$ 39.6 € 42.28 zł 9.77
+1° Київ +6° Варшава +13° Вашингтон

Коли НБУ запустить власну цифрову валюту і які ризики несе впровадження е-гривні

Ілона Завальнюк 11 Червня 2021 15:38
Коли НБУ запустить власну цифрову валюту і які ризики несе впровадження е-гривні

На фоні підвищення світового інтересу до цифрових валют центральних банків  Національний банк України оголосив про відновлення проекту CBDC та включив Е-гривню до стратегії  НБУ до 2025 року.  Регулятор не лише провів пілотне тестування Е-гривні, а і знайшов партнерів для запуску української CBDC та блокчейн, на якому вона функціонуватиме. Питання е-гривні не обійшли і законодавці, які включили її у законопроект про платіжні послуги.

У попередньому матеріалі видання UA.NEWS розповіло, що таке CBDC і навіщо світові центробанки запускають власні цифрові валюти. Сьогодні ми розкажемо про український проект CBDC «Е-гривня»,  як вона працюватиме, коли її запустять та які ризики несе Е-гривня українському фінансовому сектору на думку НБУ та експертів.

Е-гривня: початок

Український регулятор почав вивчати можливість випуску власної CBDC ще у 2016 році і зараз е-гривня є одним із елементів стратегії НБУ до 2025 року.

На сьогодні відомо, що е-гривня обмінюватиметься 1 до 1 до готівкової та безготівкової національної валюти та матиме грошовий агрегат M0 (готівкові кошти в обігу поза банками) у разі централізованої моделі або М1 (грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті) за децентралізованої моделі.



Платежі е-гривнею можна буде здійснювати через комп’ютер і смартфон, а сама цифрова валюта буде створена на базі блокчейн-технології з високими стандартами безпеки.



Випробовування Е-гривні

У 2018 Нацбанк України провів практичне тестування е-гривні за централізованою моделлю.  На відміну від китайського цифрового юаня, е-гривню тестували не усі бажаючі, а лише працівники департаментів НБУ, деякі учасники платіжного ринку та представники Світового банку.

У рамках пілоту е-гривні було випущено 5 443 грн. Тестувальники змогли користуватись е-гривнею у спеціальному мобільному додатку та браузері, здійснювати Р2Р перекази е-гривні між гаманцями, проводити торгові операції (наприклад поповнювати рахунок мобільного), давати благодійні внески, а також обмінювати е-гривні на безготівкові кошти на картках національної платіжної системи «ПРОСТІР».



У рамках експерименту із е-гривеню Нацбанк також аналізував міжнародний досвід і правові аспекти, економічний ефект та варіанти бізнес-моделі обігу е-гривні.

За підсумками тестування НБУ дійшов до низки висновків:

  • Е-гривня може стати альтернативою існуючим інструментам роздрібних платежів (готівці платіжним дорученням, платіжним карткам та електронним грошам)

  • Е-гривню можна розглядати як disruptive technology («підривні інновації»), яка потенційно може суттєво змінити екосистему платіжного ринку України та перерозподілити ролі його учасників

  • запуск е-гривні потребує багато коштів та часу на модернізацію платіжної інфраструктури та популяризацію е-гривні серед населення.


Національний банк України

«З огляду на те, що Пілотний проект мав обмежений перелік операцій та коло користувачів, а також невелику кількість та обсяги здійснених транзакцій, він не дав можливості у повному обсязі оцінити привабливість та потенційний рівень залученості населення України до такого інструменту. Тому важко прогнозувати, яка кількість громадян України стане користувачами е-гривні у разі ухвалення рішення про її впровадження в національному масштабі»


Також НБУ вказав, що у разі централізованої моделі випуску е-гривні  головні переваги технології розподілених реєстрів (DLT, блокчейн) лишатимуться не задіяними.

Що відбувається із проектом зараз

У грудні 2020 року Мінцифри підписало меморандум із організацією Stellar Development Foundation (SDF), яка займається супроводом проектів у open-source платформі Stellar. Згідно з документом, сторони співпрацюватимуть у впровадженні віртуальних активів та цифрової валюти НБУ. Відомо, що SDF почне свою роботу в Україні у серпні 2021 року.

