Чому зникають квитки на потяги: Лещенко розкрив секретні квоти «Укрзалізниці»
28 Квітня 2026 14:47Заступника голови наглядової ради «Укрзалізниці» Сергія Лещенка вчора викликали на допит до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Колишньому нардепу, а нині ще й позаштатному раднику Офіса Президента поставили ряд незручних запитань про «чорну бухгалтерію» й корупцію на УЗ та власну зарплату.
Засідання почалося з попереджень про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення. Лещенко, тримаючись впевнено, одразу позначив свою роль: він не просто «контролер», а «мотор змін» та ініціатор залучення детективів НАБУ до внутрішньої безпеки залізниці.
Про нові правила повернення коштів
Тотальна відсутність квитків на популярні напрямки залізниці — проблема, що не втрачає актуальності роками. На запитання члена ТСК Валентина Наливайченка про «корупцію з пасажирськими квитками», Лещенко відповів, що це радше шахрайство перекупів, з яким боротимуться фінансово.
«Це не корупція державного рівня. Зловживання тут існували завжди. Тепер буде нова схема», — пояснив Лещенко, анонсуючи зміни в правилах повернення грошей за придбані проїзні документи.
За словами заступника голови наглядової ради, «Укрзалізниця» вже запровадила цифрові бар'єри, зокрема верифікацію через «Дію» на найбільш дефіцитні рейси, аби відсікти автоматизовані скрипти перекупів. Проте основнзі зміни в умовах повернення квитків очікуються вже в наступному місяці.
«Зараз правління залізниці затвердило нові правила, які почнуть діяти в травні. Тепер буде прогресивна шкала повернення вартості: якщо ви здаєте квиток за 5 днів до відправлення, вам компенсують лише половину суми. Це позбавить перекупів та маніпуляторів простору для маневру. Також із травня запроваджується динамічне ціноутворення на перший клас та СВ. Це дозволить зменшити простір для зловживань. Якщо провести професійну дискусію, ці явища назвуть шахрайством, а не корупцією — принаймні НАБУ цим не займається».
Коли Олексій Гончаренко зауважив, що громадяни скаржаться на зникнення квитків у першу ж хвилину відкриття продажу, Лещенко вдався до детального роз'яснення логістики пасажирських перевезень. Виявилося, що «порожні» каси — це часто наслідок пріоритетності довгих маршрутів:
«Існує пріоритет на повний маршрут. Якщо потяг іде «Харків — Київ — Львів», пріоритет у продажу надається квиткам «Харків — Львів». Квота на проміжну станцію «Київ — Львів» завжди менша. Це логічно, щоб потяг був заповнений на всьому шляху. Тільки за 5 днів до відправлення всі непродані квитки з повного маршруту виставляються для купівлі з проміжних станцій. Тому, якщо в перший день квитків немає, вони можуть з’явитися ближче до дати виїзду».
Наостанок Лещенко нагадав, що проблема має і фізичний вимір — залізниці просто банально бракує вагонів для перевезення всіх охочих, що створює природне підґрунтя для дефіциту:
«У нас є дефіцит рухомого складу. Це об’єктивна проблема: ворог регулярно нищить вагони, а в інших закінчується термін експлуатації. Проте «Укрзалізниця» вживає всіх заходів: цього тижня передадуть шість нових вагонів. Дякую народним депутатам, що затвердили бюджет на виготовлення 100 вагонів цього року».
Про політичне лідерство в антикорупції
Яка роль Наглядової ради у виявленні корупційних схем на УЗ? Це запитання викликало насправду жваву дискусію. Голова ТСК наголосив, що НАБУ і САП регулярно звітують про нові розкрадання в «Укрзалізниці» на десятки й сотні мільйонів гривень, зокрема у справах щодо закупівлі газу та кабельно-провідникової продукції. Натомість, у відповідь Сергій Лещенко протиставив, що саме за його каденції компанія перестала приховувати, але системно викривати зловживання, залучивши до внутрішнього контролю фахівців із антикорупційних органів.
«Наглядова рада має формальну відповідальність: ухвалення фінансового плану, кадрові призначення, затвердження великих угод та реорганізація підрозділів. Але я вважаю, що треба брати більше ініціативи. Ми забезпечуємо політичне лідерство у питанні боротьби з корупцією. Зокрема, ми підтримали рішення, щоб Департамент корпоративної безпеки очолили колишні детективи НАБУ. Тепер вони сидять усередині компанії, мають повноваження погоджувати закупівлі та бачать ситуацію на старті. Провадження щодо кабелів, про яке ви згадували, було ініційовано самою «Укрзалізницею» саме руками цих детективів».
