Минулого тижня президент США Дональд Трамп вчергове всіх здивував. І, судячи з усього, найбільше він здивував саме Москву, де сподівалися на майбутню зустріч двох лідерів у столиці Угорщини.
22 жовтня, після переговорів з Путіним та Зеленським, американський президент підписав наказ, яким ввів санкції проти нафтової промисловості РФ. Конкретно — проти всіх структур, в яких російські компанії «Роснафта» та «Лукойл» володіють часткою в 50% або більше. Обмеження охоплюють як безпосередньо видобувні, так і переробні та навіть транспортні підприємства.
За словами американського лідера, таким чином він хоче заохотити Путіна до переговорів та мирного вирішення ситуації в Україні. Тобто Кремлю надіслали чіткий сигнал: якщо ви підете на компроміси, санкції будуть скасовані.
Тим не менш, згодом російські публічні особи та особисто Путін заявили, що розцінюють це як тиск. А тому, вочевидь, ні на які поступки не підуть — хоча й сподіваються на майбутню «нормалізацію діалогу».
Що відомо про нові американські санкції та яким чином вони вплинуть на Росію? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в ситуації.
Що Трамп сказав про санкції
Як вже зазначалося вище, президент США вчергове «перевернув гру». Зрозумівши, що Путін не погоджується на припинення вогню і негайний перехід до реального, а не декларативного мирного процесу, Трамп вирішив діяти. Американський лідер скасував зустріч з російським диктатором у Будапешті, натомість заявивши про введення санкцій.
«Міністерство фінансів США вводить санкції проти найбільших російських нафтових компаній, а також закликає Москву негайно погодитися на припинення вогню», — коротко написав Трамп у своїй соцмережі Truth Social.
Після цього президент США заявив, що тепер, як він відчуває, Путін «став більш готовим» до миру. Втім, згодом Трамп додав, що він не хотів вдаватися до санкційного інструменту. Республіканець дав зрозуміти, що йому не залишили вибору. Також він зазначав, що «Росія відчує ефект цих санкцій за 6 місяців».
В результаті введених санкцій всі активи та майно «Роснафти» та «Лукойла», які знаходяться у США або під контролем американських громадян, блокуються. Будь-які операції за участю цих компаній заборонені для громадян та юридичних осіб США, а також для всіх транзакцій, що проходять через американську фінансову систему.
Втім, тут варто розуміти, що російські нафтові корпорації і так переважно давно виведені з-під юрисдикції Сполучених Штатів. Те саме стосується і потенційної шкоди від блокувань транзакцій через американські фінансові системи.
РФ продає свою нафту Індії та Китаю з розрахунками в національних валютах (рупія, юань, російський рубль) і проведенням операцій через місцеві банківські системи. Крім того, зараз в Росії активно опрацьовується тема дозволу зовнішньоторговельних розрахунків у криптовалютах. Москва постійно адаптується до західних обмежень та придумує способи їм протидіяти.
В чому основна ідея «нафтових санкцій» США проти РФ
Ключова ідея нових санкцій не в тому, щоби вдарити по російським нафтовим компаніям безпосередньо. Вона, скоріше, в тому, щоб сформувати постійну загрозу вторинних обмежень для всіх їхніх контрагентів.
Йдеться в першу чергу про Індію та Китай як про основних покупців російських енергоносіїв станом на зараз. З лідером останнього, Сі Цзіньпіном, Трамп вже зустрівся 30 жовтня — і також говорив про необхідність відмови від російських енергоносіїв. Хоча, звичайно, ніхто не покладає великих надій на те, що Пекін раптом перестане купувати в Москви дешеві енергоресурси з дисконтом — це вже очевидно з пресрелізів сторін.
Нові санкції Трампа не передбачають обов'язкових вторинних санкцій для покупців російської нафти, але передбачають саму можливість їх введення. На цьому тлі західні ЗМІ повідомляли, що кілька великих державних індійських НПЗ готуються призупинити закупівлі російської нафти, а частина китайських фірм, які працюють в тому числі на західному ринку, вже їх призупинили.
Втім, тут не варто піддаватися обнадійливим новинам. Як Індія, так і Китай планують і надалі закуповувати енергоносії з РФ. Тим паче, що Москва має з Нью-Делі та Пекіном довгострокові контракти на відповідні поставки.
Тож призупинення в закупівлях, вірогідніше за все, пов'язане з оцінкою менеджементом цих компаній потенційних ризиків від потрапляння під вторинні санкції США. Авжеж, жоден бізнес у світі цього не хоче і волів би уникнути такого сценарію.