SDF заснована у 2014 році, її мета - підтримка діяльності мережі фінансових товарів і послуг на основі технології блокчейн Stellar. Зараз учасниками  Stellar  є десятки фінансових установ, а її клієнтами  - понад 4,7 мільйона осіб. Фінтех-бізнес підтримує вибір блокчейну Stellar для випуску CBDC Нацбанку, оскільки ця компанія має великий досвід та активно працює над розвитком свого продукту.

«Інфраструктура Stellar вже пройшла випробування часом, і на ній випущено вже безліч криптовалют. Крім того, свого часу компанія IBM вибрала Stellar для розробки власної системи транскордонних платежів, яку вона активно впроваджує в банки — IBM WorldWire. Подібні співпраці свідчать, що Stellar — це зріла платформа, орієнтована на створення довгострокової інфраструктури, враховуючи, що це не комерційна компанія і вона всіляко розвиває свій продукт спільно з тими ж учасниками ринку ентерпрайз-рівня»

Руслан Колодяжний

СTO (технічний директор) британської фінтех-компанії Wirex


У квітні 2021 року глава НБУ Кирило Шевченко підтвердив, що Нацбанк вивчає варіанти використання е-гривні.  Регулятор перебуває у активному діалозі із професійними учасниками ринку та запустив анкетування щодо шести можливих варіантів використання цифрової валюти Нацбанку.

«Як говорили колеги, потрібно знайти use-case, щоб отримати варіант використання, знайти, де рівень електронної гривні буде більш корисним для громадян, учасників ринку та держави. Ми зараз пропрацьовуємо набори use-cases для України, визначаємо, де це буде корисним, запустили опитування»

Кирило Шевченко

глава НБУ


Шість варіантів використання Е-гривні

  • Інструмент для роздрібних безготівкових платежів (P2P, P2B, В2В) – альтернатива готівці, електронним грошам, платіжним дорученням і платіжним карткам. На думку НБУ е-гривня має низку переваг: захищеність (бо погашення і кінцеві розрахунки гарантуються Нацбанком), миттєві операції, безпека та прозорість.

  • Інструмент для цільових соціальних виплат (G2P) – е-гривня може містити функціонал програмованих (розумних) грошей, які можна витрачати лише на конкретні цілі та у визначений час.

  • Інструмент для розрахунків з цінних паперів та інших фінансових інструментів – е-гривня дозволить проводити прямі і швидкі розрахунки по цінним паперам та іншим фінінструментам, зокрема і без участі банківської системи, що відкриє ринок для небанківських фінансових установ.

  • Інструмент для корпоративних платежів - функціонал е-гривні зможе забезпечити швидкі «гуртові» платежі між фінансовими інститутами у країні.

  • Інструмент для транскордонних платежів – е-гривня може використовуватися як інструмент для транскордонних оплат між юрособами та/або фізособами. Такі операції забезпечуватимуться завдяки взаємодії з іншими центробанками.

  • Прибутковий фінансовий інструмент – е-гривня має перспективи не лише для зберігання та використання коштів, а і їх накопичення, у разі якщо на е-гривню нараховуватимуть відсоток.


Опитування понад 100 експертів щодо е-гривні показало, що найбільший потенціал у цифрової валюти НБУ для роздрібних платежів із можливістю функції «програмованих» грошей та/або здійснення операцій з обміну віртуальних активів.

Переваги Е-гривні

Плюсами впровадження е-гривні у НБУ називають простоту використання, безпеку (адже погашення і розрахунки гарантує регулятор) та швидкість розрахунків.

Безперечним плюсом е-гривні та загалом CBDC є економія. По-перше, використання блокчейна дозволить значно знизити вартість комісій з переказів. А по друге, е-гривня знижує витрати на функціонування фінансової системи, адже цифрова валюта не потребує випуску готівкових коштів (це великі витрати на спецпапір та елементи захисту банкнот) та їх інкасації.

«З огляду на глобалізаційні процеси, розвиток фінансових технологій і масову діджиталізацію, активне поширення цифрових валют — лише питання часу. Підтримка чинної монетарної системи — трудомісткий і витратний процес. А порівняно з класичними безготівковими трансакціями використання цифрової валюти буде обходитися дешевше, а сама вона стане більш зручним, простим і швидким способом розрахунку»

Владислава Бондарчук

Юрист Stron legal services


Серед інших переваг запровадження е-гривні називається прозорість фінансових операцій населення, адже НБУ контролюватиме та може відслідкувати кожну е-гривню;  спрощення збору податків за рахунок централізованої моделі CBDC, а також можливість надавати адресну допомогу конкретним категоріям населення і зменшення корупційних ризиків під час освоєння державних коштів.