На закиди щодо того, чому Наглядова рада не зупинила конкретні сумнівні тендери, Лещенко пояснив існуючі обмеження та бюрократичні запобіжники:
«Закупівля по кабелях не проходила через нас, оскільки її сума була нижчою за поріг, який потребує погодження Наглядової ради. Проте ми створили рефлекс нетерпимості. Раніше про корупцію всі знали, але руху не було. Наприклад, пан Дубневич роками постачав залізниці скріплення без тендерів. Тепер йому висунуто підозру, а на тендерах перемагають швейцарські компанії. Корупція існує навіть у Скандинавії, але індикатор очищення — це наявність розслідувань. Якщо їх розслідують, значить, ми очищаємося».
Лещенко додав, що процес очищення триває безперервно, хоча й не всі деталі можна озвучувати публічно до моменту висунення підозр:
«У нас ідуть активні дебати всередині компанії, я б не хотів зараз виносити їх назагал. Ми не є процесуальними особами, тому не про всі провадження поінформовані. Наприклад, була ситуація із закупівлею цистерн для польського оператора «УЗ Карго Польська» — там триває розслідування. Ми забезпечили політику нульової толерантності: на першому ж засіданні у 2020 році ми викрили махінації з газом без Prozorro, і по цій справі вже є реальні вироки та компенсації збитків на десятки мільйонів».
Про колективну відповідальність за підпис
Окрему увагу ТСК приділила фінансовим втратам «Укрзалізниці». Юлія Яцик озвучила дані про те, що компанія увійшла до трійки держпідприємств, які найбільше втратили на курсовій різниці — збитки сягнули 350 млн грн. Також депутатка згадала про кримінальні провадження щодо розтрати 4,4 млн грн на комплектуючих для вагонів. Сергій Лещенко у відповідь пояснив, що Наглядова рада бачить лише «верхівку айсберга» — правочини на мільярдні суми, тоді як дрібніші контракти проходять повз них.
«Наглядова рада схвалює лише ті правочини, сума яких перевищує 2 млрд грн. Цей поріг визначений статутом компанії та схвалений Кабінетом Міністрів. Раніше він складав 1 мільярд, але через зміну курсу суму переглянули. Тому багато угод, про які ви кажете, просто не проходять через нас за сумою. Наприклад, закупівля кабелів за сумою не заходила до ради. Не підміняйте Наглядовою радою діяльність правління — там є ціла закупівельна вертикаль, а ми не можемо знати деталі кожного контракту депо чи конкретного заводу без контексту».
На запитання щодо того, чи не використовує менеджмент «дроблення» договорів, аби уникнути контролю Наглядової ради, Лещенко запевнив, що стратегічні напрямки все одно залишаються під наглядом через механізм рамкових угод:
«Ми погоджуємо рамки. Наприклад, по дизелю або по пасажирських вагонах — якщо сума понад 2 млрд, рада це бачить і схвалює. Але ми не погоджуємо купівлю імпортної електроенергії на ринку. Що стосується курсових різниць, то вони прописуються в угодах, і треба розуміти, як саме вони гарантувалися в конкретних контрактах філій. Я б радив ТСК залучати співробітників НАБУ до внутрішньої безпеки всіх держпідприємств — щоб вони бачили процеси на вході, а не діяли вже по факту злочину».
Найбільш резонансною стала заява Лещенка про персональну відповідальність членів ради за рішення, які вони все ж таки підписують. Він наголосив, що статус «колективного органу» нікого не захистить у разі доведення збитків державі:
«Ми несемо повну відповідальність. Ми не просто радимо, ми схвалюємо рішення підписом. Якщо правоохоронці доведуть протиправні дії, ніхто не матиме імунітету. Колективний характер органу не рятує від відповідальності конкретних осіб. Згадайте Одеську міськраду — там рішення теж були колективні, а відповідальність несли персонально. Якщо буде доведено погодження контрактів із завідомо завищеними цінами, відповідатимуть ті, хто ставив підпис».
Про урізану зарплату та волонтерство в Офісі Президента
Олексій Гончаренко не оминув питання доходів члена наглядової ради. На тлі залізничних скандалів сума в понад 180 тисяч гривень виглядала для багатьох подразником. Проте Лещенко наголосив, що його дохід лише падає.
«Моя зарплата — 186 тисяч гривень «на руки», після сплати всіх податків. Ці дані є у відкритій декларації. Хочу підкреслити, що ця сума останнім часом тільки зменшувалася. У 2021 році її переглянули у бік зниження, а згодом на фактичну виплату вплинуло збільшення військового збору та курсова різниця. Оскільки в нашій раді четверо іноземців, які отримують виплати у гривні, для них ситуація змінилася суттєво. Хоча я знаю, що у народних депутатів ситуація якраз покращилася — ваші виплати зросли до 200 тисяч», — зазначив Лещенко.