Скоріше за все, за деякий час як «Роснафта» з «Лукойлом», так і їхні закордонні контрагенти придумають, як обійти трампівські обмеження. Досвід вже є: створення фірм-«прокладок» та залучення багатьох посередників через великий «ланцюжок» поставок і перепродажів. Це складно, дорого, але цілком можливо.
Санкції США: жорсткі, але не достатньо
Очевидно, що Трамп врешті обрав «серединний» варіант санкцій. Вони могли б бути як куди більш м'якими, так і значно жорсткішими. Але президент Америки вирішив піти більш помірним, центристським шляхом.
Сам хазяїн Білого дому вже зазначив, що ефект від його обмежень стане зрозумілим та відчутним приблизно за півроку. Це прямо говорить про їх довгостроковий характер та відсутність у Трампа надій на те, що санкції допоможуть швидко та радикально змінити позицію РФ.
Реакція російської сторони на нові санкції, якщо не рахувати типового гнівно-алкогольного посту Дмитра Медведєва, була доволі спокійною. Путін також особисто прокоментував ситуацію, заявивши, що обмеження, звичайно, «неприємні», але серйозної шкоди економіці РФ вони не завдадуть. В тому ж ключі виступають й інші спікери Кремля.
І хоча незалежні експерти, включаючи російських опозиціонерів, які перебувають в еміграції, заявляють, що ефект від нових обмежень США буде — всі сходяться в думці, що він не стане дуже значним. За різними оцінками, російська нафтова промисловість може таким чином втратити від 5-10% до 15-20% своїх прибутків.
Так, це значні цифри, йдеться про десятки мільярдів доларів. Але при цьому не варто забувати, що скорочення в кращому випадку складе п'яту, а то й десяту частину від загальних обсягів. Це не 80-90% і навіть не половина.
Загалом же частка нафтового експорту в структурі доходів російського бюджету складає, за різними оцінками, до 25-30%. Це також величезні гроші, які рахуються сотнями мільярдів доларів. Однак експорт енергоносіїв — не головна стаття доходів РФ та знову ж таки навіть не половина від них.
Думка експерта
Економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що такі санкції варто було би запровадити ще раніше.Але зараз вони цілком вписуються в санкційний тренд, який триває з початку повномасштабного вторгнення.
«Нові обмеження сприяють зниженню цін на російську нафту, адже РФ вимушена демпінгувати заради того, щоб продавати «чорне золото» тим, хто не боїться санкцій, а також витрачати більше коштів на обхід цих обмежень — зокрема, на той же тіньовий флот. Відповідно, це абсолютно позитивний для нас крок з боку США. Це додатковий удар по російській економіці, і насамперед через те, що обмежуються можливості сторонніх компаній. А от щодо спроможності РФ вести війну — ну, вона дещо знизиться, але не критично. Якби економічні санкції самі по собі могли б зупинити мілітаризацію, то КНДР чи Іран давно були б не спроможними ні на що. Але цього не відбувається.
Санкції — це лише частина тиску на Росію. Безумовно, вони можуть сприяти негативним тенденціям в РФ. Але росіяни настільки адаптували свою економіку під потреби війни, що для того, аби зараз вийти з неї, їм потрібно здійснити зворотній процес. Це потребуватиме величезних ресурсів. А для істеблішменту РФ наслідком будуть додаткові збитки. Мені здається, зараз вони починають рахувати, що їм простіше: продовжувати війни зі збитками від санкцій і проблемами в економіці чи виходити з цього процесу, наражаючись також на збитки і проблеми від переорієнтації економіки. І от якщо перше стане більш витратним, ніж друге, то рішення про вихід з війни, скоріше за все, буде ухвалене. Але зараз пройшло занадто мало часу, аби сказати, що події будуть розвиватися саме так. Та в будь-якому разі американські санкції проти РФ — позитив для нас», — впевнений Юрій Гаврилечко.
Резюмуючи, вже зараз зрозуміло, що нові санкції США занадто слабкі для того, аби змусити Росію змінити позицію та піти на поступки тут і зараз. Якщо вони стануть ще жорсткішими, якщо почнуть діяти вторинні обмеження і так триватиме бодай декілька років — можливо, ситуація зміниться.
Зараз же слід констатувати, що Трамп таким чином просто намагається «кнутом і пряником» спонукати Путіна до переговорного процесу. Однак наскільки це спрацює і чи спрацює взагалі — велике питання.
