Сьогодні, в п'ятницю 12 вересня 2025 року, стартували спільні російсько-білоруські військові навчання «Захід-2025». Вони привертають широку увагу міжнародної спільноти, особливо на тлі триваючої повномасштабної війни РФ проти України та недавніх провокацій, таких як заліт російських безпілотників на територію Польщі.
Ці маневри, які за своєю природою є черговорю демонстрацією сили та рішучості Кремля і його союзника, викликають аргументовані побоювання — особливо згадуючи прецедент 2021-2022 років. Тоді, під прикриттям спільних навчань, Росія та Білорусь створили плацдарм для повномасштабного вторгнення в Україну. Однак, незважаючи на тривожні паралелі, поточна ситуація має свої відмінності, і більшість експертів схиляються до більш помірної оцінки ризиків.
То чи загрожують навчання «Захід-2025» Україні Європі? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
«Захід-2025»: міжнародний контекст та опасіння
Військові навчання традиційно сприймаються як показник військово-політичних амбіцій Росії та її найближчого союзника — Білорусі. Їхня головна мета — відпрацювання взаємодії армій двох країн в умовах потенційного конфлікту з НАТО у Європі, а також демонстрація готовності до ведення масштабних бойових дій у випадку необхідності.
У 2025 році ці навчання пройдуть у вкрай напруженій міжнародній обстановці. Війна в Україні не припиняється, щобільше — вона стає все жорстокішою та інтенсивнішою, а в Кремлі констатують «паузу» в мирних переговорах.
Разом із цим відносини між РФ та Європою перебувають на історично низькому рівні. Вторгнення російських дронів у Польщу, що явно було зроблено як умисна провокація для перевірки реакції НАТО, лише посилює напруженість і побоювання, що в ході маневрів РФ та РБ можуть відбутися аналогічні дії вже по відношенню до України або до інших країн Альянсу.
Взагалі ситуація із зальотом російських БПЛА у Польщу — це дуже показовий приклад в контексті провокацій, які можуть очікувати європейську спільноту під час цих навчань. Так, існує версія, що дрони опинилися на території країни НАТО випадково. Але проти цього твердження говорить кількість БПЛА (близько 23-25 одиниць) і глибина проникнення: понад 300 км від кордону з Україною.
Швидше за все, це було зроблено Росією навмисно: як провокація, підняття ставок і стратегія загальної ескалації і так сильно напруженої ситуації. А ще це тестування реакції Альянсу на повітряну атаку. Крім того, це можна розцінювати як сигнал європейцям з боку Кремля, демонстрацію сили і натяк на те, що в разі чого «прилетіти» може і по країнах НАТО.
Варто зазначити, що Альянс відреагував на цю провокацію досить мляво, що породило скептицизм та критику його оборонних можливостей. Кейс із дронами, що летіли на Польщу, ще сильніше погіршив міжнародну атмосферу довкола російсько-білоруських маневрів.
Однак якщо в 2021-2022 роках навчання були частиною ретельно спланованої операції з підготовки до вторгнення в Україну, то в 2025 році ситуація вже дещо інша. На цей час всі ключові сили ЗС РФ задіяні на сході та півдні України. Москва не демонструє ознак готовності до відкриття нового, масштабного фронту на півночі. З Мінська також не надходять подібні сигнали.
Це, авжеж, не означає, що загроза повністю відсутня, але вона скоріше має інший характер. Йдеться про можливі інциденти на кордонах з Польщею та країнами Балтії, кібератаках або інформаційних операціях. Основний ризик полягає в потенційних провокаціях, спрямованих на дестабілізацію обстановки, а не в підготовці до повномасштабного вторгнення та відкриття нового фронту ані в Україні, ані в Європі.
Навчання РФ і РБ: ризики для України
Для України навчання «Захід-2025» несуть перш за все ризики відволікання ресурсів і створення додаткового напруження на північному кордоні. Зважаючи на прецедент 2022 року, керівництво ЗСУ не може ігнорувати навіть теоретичну можливість повторного наступу з території Білорусі. Тому вздовж кордону з сусідньою республікою вже зараз розгорнутий значний контингент українських військ — за деякими оцінками, понад 100 тисяч осіб. Ще 40 тисяч вояків розмістить на кордоні з Білоруссю Польща.
Це необхідні запобіжні заходи, які, тим не менш, відволікають сили від найгарячіших ділянок фронту на сході та півдні. Найімовірніше, на період навчань українські військові посилять розвідку та моніторинг ситуації на цьому напрямку, аби бути готовими до будь-якого розвитку подій.
Сценарій повномасштабного вторгнення з півночі, однак, сьогодні видається досить малоймовірним. Для його реалізації знадобилося б накопичення значного угруповання російських військ на території Білорусі, чого поки не спостерігається. В Україні кажуть, що кількість російських військових на цих маневрах буде досить невеликою.
«Звісно, що країна-терористка для цих навчань направила в Білорусь певні свої підрозділи, особовий склад і техніку, але їхня кількість суттєво менша, ніж навіть коли Росія тримала на території Білорусі у 2023 році близько 10-12 тисяч свого особового складу», — зазначив речник ДПСУ Андрій Демченко в етері телемарафону.
