Свято 8 вересня 2026 — День Шнобелівської премії: наука, з якої можна посміятися
8 вересня відзначають День Шнобелівської премії — неофіційний день, присвячений одному з найдивніших і найвеселіших явищ у світі науки. Ig Nobel Prize нагороджує дослідників за роботи, які спочатку викликають сміх, а потім змушують задуматися, навіщо взагалі хтось це досліджував і що корисного з цього можна дізнатися. У 2026 році головна церемонія премії відбулася раніше — 3 вересня у Цюриху, де оголосили десять нових лауреатів.
Шнобелівська премія, або Ig Nobel Prize, — це жартівлива наукова нагорода, яка відзначає незвичайні, дивні й на перший погляд абсурдні дослідження. Але називати її просто пародією на Нобелівську премію було б не зовсім правильно. Організатори наголошують, що мета премії — не висміяти науку, а показати її несподіваний бік. Офіційний девіз Ig Nobel звучить так: дослідження мають спочатку «змусити людей сміятися, а потім — замислитися». Саме ця фраза найкраще пояснює, чому серед лауреатів можна зустріти роботи про поведінку тварин, дивні звички людей, незвичайні фізичні явища або дуже специфічні медичні проблеми.
При цьому дослідження зазвичай справжні. Організатори премії прямо зазначають, що майже всі роботи, за які вручали Ig Nobel, існують насправді та мають наукові публікації. Тобто за кумедною назвою може стояти цілком серйозний експеримент. Саме тому премія має особливу репутацію. Людина читає заголовок дослідження, сміється, а потім раптом розуміє, що автори справді намагалися знайти відповідь на цікаве питання.
Організатори таким чином нагадують, що наука не завжди починається з грандіозної проблеми. Іноді досліднику просто стає цікаво, чому відбувається якась дивна річ, і він вирішує перевірити це експериментом.
Коли з'явилася Шнобелівська премія
Першу церемонію Ig Nobel провели у 1991 році. Засновником премії став американський письменник, редактор і популяризатор науки Марк Абрахамс, який багато років працював із темою незвичайних досліджень. Він також став одним із творців журналу Annals of Improbable Research — «Анналів неймовірних досліджень». Саме цей журнал організовує премію й сьогодні. Щороку обирають десять нових лауреатів у різних категоріях. Нагороди можуть стосуватися медицини, біології, фізики, хімії, літератури, економіки, миру та інших сфер.
Перші церемонії проходили в Массачусетсі. У 1991 році захід провели в музеї Массачусетського технологічного інституту, а згодом церемонія переїхала до інших майданчиків у районі Бостона. Протягом багатьох років її проводили в Гарвардському університеті, а пізніше вона повернулася до MIT, а в 2025 році відбулася в Boston University.
Пандемія COVID-19 теж змінила традицію. У 2020–2023 роках церемонії проходили онлайн, без звичного великого залу та живої аудиторії. У 2024 році організатори повернулися до очного формату. А у 2026 році премія взагалі вирушила до Європи. 3 вересня церемонію провели в Конгрес-хаусі Цюриха, Швейцарія. Організатори планують повертатися до Цюриха також у 2028 році, а в інші роки проводити церемонію в інших містах.
Чому премію назвали Ig Nobel
Назва Ig Nobel — гра слів. Вона нагадує слово ignoble, яке англійською означає «негідний», «неблагородний» або «низький». Водночас назва очевидно перегукується з прізвищем Альфреда Нобеля та Нобелівською премією. Українською її часто називають Шнобелівською премією або Антинобелівською премією. Однак слово «антинобелівська» може трохи спотворювати задум. Організатори не намагаються створити протилежність Нобелівській премії.
Навпаки, серед учасників церемонії регулярно можна побачити справжніх нобелівських лауреатів. Саме вони часто виходять на сцену, щоб вручити нагороди переможцям Ig Nobel. Тому жарт тут не в тому, що науковці отримують «погану» нагороду. Жарт полягає в самій ідеї урочисто нагороджувати людей за дослідження, які звучать настільки дивно, що їхні назви важко читати без усмішки.
