На сьогодні цифрові валюти центральних банків (Central Bank Digital Currency, CBDC) зацікавили 80% національних фінансових регуляторів, а 40% уже розпочали тестування CBDC. За прогнозами, від трьох до п’яти країн світу повноцінно впровадять CBDC уже до 2030 року. Україна не лише не відстає від глобальних трендів, але і почала аналізувати можливість запуску е-гривні однією із перших - ще у 2016 році.
Видання UA.NEWS у рамках серії лонгрідів «30 років фінтеху України» розповість, що таке CBDC та чому національні банки раптом масово задумались про випуск власної цифрової валюти.
Цифрова валюта центрального банку (Central Bank Digital Currency) – це цифрова форма фіатних грошей (цінність походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото, а від державного наказу), емітентом яких є національні центральні банки. CBDC у теорії можуть використовувати для усіх типів платежів за різними технологіями.
CBDC створюється і повністю контролюється центробанком країни і є законним платіжним засобом, на відміну від цифрових валют, віртуальних валют та криптовалют (децентралізованого Bitcoin і Ethereum та централізованих Ripple і Cardano).
ЦВЦБ зазвичай підкріплені національними валютами у співвідношенні 1:1 та можуть обмінюватись без обмежень на готівку або безготівкові кошти. Тобто одна е-гривня, один цифровий юань або один цифровий долар будуть дорівнювати одній гривні, одному юаню чи одному долару.
Моделі CBDC
Коли ми говоримо про CBDC, зазвичай мається на увазі централізована модель, згідно з якою емітентом цифрової валюти є центральний банк. Він же є власником і оператором єдиного централізованого реєстра із CBDC та контролює і бачить усі операції із цифровою валютою центробанку. Валідація операції (рішення про включення до реєстру будь-якої операції) приймає одноосібно центробанк. Погашення і розрахунки також гарантуються центробанком.
За такої схеми інші небанківські фінустанови та банки є агентами з розрахунків та розповсюдження CBDC. Вони надають клієнтам доступ до єдиної платформи центробанку через свої ресурси та пропонують інші послуги щодо CBDC (наприклад, створюють застосунки для мобільних пристроїв, надають послуги щодо зручного аналізу і перегляду операцій).
Водночас існує і децентралізована модель, коли CBDC можуть випускати банки та небанківські фінансові установи під контролем центробанку. У такій моделі гаманці із CBDC ведуться децентралізовано – в системах кожного емітента. А центробанк забезпечує можливість використання цифрової валюти одного емітента в мережах торговців та/або агентів із розрахунків інших емітентів та розрахунки за операціями в CBDC між емітентами. Утім, децентралізовану модель не можна назвати цифровою валютою центробанку у класичному розумінні.
Чому почався бум на цифрові валюти центробанків
Центральні банки світу почали аналізувати CBDC з середини 2010-х років. Експерти кажуть, що інтерес до цифрових валют центральних банків був у значній мірі викликаний біткоїном та криптовалютами у цілому.
Першим випадком успішного впровадження CBDC називають проект центробанку Еквадора, який проіснував із 2014 по 2018 роки. Система із цифровими валютами працювала через мобільні телефони, а не через блокейн. Утім, програму закрили через невеликий рівень залученя громадян.
У другій половині 2010-х років про зацікавленість CBDC повідомляють центробанки Англії, Швеції та Уругвая. Народний банк Китаю, який на сьогодні найбільше просунувся у запуску цифрового юаня, стверджує, що почав аналізувати CBDC ще у 2014-2015 роках.
Однак справжній бум на цифрові валюти центробанків виник у 2019, коли великі приватні гравці почали ділитись планами на створення власних криптоактивів. Анонс криптовалюти Libra (зараз Diem) від Facebook змусив центробанки звернути увагу на статус стейблкоїнів (криптовалюти, які прив'язані до запасів звичайних валют або фізичних товарів і курси обміну яких схильні до менших коливань, ніж курси типових криптовалют). Фінансові регулятори побоювались, що вони ставлять під загрозу провідну роль центробанків.
«Використання готівки в багатьох країнах, у тому числі і в Україні, скорочується. Завдяки фінтеху з'являється все більше способів здійснення електронних платежів без використання платіжних карток і банківських послуг. Та й друга хвиля створення криптоактивів — цього разу стейблкоінів — приватними гравцями не дає державним регуляторам перепочити. В таких умовах центробанкам доводиться шукати шляхи, як утримати свою провідну роль в платіжній системі, забезпечуючи доступ населення до грошей центробанку, та водночас не стати на заваді розвитку інновацій у фінансовому секторі»
голова НБУ (2018 -2020) За підсумками зустрічі центробанків країн G7 із керівництвом найбільших стейблкойн проектів (Libra Association, JP Morgan та Fnality International) Єврокомісія, Європейська Рада та Банк Міжнародних Розрахунків опублікували офіційну заяву, у якій ішлось, що стейблкойни є джерелом ризиків, тому їх потрібно належно ідентифікувати, оцінити і врегулювати, а до тих пір ЄС заборонить емісію стейблкоїнів на своїй території.
