Кредит під 3% від уряду: дешевий сир в мишоловці, або ваучеризація землі
Ваучеризація стала першою частиною дійства щодо масштабного перетікання держвласності в приватні руки та появи «нових українців», а в майбутньому – українських олігархів.
Ключову роль в процесі безболісної трансформації статусу власності з умовно загальнонародної, в приватну, відіграла на той час держава. Держава забезпечила можливості, які дозволили не лише забезпечувати інформаційне та організаційне супроводження процесу роздержавлення, а й стати основним фактором економічних потрясінь для пересічних українців.
Ваучери на приватизацію продавалися за безцінь, що характеризує не тільки час, а й спосіб мислення значної частини населення того часу, загнаного в складні економічні умови.
Наразі прийшла пора приватизації землі. Що є спільного із механізмом ваучеризації, але цього часу для пайовиків – умовних власників земельних ділянок.
Дешеві кредити для фермерів
Уряд створює спеціальний фонд, який буде кредитувати фермерів для викупу землі. На це спрямують 4,4 млрд грн.
Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький, йдеться у повідомленні UA.NEWS.
Наголошується, що фермерам компенсуватимуть відсоткову ставку на рівні, встановленому НБУ, що наразі складає 16,5%. Але претендувати на це фізособи не зможуть, треба бути зареєстрованим сільськогосподарським виробником, не обов’язково фермерським господарством.
У своєму блозі в Фейсбук, заступник міністра зазначив, що «фактично, при залученні с/г товаровиробником кредиту під 20%, після компенсації облікової ставки кредит йому коштуватиме всього 3%, що є цілком європейським рівнем та дешевшим, ніж орендна плата, яку господарство вже платить», - пише Тарас Висоцький. «Також хочу зазначити, що українську землю зможе купити тільки український громадянин та українська компанія. Жодних інших варіантів немає і бути не може», - пише він.
Отже, зі слів урядовця, рівень конкуренції на ринку будуть складати лише вітчизняні великі та малі підприємства. І якщо у великих агрохолдингів проблем з фінансуванням немає, то для малих таке питання завжди було актуальним. Уряд пропонує розв'язувати питання фінансування шляхом пільгового кредитування.
Та варто зазначити, що земля стає предметом забезпеченням, гарантуючи покриття ризиків кредитора. Відтак за несприятливих умов, може переходити у власність кредитора. Формування процентної ставки, окрім вартості ресурсів, передбачає банківську маржу, яка може варіюватися внаслідок зміни вартості ресурсів та наростальних ризиків.
Специфіка кредитування агробізнесу
Національний банк України говорить про особливості агровиробництва, які обумовлює сезонність, породжуючи ризики кредитування аграріїв, та відтак й особливості кредитування агросектору.
Для кредитора ризики генерує невизначеність, оскільки банкам досить проблематично оцінити фінансовий стан фермерського господарства та його кредитоспроможність внаслідок відсутності якісної звітності.
Зазначимо, що фермерські господарства прагнуть отримувати максимальне фінансування при сезонних польових роботах і у повному обсязі. На витрати агрохімічного обробітку посівів, комплексно впливають ціни на нафтовому ринку, ринку газу, ринку агрохімічної продукції. Тому варто розуміти специфіку банків, які перед наданням фінансування мають переконатися у надійності позичальника.
Щоб впевнитись у надійності позичальника банк повинен прорахувати перспективу повернення кредиту, або опиратися на кредитну історію взаємовідносин з позичальником, що є найбільш раціональним підходом.
Нагадаємо, враховуючи особливості облікових процедур та звітності фермерських підприємств, НБУ передбачив спрощену схему оцінки банками невеликих кредитів малому бізнесу. Регулятор дозволяє оцінювати кредити до 5 млн грн на портфельній основі. Це означає, що банк визначає такі кредити високоякісними допоки за цими кредитами немає прострочених за терміном платежів.
Для малого кредитування питання забезпечення позики не є принциповим.
Якщо йдеться про позики понад 5 млн грн, то банки повинні передусім детально оцінити фінансовий стан позичальника та визначити ймовірність його дефолту. Коли позичальник розкриє свої доходи та прибутки за декілька років, і банк переконається, що ймовірність дефолту позичальника є низькою, — питання застави для банку також може бути менш важливим.