Хто отримує Шнобелівську премію
Лауреатами можуть стати дослідники з будь-якої країни. Вони можуть працювати в університетах, наукових центрах, лікарнях або інших установах. Головна умова — дослідження має бути незвичайним і викликати цікавість. Організаторам важливо, щоб робота не просто виглядала дивною, а справді давала привід подумати про певне явище.
Деякі роботи здаються абсолютно безглуздими, поки не дізнаєшся, навіщо їх проводили. Наприклад, дослідники можуть вивчати поведінку тварин у дуже специфічних ситуаціях. Але результати такого експерименту іноді допомагають краще зрозуміти поведінку, еволюцію або фізіологію. Інші дослідження можуть бути корисними буквально в побуті. Наприклад, премію отримували за роботи про те, чому душова фіранка рухається всередину, як краще занурювати печиво в напій або чому деякі речі видають неприємний запах.
Тому принцип премії можна сформулювати просто: якщо питання здається надто дивним, щоб його серйозно досліджувати, хтось із науковців уже міг це зробити.
Найдивніші дослідження в історії премії
За понад три десятиліття існування Ig Nobel назбирала величезну колекцію досліджень, назви яких складно забути. Наприклад, у 2001 році медичну премію отримав канадський лікар Пітер Барс за дослідження травм від падіння кокосів. Звучить як жарт, але падіння кокосів справді може становити небезпеку для людей, які перебувають під пальмами.
Того ж року фізичну премію присудили Девіду Шмідту за пояснення того, чому душові фіранки мають властивість рухатися всередину ванни. Звичайна побутова проблема таким чином стала предметом серйозного фізичного аналізу. У 1999 році фізичну премію отримав Лен Фішер за розрахунок оптимального способу занурювання печива в напій. На перший погляд це ідеальний приклад абсолютно непотрібної науки. Але саме такі дослідження й демонструють, наскільки багато цікавих фізичних процесів приховано у звичайних речах.
Ще один відомий приклад — дослідження канадського суспільства через магазини пончиків, яке отримало премію з соціології. У 1997 році дослідник Марк Хостеттер отримав премію з ентомології за книгу про те, як за слідами комах на автомобілях визначати, які саме комахи розбилися об скло. Такі приклади й зробили Ig Nobel знаменитою. Премія показує, що навіть найбільш буденні або дивні речі можуть стати об'єктом наукового дослідження.
Як проходить церемонія
Церемонія Ig Nobel — окрема частина цієї історії. Вона навмисно не схожа на строгі академічні нагородження. На сцену виходять науковці, ведучі, музиканти та нобелівські лауреати. Переможці отримують нагороди особисто, якщо можуть приїхати на церемонію. У 2025 році, наприклад, нагороди вручали справжні нобелівські лауреати, серед яких були Естер Дюфло, Ерік Маскін, Сванте Паабо, Мунгі Бавенді, Вільям Келін і Роберт Мертон.
Одна з найвідоміших традицій церемонії — паперові літачки. Глядачі запускають їх у бік сцени, а організатори навіть мають спеціальні періоди, коли зал буквально засипають паперовими літачками. У 2025 році організатори описували два окремі 30-секундні «дощі» з паперових літачків. Для прибирання паперу навіть працювала спеціальна команда, щоб сцена не стала небезпечною для учасників.
Ще одна особливість — надзвичайно короткі виступи лауреатів. Під час церемонії вони мають лише 60 секунд, щоб пояснити свою роботу. Після цього їх можуть попросити залишити сцену. Але для тих, кому цікаво дізнатися більше, існує формат Ig Nobel Face-to-Face та спеціальні лекції. Наприклад, формат «24/7 Lectures» передбачає спочатку технічне пояснення теми за 24 секунди, а потім її просте пояснення всього за сім слів.