Водночас керівництво ЄС закликало центробанки розглянути можливість випуску своїх цифрових валют, що підтверджує роль стейблкоїнів як своєрідного каталізатора до впровадження CBDC. Торік центробанки Швеції, Швейцарії, Британії, Канади, Японії та Європейський Центральний Банк і Банк Міжнародних Розрахунків створили робочу групу з вивчення CBDC, яка зосередиться на економічних, технологічних та архітектурних питаннях.
Начальник відділу інноваційних проектів департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Роман Гартінгер, вважає, що настороженість центробанків до стейблкоїнів є частиною більш широкого питання – простистояння між «приватними» грошима і «державними».
«Ця дискусія є окремим випадком більш широкої, що триває не один рік. Англійською «Private money vs. Public money». Іншими словами: яким має бути розподіл ролей між державою і приватними установами в процесі створення грошей (включаючи цифрові валюти)?… Багато центральних банків цікавилися тематикою цифрових валют центральних банків проте до пілотних проектів, а тим більше до реального випуску ЦВЦБ наблизились лише деякі. Але ситуація змінюється, і поява стейблкойнів стала тригерною подією, що активізувала дослідження цифрових валют»
Начальник відділу інноваційних проектів департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУНа початку червня Європейський центральний банк у звіті про міжнародну роль євро вказав на ризик втрати монетарного суверенітету у разі запуску техногігантами та великими корпораціями власних цифрових валют за відсутності таких валют у регуляторів. Водночас CBDC підвищить глобальний статус валюти, у якій вона номінована, зокрема, якщо вона буде прийнята у країнах із нестабільними валютами, наголосили у ЄЦБ.
Ще одним спусковим гачком для розвитку CBDC стала пандемія коронавірусу, яка стимулювала людей відмовлятись від готівкових коштів, оскільки вони можуть бути джерелом інфекції. До того ж, у світі уже давно існує глибока тенденція до переходу в cashless - не лише через зручність та економію (випуск, інкасація готівки дорогі), а і через те, що готівка живить тіньову економіку та кримінальні бізнеси.
Хто найбільше просунувся у запуску CBDC
На сьогодні з CBDC так чи інакше експериментують центробанки Китаю (DCEP або цифровий юань), Швеції («e-krona»), Канади (проект «Jasper»), Японії (цифрова єна, та спільно з ЄЦБ проект «Stella»), а також Уругваю (е-песо), ПАР, Еквадору, Нідерландів, Британії, Фінляндії, Індонезії, Австралії, Нової Зеландії, Іспанії, Португалії, Польщі та Кореї, Багамських островів (Sand Dollar) та Бразилії.
Найбільше у створенні CBDC просунувся Китай, який уже давно тестує цифровий юань у шести найбільших містах та загалом випустив і роздав людям DCEP в еквіваленті $39 млн.
Великий опір у впроваджені CBDC продемонстрували Штати, які побоювалися, що цифрова валюта центробанків (зокрема Китайського народного банку) позбавить американський долар домінуючого статусу у глобальних фінансах. Проте уже у травні глава Федеральної резервної системи США Лаель Брейнард повідомив про зростання інтересу ФРС до CBDC та анонсував випуск офіційного документу про цифровий долар улітку 2021 року.
За інформацією Bison Trails, близько 80% центральних банків вивчають варіанти використання CBDC, а 40% центробанків так чи інакше тестують свою цифрову валюту. Прогнози нідерландського аналітичного центру dGen свідчать, що до 2030 року від трьох до п'яти країн у всьому світі запровадять CBDC. Також dGen прогнозує, що євро буде витіснений китайським проектом цифрового юаня, якщо Європа не розробить власну CBDC до 2025 року.
У наступному матеріалі ми розповімо, що зараз відбувається із цифровою валютою Національного банку України Е-гривня, коли її планують запустити, та які ризики бачать регулятор і експерти від впровадження CBDC в Україні.
Читайте також:
- Фінтех: початок. Як телеграф, забутий гаманець і український мігрант просунули галузь
- Fintech in USSR: карта Горбачова, ошукані олімпійці, норовиста «Бєрьозка» і український першопроходець
- Фондовий ринок і Fintech: як торгували цінними паперами в Одесі та світі до комп’ютерів і NASDAQ
- Фондовий ринок України: історія розвитку та роль фінтеху
- Перезапуск фондового ринку України: які проблеми доведеться вирішувати і чим допоможе фінтех
- Діджитал-арт за ціною Ван Гога, спалення Бенксі і загроза для екології: що таке NFT і як це працює
- Криптоарт для СІЗО і «найдорожчий мем»: хто і як заробляє на NFT в Україні
- Як працює український ринок криптовалют і що за неї можна придбати
- Темна сторона біткоїна: топ-злочини з криптовалютою в історії України
- Як Coca-Cola запустила перший електронний гаманець випередивши PayPal: історія появи е-грошей у світі та Україні
- Електронні гаманці: переваги, розвиток в Україні та головні тренди на цей рік.
