми бачимо, що фактично американці копіюють Путіна. Там буквально до кожного слова риторика один в один: що Іран мав напасти на США, що не ми починали цю війну, тощо. Це призводить до того, що будь-який результат операції, окрім повалення режиму в Тегерані, буде сприйматися як поразка США і Трампа. Це пастка, і вона так чи інакше призведе до згубних для Трампа наслідків, які ми відчуємо вже восени, під час проміжних виборів до Конгресу та Сенату.
