Щодня в Україні через повномасштабну війну, яку розпочала росія, гинуть люди. Українці втрачають близьких і рідних. А ще – росія забирає в людей майно, на яке вони працювали роками, міста і села, які вважають домівкою, і навіть дитячі майданчики, як це було 10 жовтня в Києві.
Щодня українці щось втрачають. Коли людина проживає втрату, вона відчуває горе. Це цілий комплекс станів, через які треба пройти максимально безпечно для себе та свого оточення.
Які існують стадії проживання втрати людини, рідних чи близьких, та що від них очікувати – розповіла для UA.NEWS Ольга Павлова, психологиня Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству.
Під час проживання горя емоції, які відчуває людина, дуже різноманітні та циклічні
Горе – досить складний і тривалий процес, проходячи який людина проживає біль втрати, відновлюється і знову повертається до себе, отримавши цей нелегкий досвід.
Робота горя має багато етапів. Зазвичай, цей процес може тривати до 24 місяців. Тобто, проживання втрати, як визначають психологи, займає два роки.
Перші 48 годин – шок від перенесеної втрати
Протягом перших двох днів з моменту втрати триває шок і відмова повірити в те, що сталося. Емоційно це іноді проявляється в сильному страху втратити когось із членів сім'ї або самого себе, як у фізичному, так і в психічному стані.
Перший тиждень – необхідність у проведенні похорону та інші турботи заповнюють усі думки, почуття втрати може переноситися автоматично. Воно може супроводжуватися відчуттям «занепаду», емоційним або фізичним виснаженням.
Від 2 до 5 тижнів людину може переслідувати почуття покинутості, біль, відчай, безсилля. Соціальне оточення вважає, що людина вже може повернутися до виконання своїх обов'язків. Але ще дуже відчутні наслідки шоку, дереалізація, спроби уникати людей.
Від 6 до 12 тижнів – на цій стадії мають бути відсутні наслідки шокового стану, відбувається усвідомлення втрати. Спектр переживання емоцій досить широкий – людина відчуває втрату і погано контролює себе. Ось кілька прикладів: панічний страх, порушення сну, напади плачу, загальна слабкість і стомлюваність, тремор, зміни настрою, нездатність зосередитися, фізичні симптоми страждання, потреба говорити про загиблого, бажання усамітнення.
У Київському міському Центрі гендерної рівності, запобігання та протидії насильству кожен охочий може отримати безоплатну психологічну підтримку. Можна звернутися за телефонними номерами: 1500 / 044 272 1500.
На третьому-четвертому місяці з моменту втрати циклічно змінюються «хороші» і «погані» дні
Від 3 до 4 місяців – циклічно змінюються «хороші» і «погані» дні. Можуть проявлятися такі емоції як роздратування, гнів, нетерпимість до змін життя. У цей період у людини, яка втратила, частішають скарги на поганий стан здоров'я. Адже через тривалий вплив стресу знижуються захисні функції організму.
З шостого місяця вже не так гостро відчувається тяжкість пережитого, але емоції такі ж болючі. Річниці, дні народження, свята особливо важко переносяться, бо з втратою одного з членів сім'ї втрачаються частково сімейні традиції. Усе це може знову викликати депресію.
Дата річниці після втрати може бути переломною
Від 12 місяців – перша річниця може бути драматичною або переломною залежно від наслідків пережитих за рік страждань.
Від 12 до 24 місяців – біль втрати стає переносимим, і людина, яка пережила втрату близького, поступово повертається до колишнього життя.
Відбувається емоційне прощання з померлим і приходить усвідомлення, що немає сенсу наповнювати своє життя болем. Саме в цей період зникає зі словникового запасу слова «важка втрата» і «горе», життя бере своє, в ньому з'являються нові смисли.
Люди можуть проходити стадії проживання швидше або повільніше
Ці стадії розділені за часом умовно, оскільки різні люди можуть проходити їх швидше або повільніше. Важливо всі стадії пройти, прожити всі почуття та емоції, пов'язані з втратою. Адже тільки після повного усвідомлення і проживання горя можна знову повернутися до життя з розумінням незворотності того, що трапилося, і з набутим власним нелегким досвідом.
Авторка: Надія Кибукевич
Читайте також:
Щоб нагадати світові, що таке втрата рідної домівки та снаряди у своєму місті - розповідаємо історії біженців, які ще в перші місяці війни покинули свої київські домівки та знайшли прихисток на Рівненщині.
Як планувати своє життя, коли надворі війна, а стабільності та визначеності немає зовсім - розповіла для UA.NEWS Ольга Павлова, психологиня Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству.
Під час повномасштабної війни багато людей на захоплених росією територіях ведуть як активний, так і пасивний опір окупантам. Кожен українець може підтримати протест своїх співгромадян. Йдеться навіть про банальне особисте повідомлення зі словами підтримки, але ще й про більш масштабні акції. Знайомимо вас із рухом Національного спротиву України та розповідаємо, як підтримати людей, які перебувають в окупації.