Паперові літачки та інші традиції
Паперові літачки стали одним із головних символів церемонії. Вони створюють відчуття, що це не суха наукова конференція, а велике шоу. Ще одна традиція — гумор під час виступів. Організатори не намагаються зробити церемонію максимально серйозною. Навпаки, вони підкреслюють, що наука може бути цікавою, дивною та веселою. При цьому за зовнішньою легкістю стоїть справжня робота. Учасники часто роками проводять експерименти, збирають дані та публікують результати у наукових журналах.
Саме ця суперечність і є частиною задуму. Глядач може сміятися з назви дослідження, а потім дізнатися, що його автор витратив роки на пошук відповіді. У результаті церемонія перетворюється на своєрідний міст між науковою спільнотою та широкою аудиторією. Люди, які ніколи не відкрили б наукову статтю про фізику душової фіранки чи поведінку комах, можуть зацікавитися нею саме через жарт.
Чи справжні ці дослідження
Так. І це одна з найважливіших особливостей Шнобелівської премії. Організатори прямо зазначають, що роботи, які отримують нагороди, майже завжди реальні. Вони мають авторів, публікації та наукові джерела, які можна перевірити. За словами організаторів, винятками були лише окремі випадки на самому початку існування премії. Тому премія не працює за принципом «знайдемо найсмішнішу вигадку». Навпаки, журі шукає справжні наукові роботи, які мають незвичайний предмет дослідження.
Це важлива різниця. Якщо людина вигадала кумедний експеримент і не проводила його, вона не стане лауреатом лише через веселу назву. А от якщо науковці справді витратили час на дослідження дуже специфічного явища, у них з'являється шанс отримати Ig Nobel. Саме тому премія цікава не лише як розвага. Вона показує, наскільки широкою може бути наука.
Що отримують переможці
Нагорода має символічний характер. Організатори традиційно намагаються зробити приз таким, щоб він відповідав загальному настрою церемонії. Водночас фінансова винагорода не є головною частиною премії. Її цінність полягає передусім у публічному визнанні дослідження та увазі до роботи науковців. У різні роки призи та їхнє оформлення змінювалися. Головним залишається сам факт отримання нагороди та можливість представити свою роботу величезній міжнародній аудиторії.
Для деяких учених це може бути навіть корисним способом привернути увагу до теми, яку без гумору ніхто б не помітив. Дивний заголовок привертає увагу, а вже після нього люди починають читати про саме дослідження. Так наукова комунікація отримує незвичайний, але ефективний інструмент.
Шнобелівська премія у 2026 році
У 2026 році Ig Nobel відзначає вже 36-ту церемонію. Вона відбулася 3 вересня в Цюриху, а організатори представили десять нових переможців. Серед цьогорічних досліджень є роботи, які чудово показують характер премії. Наприклад, премію з фізики отримали дослідники, які працювали над створенням пісуара без бризок. Дослідження поєднало експериментальну фізику, математику та цілком побутову проблему.
Хімічну премію отримали дослідники, які вивчали молочні білки живородного таргана. Виявилося, що кристали цих білків можуть містити приблизно втричі більше енергії, ніж білки коров'ячого молока. Премію з ґрунтознавства присудили за масштабний експеримент із нижньою білизною. Дослідники закопали 1000 однакових пар трусів у більш ніж 25 країнах, а через два місяці викопали їх, щоб оцінити стан ґрунту.
А премію з ольфакції отримали вчені, які досліджували запах дітей. Їхня робота мала промовисту назву про те, що немовлята чудово пахнуть для батьків, а підлітки — вже не так. Ще один приклад — премія з технологій за використання хоботків комарів як надзвичайно маленьких насадок для 3D-друку. Процес отримав назву «Necroprinting».
Чому Шнобелівська премія важлива
На перший погляд може здатися, що вся ця історія — просто велика наукова вечірка. Але у премії є цілком конкретна мета. Організатори хочуть показати людям, що наука не обмежується складними формулами, лабораторіями та багатотомними підручниками. Вона починається із запитання, а запитання іноді бувають дуже дивними.