На думку Міжнародного валютного фонду, загалом запровадження CBDC дозволить розширити доступ до фінансових послуг  у бідних країнах та регіонах із нерозвиненою мережею фінансових установ.



Окрім того, цифрова валюта центробанку центробанків розглядається багатьма країнами як гарний інструмент для обходу санкцій і збільшення своєї фінансової незалежності.  CBDC дає більше можливостей для міжнародних торгових операцій з підсанкційними країнами, адже її не можуть відслідкувати інші держави.  Окрім того, цифрова валюта центробанку сприятиме дедоларизації економіки і відповідно зможе знизити силу санкцій США. Адже у 2019 році 88% усіх валютних торгів були підтримані доларом.  Тому не дивно, що інтерес до CBDC проявляють такі держави як Китай, РФ та Іран.

Випробовування Е-гривнею

Попри усі переваги цифрових валют центральних банків CBDC мають і низку ризиків. Національний банк України виділяє такі:

  • ризик втрати центробанком здатності ефективно впливати на макроекономічні, у першу чергу, інфляційні процеси, як наслідок зміни ролі банків як фінансових посередників.

  • можлива втрата банками функції створення кредитних грошей і відповідно зміни ефективності каналів грошової пропозиції у фінансовій системі


«Цифрова валюта центробанку для широкого загалу потенційно може повністю змінити ландшафт банківської системи. Для населення це фактично — ніби мати рахунок безпосередньо в центробанку. Відтак, банківська система може перестати бути головним фінансовим посередником, якщо більша частина населення перейде на використання цифрової валюти центробанку замість готівки та банківських рахунків»

Яків Смолій

голова НБУ (2018-2020)


  • ризик масового використання е-гривні, емітованої НБУ може спричинити перетік ліквідності з банківської системи у Нацбанк. За великих обсягів грошових потоків банки і банківська система можуть залишитися без коштів, неліквідними. Щоб запобігти такій ситуації НБУ радить встановити ліміт на обмін безготівкових коштів на е-гривню. Народний банк Китаю вирішив цю проблему поверненням отриманої ліквідності банкам у вигляді кредитів рефінансування.

  • технологічні ризики пов’язані із використанням блокчейну та інтернету.


«Сьогоднішні технології не застраховані від збоїв, наприклад, у роботі системи чи відсутності доступу до інтернету», — вважає екс-глава НБУ Яків Смолій.

Водночас експерти не пророкують великий попит серед населення на е-гривню. Принаймні, перший час після її впровадження.

 «Механізм розрахунків цифровою валютою зовні не особливо відрізняється від класичних безготівкових розрахунків. Отже, для заохочення користувачів необхідні певні пільги. І якщо цифрова валюта не принесе нічого принципово нового, попит на неї, швидше за все, буде низький»

Владислава Бондарчук

Юрист Stron legal services


Президент холдингу Internet Invest і засновник агентства «Ольшанський і партнери» Олександр Ольшанський каже, що для громадян запровадження е-гривні не стане чимось революційним, крім зменшення вартості переказів коштів. А от для учасників ринку це принесе зниження значної частини доходів.

«У сучасному електронно-цифровому світі комісія за платежі — нонсенс, оскільки реальна собівартість таких транзакцій втрачається в третьому знаку після коми. З часом банкам, скоріше за все, доведеться розлучитися з цим джерелом доходу»

Олександр Ольшанський

Президент холдингу Internet Invest


Складним викликом для центробанків стане побудова інфраструктури для впровадження і обігу CBDC. Тут регулятори можуть або відразу віддати усі процеси або їх частину фінтех-компаніям, однак тоді контролююча роль центробанку буде обмеженою, або ж самостійно підготувати усю технічну складову і співробітників, які підтримуватимуть роботу системи.

Запровадження CBDC справа не швидка, оскільки торкається не лише банківської інфраструктури, а і технологічної та просвітницької складових.  Територія України має бути покрита якісним інтернетом, а населення доведеться навчати, як користуватись е-гривнею.  Водночас у НБУ на ці виклики дивляться з оптимізмом і очікують, що е-гривня може бути запущена уже за кілька років.

Читайте також: