Позов до «СЕНС Банку» на 1,75 млрд: що відомо про банк у матеріалах «Міндічгейту»
Господарський суд міста Києва розглядає справу №910/4298/26 за позовом кіпрської компанії Etrecom Investments Limited, що входить до структури аграрної групи Kernel. Відповідачами у справі виступають компанія Greatford Limited та державне АТ «СЕНС БАНК». Третьою особою залучено Міністерство фінансів України. Предметом спору є стягнення $38,8 млн (близько 1,75 млрд гривень).
Обставини судового процесу
Позовні вимоги грунтуються на цінних паперах Loan Participation Notes (LPN), емітованих компанією E.M.I.S. Finance B.V. Ці папери Etrecom придбала на вторинному ринку та передала Greatford Limited — компанії, яку пов'язані з колишніми власниками «Сенс Банку». Позивач стверджує, що ці документи підтверджують зобов'язання банку, які виникли до його націоналізації.
Після переходу установи у державну власність у 2023 році строки погашення цих зобов'язань були перенесені на 2029–2032 роки. Проте Etrecom звернулася до українського суду до настання цих строків, визначивши АТ «СЕНС БАНК» співвідповідачем.
Колишній редактор «Економічної правди» Сергій Лямець публічно звернувся до Вищої ради правосуддя «(ВРП)» з проханням перевірити хід розгляду справи. Він вказав на кілька факторів:
- Процесуальні ризики: Оскільки компанія Greatford Limited не має активів, у разі задоволення позову стягнення буде спрямоване безпосередньо на державний банк, що вплине на державний бюджет.
- Ризик подвійного стягнення: Існує ймовірність стягнення коштів за рішенням суду зараз із подальшим вимаганням виплат за LPN у встановлені терміни (2029–2032 роки).
- Сумніви щодо безсторонності: Журналіст зазначає потребу перевірки випадковості розподілу судді та дій топменеджменту державного банку щодо захисту активів установи.
Чому справа може виходити за межі звичайного господарського спору
Окремі обставини судового процесу, на думку колишнього редактора «Економічної правди» Сергія Лямця, потребують додаткової уваги. Йдеться не лише про суму позову у майже 1,75 млрд грн, а й про поведінку державного банку під час процесу.
Лямець звернув увагу, що «СЕНС БАНК», який є співвідповідачем у справі, не заявляв відводів судді, не оскаржував визначення складу суду та загалом займає доволі пасивну процесуальну позицію. Сам журналіст наголошує, що це лише його оціночні судження, а не твердження про будь-які порушення закону.
Водночас питання щодо незалежності менеджменту державного банку вже виникали і в іншому резонансному розслідуванні — так званому «Міндічгейті».
Що відомо про «СЕНС БАНК» у матеріалах «Міндічгейту»
Нагадаємо, що можлива заангажованість керівництва державних компаній та фінансових установ є предметом розслідування, відомого як «Міндічгейт». Справа стосується тіньового впливу бізнесмена Тимура Міндіча на кадрові призначення у державному секторі.
Народний депутат Ярослав Железняк раніше оприлюднив аудіозапис від 18 лютого 2025 року, який фігурує у матеріалах слідства. На плівці зафіксовано розмову між Олександром Цукерманом (процесуальний статус — співорганізатор схем Міндіча та керівник «бек-офісу» з легалізації коштів) та Олександром Мужелем (ексчлен наглядової ради «Центренерго»).
Співрозмовники обговорювали призначення лояльної особи (ймовірно, Віталія Грінченка) до структури «Енергоатом-Трейдинг». Згідно із записом, ключовою вимогою до кандидата з боку кураторів була його повна підпорядкованість («буде слухняний як собака»). Хоча саме це призначення не відбулося, матеріали кримінального провадження підтверджують системні спроби інтеграції лояльних кадрів до керівництва державних об'єктів.
У контексті позову Kernel проти «СЕНС БАНКу» дані факти підкреслюють ризик того, що незахищеність держбанку в судах може бути наслідком кадрового впливу та дій осіб, які фігурують у розслідуванні «Міндічгейту».