У разі, якщо позичальник не може показати належну фінансову звітність, що є свідченням про успішний досвід ведення бізнесу, – банк, з метою зменшення своїх ризиків може вимагати надати якісну заставу у великих обсягах.
Якісної застави агровиробникам, як правило, не вистачає. Основних засобів аграріїв для застави не вистачає, а права на майбутній врожай, на думку банків не є якісною заставою та не гарантують виконання зобов’язань позичальника.
Безумовно, запуск ринку землі — рушійний фактор, який може усунути найважливішу перешкоду для більш активного розвитку агросектору – можливість забезпечувати ліквідним майном фінансування аграріїв, пониженню ризики банків, а відтак вартості процентної ставки.
Нагадаємо, за останні роки нові єврооблігації розмістили лише «Миронівський хлібопродукт» (МХП) та Кернел. Відтак якісне корпоративне управління, робить агрохолдинги зрозумілими та привабливими для банків-кредиторів.
Наразі великі та середні компанії є більш привабливими для банків, вони мають кредитну історію, забезпечення, а відтак вищий рейтинг кредитоспроможності, чого немає у дрібних фермерів. Відповідно, до отримання великих запозичень наразі готові лише агрохолдинги, на що вказує їхня активність на ринку, наголошують в НБУ.
Проблеми програми пільгового кредитування
Отже, якщо особа зареєстрована як сільськогосподарський виробник — ти можеш отримати компенсацію відсотків за користування кредитами. Розмір компенсації прив’язаний до облікової ставки Національного банку (станом на сьогодні — 16,5%).
Але варто зазначити, що кредитне навантаження зменшується лише для тих аграріїв, що вже отримали кредити.
Істотна кількість малих виробників не мають доступу до банківського фінансування або через відсутність звітності, або вони є нецікавими для банків через малі обсяги при великих витратах на перевірку позичальника.
Такий факт, у 2017 році, під дію програми компенсації ставок за позиками аграріїв з виручкою до 10 мільйонів за рік (фермерські господарства з земельним володінням до 400 гектар) — становило лише 2,5% від загальної кількості виділених коштів.
Відтак подібна програма не призводить до розширення доступу до кредитування — ті аграрії, що не мали доступу до кредитування вони все ще його не мають, а ті виробники, що користуються кредитними ресурсами — вони є зрозумілими для банків, позики є менш ризиковими, а отже, існують передумови пом’якшення та розширення фінансування.
Ризики монополії
Можна зробити припущення, що програма буде оптимізована та позбавлена попередніх недоліків, але вона не призводить до істотного приросту продуктивності у секторі.
Адже, враховуючи структуру ресурсної бази банків, кредитування можливе на короткий термін. Йдеться про оборотні засоби, які спрямовуються на придбання добрив, пестицидів, посівного матеріалу, тощо, але не призводить до довгострокового підвищення продуктивності підприємства та сектору.
Відтак, ця програма не обумовлює розширення доступу до кредитів, та не призводить до зростання інвестицій в агросфері, які насправді можуть вплинути на продуктивність факторів виробництва, ефективність використання робочої сили, капіталу та землі.
Ініціативи обумовлюють продовження домінування монополії в агросекторі, закриваючи сектор для інвестицій та зростання конкуренції. Отже, створюються дисбаланси на ринку, порушуючи основні ринкові принципи конкурентної боротьби.
Нагадаємо, істотна частина капітальних інвестицій (73,3%), залучених у першому півріччі 2019 року, становили власні кошти підприємств та організацій, 7,7% — кредити банків та інші позики, 6,6% — кошти населення на будівництво житла, 6,4% — кошти місцевих бюджетів, 2,6% — кошти державного бюджету, 0,8% — кошти іноземних інвесторів, 2,6% — інші джерела фінансування.
Як бачимо, участь банків складає мізерну частку капітальних інвестицій (7,7%), що указує на істотні ризики та недосконалість фондування.
Зазначимо, аграрна сфера пов’язана з виробництвом сировинного характеру, та низьким рівнем диверсифікації виробництва, що посилює невизначеність та ризики банківського кредитування.