У РФ є кілька сценаріїв нападу на НАТО, — The Telegraph
Західні уряди вже тривалий час попереджають про потенційну загрозу нападу Росії на НАТО. Водночас представники розвідки останнім часом вважають, що Володимир Путін не прагне прямого військового зіткнення з Альянсом, але може планувати гібридні операції проти країн-членів НАТО. Такі дії, своєю чергою, можуть призвести до непередбачуваної ескалації.
Це один із найбільш обговорюваних варіантів дій Росії.
Передбачається, що російські агенти під прикриттям можуть організовувати протести через нібито утиски російськомовного населення в таких містах, як естонська Нарва або латвійський Даугавпілс.
Під прикриттям протестів російські військові, спочатку без розпізнавальних знаків і в цивільному одязі, можуть перетнути кордон і спробувати встановити контроль над стратегічними об’єктами та містами.
У такому разі НАТО опиниться перед складним питанням: чи є це повномасштабною агресією Росії, чи внутрішніми заворушеннями.
Росія може скористатися паузою для введення військ під приводом «підтримання миру».
Водночас після окупації Криму у 2014 році Естонія, Латвія та Литва готуються саме до подібного сценарію.
«Якщо на вулицях Нарви з’являться аналоги загадкових кримських «зелених чоловічків» 2014 року, їх просто розстріляють».
Найгіршим, але водночас найменш імовірним сценарієм називають звичайний військовий наступ Росії на сусідні країни НАТО.
За таким сценарієм Москва могла б одночасно розпочати наступ із Калінінграда та території Білорусі, намагаючись перерізати Сувалкський коридор – стратегічну ділянку між Польщею та Литвою.
Паралельно російські десантники або морські піхотинці могли б висадитися на шведському острові Готланд, що ускладнило б постачання сил НАТО в Балтійському регіоні.
У такому випадку країни Балтії опинилися б частково відрізаними від решти Альянсу.
Однак цей сценарій також ретельно опрацьовується країнами НАТО.
Експерт із питань безпеки Марк Галеотті зазначає: «Якщо російські війська перетнуть кордон з Естонією, всі знають, що буде далі. Російські сили вторгнення зазнають атаки, і проти їхніх тилових підрозділів будуть задіяні авіація та ракети НАТО».
Ще одним варіантом може стати провокація під виглядом нещасного випадку.
Наприклад, російський вертоліт через нібито технічну несправність здійснює аварійну посадку неподалік кордону з Калінінградом.
Після цього Росія може направити «рятувальну групу» на територію Польщі чи Литви під приводом необхідності евакуації екіпажу або забезпечення безпеки.
За таким принципом можуть використовуватися й інші інциденти – зокрема ракети або безпілотники, які нібито випадково перетинають кордон і падають на території країн НАТО.
«Існує безліч варіацій сценарію «загубленого вертольота», включаючи ракети та безпілотники, які «випадково» пролітають над Україною і падають у Польщі, Румунії та Молдові. І в останні місяці спостерігається зростання саме таких «аварій».
Ще один потенційний варіант – провокація із використанням захоплених або збитих українських безпілотників.
За даними видання, Кремль може накопичувати такі БПЛА та використовувати їх для створення ілюзії, що українська атака по Росії нібито завершилася падінням дронів на території країн НАТО.
Потенційною ціллю такої провокації може стати Польща, де, як зазначає The Telegraph, спостерігається зростання антиукраїнських настроїв.
Такий сценарій може бути привабливим для Кремля, оскільки здатен посилити політичні суперечності всередині НАТО та послабити підтримку України.
Водночас залишається незрозумілим, як саме Росія могла б використати подібний інцидент для масштабного підриву єдності Альянсу.
Росія вже демонструвала здатність проводити диверсійні операції в різних країнах Європи.
Якщо Кремль захоче перевірити готовність НАТО до реагування, одним із можливих варіантів може стати операція, яка призведе до людських жертв – наприклад, диверсія на залізниці або атака на промислове підприємство.
Водночас такі дії містять значний ризик для самої Росії. Москва не може бути впевнена, який саме рівень ескалації змусить Захід змінити політику, а тому диверсія може спричинити не бажану політичну реакцію, а силову відповідь.
Ще одним інструментом тиску можуть стати кібератаки на країни НАТО.
Теоретично масштабна кібератака може розглядатися як підстава для застосування механізмів колективної оборони Альянсу. Водночас встановити організаторів такого нападу часто складніше, ніж у випадку традиційної військової атаки.
Росія може намагатися завдати ударів по фінансовій системі, транспортній інфраструктурі або великих аеропортах, створюючи хаос і паніку без прямого застосування військової сили.
У Кремлі можуть розраховувати, що такі дії не спричинять масштабної відповіді Заходу.
Водночас саме швидкість встановлення відповідальності та реакції може стати важливим фактором стримування.
«Якщо глава ЦРУ Раткліфф дав Росії зрозуміти, що процес встановлення відповідальності та вжиття відповідних заходів відбуватиметься набагато швидше, ніж Росія звикла, «це може почати вносити певну дисципліну в їхні дії».
Таким чином, The Telegraph розглядає одразу кілька можливих сценаріїв російської агресії проти НАТО – від гібридних провокацій і диверсій до прямого військового наступу. Водночас видання наголошує на ключовій проблемі Кремля: будь-яка операція проти країн Альянсу може вийти з-під контролю та призвести до масштабнішої конфронтації.
Видання The Telegraph проаналізувало можливі сценарії російської агресії проти НАТО та потенційні цілі Кремля.
Польща залишається зацікавленою в участі у програмі НАТО зі спільного використання ядерної зброї. Водночас Варшава веде переговори щодо участі у плануванні європейської «ядерної парасолі», яку запропонував президент Франції Емманюель Макрон.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його не турбує можливість російської провокації проти однієї з країн НАТО. Він також заперечив, що нещодавня поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви була пов’язана з попередженням Кремлю про наслідки такого нападу.