Не менш цікавою виявилася дискусія щодо політичного статусу Лещенка. Після звільнення Андрія Єрмака з посади голови Офісу Президента, статус його радників опинився у підвішеному стані. Проте Лещенко пояснив, що залишився в системі, але вже у дещо іншому форматі — тепер він радник не особистості, а інституції.
«Я перепризначений позаштатним радником Офісу Президента як інституції. Що це означає? Це регулярна комунікація на волонтерських засадах — без зарплати, робочого місця чи трудової книжки. Я комунікую майже з усіма заступниками голови ОП та іншими радниками: або вони звертаються до мене за експертизою, або я сам пропоную певні ініціативи. Мій номер телефону є в інтернеті вже 20 років, тому мені може зателефонувати будь-хто, я не проти», — резюмував він.
Про «плівки Міндіча»
Наприкінці засідання згадали про «плівки Міндіча» та справу «Мідас». Лещенко, який колись сам був символом антикорупційної журналістики, тепер коментував це як «фізична особа», наголошуючи на важливості вироків, а не просто гучних звинувачень.
«Я відстоював позицію того, що антикорупційні органи мають бути незалежними. Але водночас вони не повинні бути заручниками обставин, коли провадження розслідуються по 10 років без вироків. Я — засновник антикорупційних органів, я маю право давати характеристику. Щодо плівок: будь-які записи мають бути долучені до проваджень, а оцінку їм має дати суд».
Фінал: «Дайте запит на запит»
Олексій Гончаренко, підбиваючи підсумки свідчень, запропонував Сергію Лещенку скористатися досвідом журналіста та члена наглядової ради, щоб допомогти ТСК розробити реальні зміни до антикорупційного законодавства. Проте розмова перейшла у формат «запит на запит».
«Ми просимо кожну людину з відповідним фахом надавати свої пропозиції. Ви самі сказали, що бачите, де вони можуть бути корисними. Тому ми звертаємось до вас — надайте їх», — зазначив голова ТСК Олексій Гончаренко.
Лещенко, який протягом усього засідання наголошував на своїй відкритості, тут же перевів діалог у формальну площину, давши зрозуміти, що без офіційного папірця «волонтерських порад» не буде:
«Тоді чекаю на ваш запит», — коротко відповів Лещенко.
На що Гончаренко іронічно відреагував:
«Ми подумаємо. Це ж не я особисто вирішую — у нас є комісія, яка вирішує це голосуванням. Але ви ж депутат минулих скликань, самі все знаєте».
На цій ноті — напівіронічній, напівформальній — Лещенко залишив залу, зберігши статус-кво: він в системі, але відповідати готовий лише за те, що підтверджено «статутом, печаткою або офіційним зверненням».
Нагадаємо, НАБУ і САП скерували до суду обвинувальний акт щодо народного депутата Віктора Бондара, колишнього посадовця СБУ Артема Шила, ексчиновника Укрзалізниці та ще трьох осіб у справі про заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» під час закупівлі кабельно-провідникової продукції.
Мова йде про масштабну корупційну схему в АТ «Укрзалізниця». Загалом слідство виділяє три ключові епізоди:
Махінації з кабелями: За версією слідства, у 2021 році Віктор Бондар разом із підприємцем Володимиром Котляром організували постачання продукції за завищеними цінами. Артем Шило нібито сприяв укладенню контрактів на понад 100 млн грн, а частина прибутку (близько 12 млн грн) була виведена на рахунки підконтрольних компаній. Загальні збитки «Укрзалізниці» за цим напрямком оцінюють у 140 млн грн.
Трансформатори та «білоруський слід»: Другий епізод стосується закупівель 2022 року. Слідство стверджує, що Артем Шило створив групу, яка пролобіювала перемогу фірми «Узелектро». Попри те, що її контролером був громадянин білорусі зі зв’язками в рф, Шило ініціював надсилання листа в УЗ «Щодо загроз державній безпеці», що стало підставою для відхилення вигідніших пропозицій.У результаті трансформатори закупили через болгарську «прокладку» в Узбекистані та перепродали УЗ вдвічі дорожче, що завдало збитків на 94,8 млн грн.
Легалізація та елітна нерухомість: Третій епізод стосується «відмивання» понад 159 млн грн. Гроші виводили через рахунки підставних осіб та мережу салонів краси 365 STUDIO під виглядом оплати послуг. Вони належать дружині Шило. Ірина Шило почала свій бізнес з маленького манікюрного салону. Після одруження із Артемом її підприємство значно розширилося. Нові салони із сучасним обладнанням відкривалися під час ковіду, коли підприємцям було складно вести свій бізнес. На цю підприємницю були записані різні автомобілі, нерухомість вартістю кілька мільйонів доларів США. Потім стало відомо, що Ірина Шило купила елітні квадратні метри у Дубаї на $4 млн.