Розширення матеріалів розслідування: управління арештованими активами
Згідно з опублікованими матеріалами кримінального провадження, після початку повномасштабного вторгнення активи, пов'язані з російським капіталом, були арештовані або передані в управління держави через механізми АРМА. Проте розшифровки записів свідчать про ймовірні неформальні обговорення щодо подальшого контролю над цими об'єктами, серед яких фігурують державний «Сенс Банк» та промислове підприємство «Карпатнафтохім».
У матеріалах слідства та журналістських розслідуваннях (зокрема, «Української правди») згадуються такі факти та зв'язки: контакти між фігурантом справи «Енергоатому» Олександром Цукерманом та бізнесменом Василем Веселим. За версією розслідувачів, Веселий протягом короткого проміжку часу після початку повномасштабного вторгнення міг отримати контроль над «Сенс Банком», посилаючись на особу з позивним «Хірург» (якого керівник операції «Міндас» Сабакумов ідентифікує як керівника Офісу президента Андрія Єрмака).
Обставини призначення наглядової ради банку
Василь Веселий, який не мав попереднього досвіду в банківській сфері, став радником голови «Sense Bank» після його націоналізації у 2023 році. Склад наглядової ради, призначеної в червні 2025 року, перед цим обговорювали фігуранти справи «Мідас».
Згідно із телефонною розмовою від 9 травня 2025 року, Веселий озвучив Цукерману перелік бажаних кандидатів до наглядової ради фінустанови: Пьотр Новак, Єжи Шугаєв, Єва де Фальк, Олександр Щур, Микола Гладишенко та Олег Містюк. У розмові Веселий зазначив: «Там має бути 5 або 6 наших членів з усіх дев’яти в цій компанії. А у нас за нашою квотою… Двоє, тобто три наступних — це наші».
Закон України передбачає, що наглядову раду державного банку має призначати Кабінет міністрів виключно за результатами незалежного конкурсу. Проте вже 18 травня Кабмін призначив саме тих осіб, які фігурували у списку Веселого. За інформацією видання «Економічна правда», пізніше склад ради було оновлено:
- Микола Гладишенко наразі залишається головою ради;
- Олег Містюк, Олександр Щур та Пьотр Новак продовжують входити до її складу;
- Єва де Фальк була відсторонена Кабміном 3 жовтня 2025 року;
- Єжи Шугаєв припинив повноваження 27 січня 2026 року через перехід до польської банківської установи.
У бізнес-колах Веселого називали неформальним «спостерігачем» за банком від Офісу президента, без якого не ухвалювалися ключові рішення. Під час обговорень наглядової ради фігуранти згадували осіб із псевдонімами «Карлсон» (Тимур Міндіч), «Хірург» (Андрій Єрмак) та «Сигізмунд» (Герман Галущенко).
Контроль над підприємством «Карпатнафтохім»
У розслідуванні також стверджується, що брати Андрій та Василь Веселі в інтересах Андрія Єрмака увійшли до складу власників та акціонерів підприємства «Карпатнафтохім». Цей промисловий об'єкт був арештований через зв'язки з російськими структурами, після чого планувалася його передача в АРМА з наступною націоналізацією чи продажем.
Управителя для підприємства знайти не вдалося, а у 2023 році суд скасував арешт активу. За даними розслідування від грудня 2024 року, влітку того ж року Андрій Веселий став власником 33% акцій «Карпатнафтохіму», попри відсутність офіційних коштів для такої купівлі. Його брат (фізична особа-підприємець із Дрогобича, основним видом діяльності якого є виробництво тротуарної плитки) став співвласником цього підприємства. Журналісти припускають, що Василь Веселий міг діяти як підставна особа.
