Катерина Рожкова, перша заступниця голови Національного банку України, ймовірно, готується залишити свою посаду, повідомили наші джерела. Звільнення не стане несподіванкою для тих, хто спостерігав за діяльністю Рожкової та скандалами, які супроводжували її кар'єру. Виведення коштів з Платинум Банку, сумнівні зв'язки з російськими фінансовими установами, підозри в корупції серед підлеглих та упереджена позиція щодо криптовалют. Усе це викликало жваві обговорення, чому посадовиця такий довгий час залишається на одній з найвідповідальніших посад у банківській системі країни.
Поки невідомо, чи Рожкова покидає НБУ сама, чи її попросили піти. У нашому огляді розповідаємо, що відомо про Катерину Рожкову та що означатиме її потенційне звільнення для НБУ і України.
Виведення 1,5 млрд з Платинум Банку: шлейф фінансових махінацій
Одним із найгучніших епізодів, що могли заплямувати репутацію Катерини Рожкової, є історія з "Платинум Банком". Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зобов'язав Рожкову та її спільників відшкодувати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) 1,5 мільярда гривень. Ця сума має бути направлена на погашення заборгованості перед кредиторами банку, який збанкрутував у 2017 році.
Примітно, що Катерина Рожкова обіймала ключові посади в Платинум Банку з 2013 по 2015 рік, включаючи період, коли банк вже мав проблеми. Одразу після цього вона перейшла до НБУ на посаду директорки департаменту банківського нагляду. Незалежний аудит підтвердив факти виведення активів з Платинум Банку перед його неплатоспроможністю. Ця ситуація викликає серйозні питання щодо її ролі та відповідальності, особливо враховуючи її подальше призначення на керівну посаду в регуляторі.
Зв'язки з Гонтаревою та ймовірне лобіювання інтересів російських банків
Тривале перебування Катерини Рожкової на високих постах в НБУ тісно пов'язане з епохою Валерії Гонтаревої. Саме під її керівництвом Рожкова, як стверджують джерела, нібито старанно виконувала вказівки, що нерідко суперечили національним інтересам.
Одним із найрезонансніших випадків стало нібито лобіювання зняття санкцій з російського БМ Банку у 2016 році, що стало відомо завдяки так званим плівкам Рожкової. На записах заступниця глави НБУ нібито доручає своєму підлеглому прискорити це питання.
Варто нагадати, що компанія Гонтаревої ICU, ще до її приходу в НБУ, активно інвестувала в російські банки, зокрема в "ВТБ" та "Промінвестбанк". Це викликає підозри, що дії НБУ за часів Гонтаревої, а згодом і Рожкової, нібито могли бути спрямовані на захист інтересів пов'язаних з ними осіб, а не на забезпечення фінансової стабільності України, особливо в умовах агресії рф.
Хабарі підлеглих та тіньові зв'язки
Скандали, пов'язані з Катериною Рожковою, не обмежуються її минулою діяльністю. У 2019 році правоохоронці затримали головного спеціаліста Нацбанку Євгенія Піскотіна, який вимагав хабар у 50 тисяч доларів за видачу ліцензії на обмін валюти. Піскотін був підлеглим департаменту ліцензування НБУ, яким керував Олександр Бевз, нібито близький друг Рожкової та безпосередній куратор цього відділу.
Однак ані Рожкова, ані Бевз не понесли відповідальності у цій справі. Більше того, Бевз згодом отримав підвищення, перейшовши на посаду позаштатного радника до Офісу Президента. Це підкреслює можливу наявність впливових зв'язків, які дозволяли уникнути покарання навіть за умови доказів корупційних дій.
Упереджене ставлення до криптовалют: гальмування інновацій
Одним із найбільш суперечливих аспектів діяльності Катерини Рожкової є її відверто упереджене ставлення до криптовалют. Вона заявляла, що криптовалюта "це не гроші та не засіб платежу", порівнюючи її з "ризикованим інструментом". Ця позиція, що нагадує погляди її попередниці Гонтаревої, викликала різку критику з боку професійної спільноти та експертів, які вважають її безграмотною з юридичної та фінансової точки зору.
Незважаючи на те, що Україна є одним з лідерів у світі за рівнем криптоадопції, українська влада обрала шлях обмежень та заборон. Рекомендації банкам не проводити "high-risk транзакції" з криптовалютами фактично паралізували роботу українських криптобірж та позбавили користувачів можливості вільно оперувати своїми коштами. Це призвело до того, що український крипторинок опинився на межі виживання, а гравці ринку змушені переорієнтовуватися на західні ринки.
Така політика НБУ викликає питання щодо справжніх мотивів. Чи це необізнаність, чи свідомий саботаж розвитку інноваційного ринку, який потенційно може загрожувати традиційній банківській системі? Незалежно від причини, такий підхід шкодить економічному розвитку України та відштовхує інвестиції у перспективну сферу.
Скільки банків зникло за час каденції Рожкової
Попри численні звинувачення та сумнівні рішення, Катерина Рожкова довгий час залишалася незмінною фігурою в керівництві НБУ. За період її роботи в Національному банку з ринку вивели значну кількість фінансових установ. Точна цифра залежить від методу підрахунку — чи враховувати тільки виведені з ринку банки, чи також ті, що були об'єднані, реорганізовані або добровільно ліквідовані.
Найбільша хвиля скорочень відбулась у 2014-2016 роках, розпочата за головування Валерії Гонтаревої в Національному банку України. В рамках цієї кампанії було виведено з ринку понад 62 банки. Загалом з 2015 (коли Рожкова прийшла в НБУ) по 2025 рік в Україні зникло понад сто банків.
Не виключено, що діяльність Катерини Рожкової, її роль у банківській чистці та інші рішення, прийняті під її керівництвом, можуть стати предметом подальших розслідувань та оцінок з боку правоохоронних органів та громадськості.
Якщо інформація про звільнення Катерини Рожкової підтвердиться, це може стати знаковим моментом для Національного банку України. Її тривале перебування на посаді, обтяжене численними скандалами, підозрами у корупції підлеглих та непрозорими рішеннями, підривало довіру до головного фінансового регулятора країни. Настав час для повного переосмислення підходів до формування команди НБУ та забезпечення її повної прозорості та незалежності від сумнівних впливів.