Чому душова фіранка рухається в певний бік? Чому люди по-різному оцінюють запах дітей різного віку? Як зробити пісуар, у якому не буде бризок? І чи можна за станом старої білизни визначити щось про ґрунт? Усі ці питання звучать смішно, доки не починаєш шукати на них точну відповідь. А коли відповідь з'являється, стає зрозуміло, що за кумедною темою можуть стояти фізика, біологія, медицина, психологія чи інженерія. Саме тому девіз «спочатку сміятися, потім думати» є не просто красивою фразою. Це фактично вся філософія Ig Nobel.
Цікаві факти про Шнобелівську премію
Премію вручають із 1991 року. За цей час було проведено вже десятки церемоній, а кількість відзначених досліджень обчислюється сотнями. Щороку організатори зазвичай обирають десять нових переможців.
Серед тих, хто вручає нагороди, є справжні нобелівські лауреати. Це одна з найбільш незвичних традицій Ig Nobel. Вона одночасно підкреслює зв'язок премії з великою наукою та підтримує жартівливий формат церемонії.
Церемонія була однією з ранніх наукових подій, які почали транслювати через інтернет. Організатори зазначають, що церемонія 1995 року була однією з перших подій, які транслювалися онлайн.
У 2022 році Шнобелівська премія сама отримала премію. Її відзначили нагородою Heinz Oberhummer Award за видатну популяризацію науки. Тобто премія за незвичайні дослідження сама стала лауреатом науково-комунікаційної нагороди.
Не всі лауреати можуть приїхати на церемонію. У 2025 році частина переможців не змогла бути присутньою особисто, тому їхні промови зачитували на сцені нобелівські лауреати.
У премії немає мети принизити науковців. Навпаки, організатори говорять про святкування незвичайного, пошану до уяви та стимулювання інтересу до науки, медицини й технологій.
Як відзначити День Шнобелівської премії
Оскільки 8 вересня — неофіційна дата, спеціальних правил святкування немає. Не потрібно йти на офіційну церемонію або купувати якийсь спеціальний квиток. Найпростіший варіант — почитати про найдивніші дослідження, які отримували Ig Nobel. Це може бути цікавіше за звичайний список наукових досягнень, особливо якщо вибрати теми, пов'язані з повсякденним життям.
Можна також влаштувати власну маленьку «церемонію». Наприклад, серед друзів або колег обрати найбезглуздіше, але реальне наукове дослідження, яке вдалося знайти. Ще один варіант — подивитися записи минулих церемоній. Офіційний архів Ig Nobel містить відео, фотографії, програми та інші матеріали починаючи з перших років існування премії. А якщо хочеться чогось більш серйозного, можна після веселого дослідження відкрити оригінальну наукову статтю. Саме так і працює головна ідея премії: спочатку посміятися з теми, а потім спробувати зрозуміти, що насправді вивчали науковці.
Наука теж може бути веселою
День Шнобелівської премії нагадує, що наука не завжди виглядає урочисто та серйозно. Іноді вона починається з дуже простого питання, яке інші люди навіть не додумалися поставити. 8 вересня в Україні цю неофіційну дату можна сприймати як привід згадати найкумедніші наукові відкриття та подивитися на дослідження трохи під іншим кутом. При цьому сама церемонія Ig Nobel у 2026 році вже відбулася 3 вересня у Цюриху, де представили десять нових лауреатів.
Головний урок цієї премії простий: дивне питання не обов'язково є дурним. Іноді саме воно приводить до цікавого відкриття. А якщо після прочитання про дослідження сечових бризок, запах підлітків, тарганяче молоко чи труси в ґрунті вам стало цікаво дізнатися більше — значить, Шнобелівська премія виконала свою роботу. Спочатку вона змусила вас усміхнутися. А потім — замислитися.
