Міністр фінансів пояснила, як працюватиме оновлений фінмоніторинг
28 квітня 2020 року набуває чинності оновлений закон про фінансовий моніторинг. Що він змінить для бізнесу, розповіла в інтерв'ю mc.today міністр фінансів Оксана Маркарова.
За словами Маркарової, новий закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» одночасно послаблює фінансовий моніторинг для сумлінного бізнесу та добропорядних громадян, і посилили контроль для несумлінних підприємців та тих, хто займається злочинною діяльністю.
Як приклад Маркарова навела, що якщо підприємство із року в рік здійснює одну і ту саму діяльність, робить зрозумілі і передбачувані транзакції, і банк це розуміє, то кожен раз доводити доцільність транзакції не потрібно, навіть якщо вона перевищує 400 тис. грн.
Також новий закон робить суб’єктами первинного фінансового моніторингу бухгалтерів, які надають приватні послуги, вони також мають перевіряти фінансові операції своїх клієнтів і повідомляти про підозрілі Держслужбу фінмоніторингу.
Бухгалтер, банк чи інший суб’єкт фінансового моніторингу може відмовити у проведенні операції, якщо він бачить, що по ній є ризики. Якщо ж він супроводжував таку операцію і не зупинив її, отримає високі штрафи. Вони для всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу збільшуються. Максимальний розмір штрафу для суб'єктів (крім банків) складав 34 тис. грн. тепер - 204 тис. грн. Для банківських установ максимальні штрафи збільшуються до €5 млн.
До переліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу додаються компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, продажу, переказу електронних грошей, також фінмоніторинг поширюватиметься на операції з криптовалютами.
Якщо біржі, обмінники, банки або інші компанії здійснюють платежі у криптовалютах на суму більше 30 тис. грн в еквіваленті, вони мають перевірити таку операцію і зібрати докладну інформацію про клієнта, а він має надати вичерпну інформацію про походження і призначення своїх віртуальних активів. Про підозрілу операцію необхідно повідомити у Державну службу з фінансового моніторингу, він має доступ до аналітичного продукту, який дозволяє проводити розслідування джерел походження криптоактивів і напрямів їх використання.
Закон покладає обов’язки первинного фінансового моніторингу на лотереї та азартний бізнес (букмекери, казино та інші) під час прийняття ставок і повернення виграшів клієнтам. Порогова сума для перевірки складає 30 тис. грн.Тобто якщо казино чи лотерея приймає ставку або видає виграш на суму 30 тис. грн і більше, вони мають зібрати про клієнта інформацію (паспорт, ІНН, банківські рахунки та інше) і передати це в службу Державного фінмоніторингу.
Нагадаємо, 1 листопада 2019 року прийнято за основу проєкт Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
В законі детально показано механізм замороження активів та зупинення фінансових операцій, посилено вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарних власників компаній.
Законодавець зробив акцент на масштабності вчиненого порушення, а не на розмірі статутного капіталу порушника, тому максимальний штраф складатиме 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не 1% суми зареєстрованого статутного капіталу, як це було раніше.
Прийняття Закону є початком змін спрямованих на удосконалення положення національного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що сприятиме забезпеченню виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).