Крім того, білоруська армія, незважаючи на тісну співпрацю з РФ, не виявляє готовності до прямої участі у війні проти України. Режим Лукашенка, незважаючи на залежність від Кремля, усвідомлює ризики та витрати прямого залучення до конфлікту і навряд чи піде на ескалацію.
Загроза для Європи від навчань «Захід-2025»
Сценарії, які передбачають агресію РФ і РБ проти країн НАТО, також розглядаються, але їхня ймовірність залишається вкрай низькою. Анексія Сувальського коридору, вузької ділянки землі між Білоруссю та Калінінградською областю Росії, є одним з таких сценаріїв. Теоретично, це дозволило б Росії з'єднати свою територію з Калінінградом і відрізати країни Балтії від решти Європи.
Однак реалізація такого плану призвела б до прямого зіткнення з НАТО, що рівносильно початку Третьої світової війни. Ні Росія, ні НАТО сьогодні не зацікавлені в такому результаті, і тому сценарій залишається швидше гіпотетичним.
Набагато більш ймовірними є гібридні загрози та провокації. Ними можуть бути порушення повітряного простору за допомогою БПЛА, як це вже було в Польщі, кібератаки на критичну інфраструктуру, дезінформаційні кампанії, тощо. Всі ці дії спрямовані на перевірку реакції НАТО і створення напруженості в суспільствах та політичних елітах. Для Росії це спосіб чинити тиск на Захід, не вдаючись до військового конфлікту.
Думки експертів
Військовий експерт Ігаль Левін вважає, що під час цих навчань може бути цілком реальний сценарій, коли російські солдати «заблукають», зайдуть в якесь прикордонне село і залишаться там. Польщі, Литви, Фінляндії — не важливо. Бо під час маневрів нібито втратили там одного солдата, і тепер його треба шукати, або тому, що техніка підвела, щось зламалося, або тому, що частина солдатів отримала травму, та й взагалі — «український РЕБ».
«Що буде робити це саме НАТО? Наносити удар по взводу або роті солдатів у прикордонному селі? А якщо реально заблукали? А якщо реально травмовані? А якщо реально загубилися? Наносити прямий удар по «заблукавшим» і травмованим солдатам — прямий акт війни та агресії. Ось що в такій ситуації вони будуть робити? Росії буде байдуже до цих солдатів, а Путін вміє робити крок назад: коли турки збили його бойовий літак — він втерся. Коли під час чергового удару Ізраїлю по Сирії сирійське ППО промахнулося і збило російський літак, вбивши російських офіцерів, він знову утерся. Так Путін діє, коли по ньому б’ють: він відступає. Але якщо його не бити, якщо не бити росіян — вони борзіють, це добре відома істина. І от знову ми повертаємось до нашого питання: а що НАТО тут відповість?
Як мені здається, вихід тут один — залізна стіна. Наприклад, Росія проводить на кордоні навчання? Добре, без проблем: офіційне попередження — будь-який, хто перетнув кордон зі зброєю в руках, усвідомлено чи помилково — по ньому буде завдано удару. І теж окремо і офіційно: ні, це не акт війни, територія РФ нас не цікавить, бити по ній ми не будемо, але кордон — це закрита зона: будь-який, хто перетинає, по землі, воді або повітрю, — по ньому буде завдано удару... Все інше — це пастка і гра за правилами Кремля», — впевнений Ігаль Левін.
Український військовий, командир роти розвідки Денис Ярославський також закликає ставитися до навчань «Захід-2025» серйозно. Він вважає, що існують певні ризики ескалації.
«По-перше, я впевнений, що вторгнення БПЛА РФ у Польщу — це було тестування Путіним 5 статті НАТО. А нічого просто так він не робить і тестує, і рано чи пізно він повторить ці атаки. По-друге, ми чудово пам'ятаємо початок війни: вже були навчання, і саме після них почалося повномасштабне вторгнення. Ми сьогодні чітко бачимо вибудовування союзу РФ і РБ, бачимо позицію США щодо Білорусі, дуже м'яку позицію… Тож я вважаю, що є загроза повторної ескалації через масове скупчення ворожих військ, і нам до цього потрібно бути готовими», — зазначив Денис Ярославський.
Резюмуючи, навчання «Захід-2025» представляють скоріше не стільки неминучу загрозу нового повномасштабного вторгнення в Україну чи Європу, скільки комплексний виклик безпеці як Києва, так і країн ЄС. Прямі ризики залишаються відносно невисокими: повторний наступ на українську столицю з півночі видається малоймовірним, а напад на НАТО й взагалі майже фантастичний сценарій. Ключова загроза для України, як і раніше, походить з сходу та півдня, де зосереджені основні сили російських окупантів.
Однак повністю ігнорувати ризики також не можна. Навчання є важливим інструментом психологічного тиску та демонстрації військової сили. Тому для України та її партнерів важливо зберігати пильність, посилювати розвідувальні можливості та бути готовими до швидких і рішучих дій у разі будь-яких нештатних ситуацій.
