Які стимули має реалізувати Україна, щоб повернути з-за кордону вимушених мігрантів та релокований бізнес, коли слід починати відновлення країни, а також як може працювати механізм страхування ризиків для захисту і залучення інвестицій в Україну - в ексклюзивному інтерв’ю UA.NEWS розповів економічний аналітик, виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Гліб Вишлінський: Податкові умови для громадян і у нас так досить непогані.
Не думаю, що і безпосередньо якісь таргетовані виплати за повернення тут спрацюють. До того ж як визначити, що людина повернулась з-за кордону.
Вважаю, що головне - це створення хороших робочих місць. Також важливий пункт - залучення через якісну економічну політику приватних інвесторів.
Основна частина витрат - це витрати на відновлення країни. Це можуть бути як витрати із державного бюджету, так і кошти від міжнародних донорів на реалізацію проектів відновлення.
Чи повинно відновлення України відбуватись уже зараз, до закінчення війни?
Гліб Вишлінський: Звісно, воно має відбуватись. І насамперед це стосується деокупованих областей. Зрозуміло, що з урахуванням ризиків. Тобто ризики в Київській області набагато нижчі, ніж, наприклад, у Херсонській області.
Відтак у тих регіонах, де ці ризики менші, має відбуватись вкладення грошей в нове житло, у відбудову житла, щоб людям було куди повертатись.
Також важливо відбудовувати критичну інфраструктуру, щоб там усе було забезпечено для життя.
Плюс необхідно реалізовувати програми підтримки відбудови бізнесу. І я говорю не про якісь грантові програми. А скоріше про програми пільгового кредитування на спеціальних умовах для відбудови того, що працювало успішно до війни і було зруйновано.
Багато компаній, зокрема із ІТ-індустрії та оборонної промисловості, релокуються або планують релокацію за кордон. Як можна повернути український бізнес?
Гліб Вишлінський: Я думаю, що це не настільки масово, як виглядає.
Тому що, по-перше, є багато секторів, де працює багато чоловіків, включно з тим самим ІТ.
Можливо, в ОПК у майбутньому будуть якісь двосторонні домовленості, але я не впевнений наскільки воно швидко і в принципі може спрацювати. В більшості випадків релокації це все ж таки скоріше створення якихось обмежених резервних виробничих потужностей і все. І це не є якась велика проблема.
Що більш важливо, щоб українські бізнеси вкладали гроші, які в них є, в Україну. Тому що до війни (та і досі) велика частина бізнесів мають значні запаси накопичених прибутків за кордоном. І вони вирішують, де їх вкладати, в Україні, чи за кордоном.
Чи своєчасно введення в Україні податку на виведений капітал?
Гліб Вишлінський: Ні. Я б взагалі не радив чіпати податкову систему до нашої перемоги.
Але в Україні цього року повернули ПДВ для ІТ-галузі…
Гліб Вишлінський: Так, але це було з самого початку тимчасове рішення і його просто не продовжили. Це не була податкова реформа.
Звісно, це помітно для українського ІТ. Але основна частина ІТ-сектору - компанії, які працюють на закордонних споживачів, а не для українських. Повернення ПДВ ж більше проблема для тих ІТ-компаній, які працюють з українськими клієнтами.
Страхування ризиків. Чи можливо це реалізувати до закінчення війни?
Гліб Вишлінський: Абсолютно можливо. В принципі на більшій частині території України можна прорахувати ймовірність реалізації ризиків руйнування майна. Є певний елемент невизначеності - якийсь там другий наступ росії, якщо вони раптом зможуть накопичити ресурси для нього - але загалом така ймовірність прямує до нуля. Усе інше можна прорахувати.
За винятком тих районів, куди долітає С-300, є велика частина України, де ти в принципі знаєш, із якою ймовірністю може прилетіти ракета. І ти можеш оцінити локацію конкретного виробництва (коли йдеться про конкретні активи) і чи є навколо об’єкти, які можуть бути цікавими для ворога.
Тому ризики можна розрахувати. Але далі питання у тому, хто може субсидувати фінансування цих страховок. Бо вони все одно будуть дорогі, тому що до закінчення війни залишається великий ризик на рівні країни.
***
Нагадаємо, згідно із дослідженням Центру економічного відновлення та Easy Business, без грамотної державної політики щодо повернення вимушених мігрантів з-за кордону Україна може зазнати значних втрат - понад 100 млрд доларів ВВП та 45 млрд доларів недоотриманих податкових надходжень у наступні 10 років.
Аналітики назвали головні принципи ефективної політики щодо повернення вимушених мігрантів та розповіли, які стимули має для цього застосовувати держава і на чий досвід слід спиратися.
