Країни Перської затоки шукають альтернативи Ормузькій протоці
Саудівська Аравія перенаправила значні обсяги експорту нафти в обхід Ормузької протоки через трубопровід Схід—Захід до порту Янбу на Червоному морі. Водночас Об’єднані Арабські Емірати, попри наявність трубопроводу та портів за межами протоки, не змогли компенсувати падіння морських перевезень, повідомляє Deutsche Welle.
Ормузька протока між Іраном та Оманом до початку війни між США й Іраном забезпечувала перевезення близько 20% світового експорту нафти з Перської затоки до Європи, Азії та Північної Америки. Іранські посадовці заявляють, що водний шлях залишатиметься закритим, доки США не виконають рамкову угоду, укладену в червні, та не виплатять Тегерану компенсацію за нібито порушення. Президент США Дональд Трамп у понеділок заявив, що ВМС США контролюють протоку та провели тралення мін.
За даними IMF PortWatch, у квітні—травні вантажні відправлення Саудівської Аравії з узбережжя Перської затоки скоротилися з 47,5 млн тонн роком раніше до 6,3 млн тонн. За той самий період експорт через Червоне море зріс із 29,6 млн до 54,8 млн тонн. Додаткові 25,3 млн тонн становили приблизно 61% обсягу, втраченого на перськозатоковому напрямку.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
ОАЕ транспортують нафту трубопроводом Abu Dhabi Crude Oil Pipeline від Хабшана в Абу-Дабі до Фуджейри на узбережжі Оманської затоки, поза Ормузькою протокою. Однак Фуджейра та сусідній Хор-Факкан залишаються в зоні досяжності іранських ракет і безпілотників. Під час бойових дій Фуджейра зазнала атаки, а судна біля східного узбережжя Еміратів також були уражені.
У квітні—травні 2026 року вантажопотік через порти ОАЕ на узбережжі Перської затоки впав до 12 млн тонн проти 68,5 млн тонн за аналогічний період 2025 року. Перевезення через альтернативні порти також скоротилися — з 13,7 млн до 6,3 млн тонн. DW зазначає, що це пов’язано як з обмеженою пропускною здатністю Фуджейри, так і з воєнними ризиками, які впливають на рішення судновласників і страховиків.
Економіст Хасан Мансур повідомив DW, що обговорюють нові трубопроводи між Іраком, Оманом і Йорданією, але їхнє будівництво потребуватиме років і мільярдних інвестицій. За його оцінкою, трубопровід Басра—Акаба може коштувати $8–10 млрд і будуватися п’ять—сім років. Катар, Кувейт і Бахрейн, які не мають узбережжя поза Перською затокою, у короткостроковій перспективі залишатимуться залежними від Ормузької протоки.