Обговорення оборонних контрактів та компанії Fire Point
Оприлюднені матеріали також містять розшифровки розмов щодо матеріально-технічного забезпечення Сили оборони та державних контрактів. У записах зафіксовано, як Веселий скаржився Цукерману на відмову Міністерства оборони приймати партію бронежилетів і повідомляв, що говорив із «Хірургом». Раніше, у листопаді 2025 року, заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко зазначала, що Тимур Міндіч може бути пов’язаний із контрактами на закупівлю неякісних бронежилетів.
Наприкінці квітня було оприлюднено записи розмов Міндіча з експершим помічником президента Сергієм Шефіром та секретарем РНБО Рустемом Умєровим (на момент розмов — міністром оборони). Умєров обговорював із Міндічем державні оборонні контракти, фінансування, кадрові зміни, а також розподіл доходів і діяльність компанії Fire Point, бенефіціаром якої у ЗМІ називають Міндіча.
Справа «Мідас» («Міндічгейт»). Як все починалося
В листопаді минулого року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про викриття масштабних розкрадань в енергетиці через НАЕК «Енергоатом» із потенційною сумою неправомірної вигоди до 100 млн доларів США за результатами операції «Мідас».
Наразі у провадженні фігурує понад 10 підозрюваних, серед яких посадовці «Енергоатому», представники фінансового «бек-офісу», а також колишній міністр енергетики Герман Галущенко та ексвіцепрем'єр-міністр Олексій Чернишов. Організатор схеми, бізнесмен Тимур Міндіч, та фінансист Олександр Цукерман арештовані заочно та оголошені в розшук через перебування в Ізраїлі; Офіс Генерального прокурора направив запит на їхню екстрадицію.
Згодом розслідувачі опублікували розшифровки нової серії аудіозаписів, задокументованих у квартирі Міндіча влітку 2025 року, які вказують на потенційне розширення кола фігурантів та напрямків розслідування.
Застава Олексія Чернишова та кооператив «Династія»
Згідно з опублікованою стенограмою розмови між Тимуром Міндічем та колишнім першим помічником президента Сергієм Шефіром, обговорювалися проблеми із внесенням застави за Олексія Чернишова у розмірі 120 млн гривень. За даними розслідувачів, найбільшу частину коштів (66 млн гривень) було перераховано через компанію, що займається оптовою торгівілею автомобільними деталями.
У записах також зафіксовано обговорення кошторисів та перебігу будівництва приватних маєтків у кооперативі «Династія», яке тривало протягом 2022–2025 років. За версією слідства, Чернишов продовжував займатися цим проектом після отримання першої підозри від НАБУ і САП у червні 2025 року. У документах будівництва згадуються імена «Андрій» та «Вова», що, за припущенням журналістів, може вказувати на керівника Офісу президента Андрія Єрмака та президента Володимира Зеленського, проте офіційних підтверджень цієї інформації немає.
Взаємодія з Рустемом Умєровим та контракти «Fire Point»
Оприлюднені матеріали містять розшифровку діалогу між Міндічем та Рустемом Умєровим (на момент розмови — очільником Міністерства оборони). Сторони обговорювали кадрові перестановки, зокрема можливе призначення Умєрова послом у США, а Дениса Шмигаля — міністром оборони.
Окремо обговорювалося функціонування компанії-виробника зброї «Fire Point», бенефіціаром якої журналісти називають Міндіча:
- Міндіч висловлював незадоволення рівнем державного фінансування розробки далекобійних моделей озброєння FP-1, FP-5 та FP-7.
- Обговорювалися умови продажу 33% акцій компанії за 600 млн гривень, де 300 млн мали бути спрямовані на розвиток підприємства, а 300 млн — виплачені безпосередньо акціонерам (кеш-аут).
Раніше т.в.о. голови АРМА Максименко заявила, що в агентстві є активи, які розслідуються у рамках справи "Міндічгейт". Водночас обшуків або інших слідчих дій у самій АРМА від початку розслідування не проводилося.
На сайті «МіндічГейт» з’явився новий розділ — «Блогери ОП», до якого вже внесли 21 публічну особу.
Читайте також:
Мільярдні обороти і тіньові бенефіціари: хто стоїть за групою «Аптеки Доброго дня» Червоненка
