Європа розглядає два сценарії завершення війни в Україні, — Financial Times

Європейські лідери розглядають можливість прямих переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним і обговорюють два потенційні сценарії завершення війни в Україні. Один із них передбачає замороження бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту, а інший — передачу Росії решти Донбасу в обмін на можливість вступу України до НАТО.

Така зміна дипломатичного підходу відбувається на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном та скорочення американської підтримки України.

За інформацією Financial Times, у європейських столицях дедалі більше схиляються до думки, що переговори з Кремлем більше не можна залишати виключно Сполученим Штатам. Канали зв'язку з російською стороною вже відкриті, а розмова європейських лідерів із Володимиром Путіним може відбутися найближчим часом.

Зміна підходу пов'язана з розчаруванням політикою президента США Дональда Трампа. Європейські політики дедалі частіше вважають, що спроби впливати на американського лідера за допомогою особистих переконань і дипломатичних компліментів не дають очікуваного результату.

За оцінкою Financial Times, Трамп зосереджений на проміжних виборах до Конгресу США та роздратований недостатньою, на його думку, підтримкою європейських союзників у питанні Ірану.

Водночас у Європі побоюються, що Вашингтон дедалі більше зосереджується на можливості укладення економічних угод із Росією, а не на довгострокових безпекових інтересах.

Попри це, підтримка України та санкційний тиск на Москву залишаються ключовими складовими європейської політики. Їхнє значення зросло після припинення американської фінансової допомоги, оскільки саме європейські кошти продовжують відігравати важливу роль у підтримці України.

Financial Times описує два потенційні сценарії, які могли б стати предметом прямого обговорення європейських лідерів із Володимиром Путіним.

Перший сценарій — замороження війни вздовж нинішньої лінії контролю. У такому разі бойові дії припиняються на поточних позиціях, а Україна отримує гарантії безпеки, пов'язані з умовою, що вона ніколи не вступить до НАТО.

Другий сценарій — передача Росії решти Донбасу в обмін на вступ України до НАТО. Він передбачає, що Москва отримає території Донецької області, які наразі не контролює, а Україна зможе приєднатися до Північноатлантичного альянсу.

Водночас ідеться лише про можливі варіанти розвитку подій, а не про погоджені сторонами пропозиції чи досягнуті домовленості.

За даними видання, частина українців могла б сприйняти будь-який із цих сценаріїв як зраду. Крім того, європейські політики сумніваються, що Володимир Путін буде готовий погодитися на такі умови.

Сам російський диктатор просуває ідею тристороннього саміту за участю Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна. На думку Financial Times, такий формат відповідав би прагненню Москви закріпити за собою статус великої держави, залишивши Україну та її ключових європейських партнерів поза переговорами.

Окрему увагу Financial Times приділило зміні поведінки президента України Володимира Зеленського у відносинах із Вашингтоном.

За спостереженнями видання, український лідер почав різкіше висловлюватися про Дональда Трампа, відкрито говорити про обмеження американських супутникових послуг і припускати, що президент США прихильно ставиться до авторитарних лідерів.

Крім того, Київ відкинув вимогу Вашингтона припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі.

На думку авторів матеріалу, зміна риторики Зеленського може бути пов'язана не лише з розчаруванням політикою американської адміністрації, а й із політичним розрахунком. На тлі зниження підтримки Трампа в опитуваннях і ризиків для республіканців на проміжних виборах український президент може намагатися звертатися безпосередньо до американського суспільства.

Ще одним напрямом європейської політики стає зменшення залежності від оборонних технологій США. Особливе значення мають супутникові системи Starshield і Starlink, які відіграють важливу роль у забезпеченні зв'язку та військових потреб України.

Київ залишається залежним від американських супутникових можливостей для протидії російським атакам і отримання розвідувальної інформації. Українська влада також сподівається переконати Вашингтон розширити супутникову підтримку для ударів по місцях запуску ракет у глибині Росії.

Попри цю залежність, Володимир Зеленський обрав жорсткіший підхід до відносин із Дональдом Трампом та Ілоном Маском. Президент України навіть припускав можливість того, що США можуть стати на бік Росії.

Один із високопоставлених європейських співрозмовників Financial Times порівняв позицію Зеленського з підходом прем'єр-міністра Канади Марка Карні. Останній також демонструє готовність відкрито заперечувати Трампу та враховувати ризики несприятливих рішень Вашингтона.

Таким чином, Європа намагається посилити власну роль у майбутніх переговорах щодо завершення війни, водночас шукаючи варіанти безпеки для України та способи зменшити залежність від Сполучених Штатів. Однак описані Financial Times сценарії залишаються предметом обговорення, а не узгодженим планом завершення війни.

Про це повідомляє Financial Times.

Президент США Дональд Трамп звинуватив Володимира Зеленського у небажанні припиняти війну. Американський лідер заявив, що, на його думку, український президент не прагнув завершення бойових дій ані зараз, ані раніше.

Понад половина українців — 56% — вважають, що війна не завершиться раніше другої половини 2027 року. Водночас 62% опитаних заявили, що готові витримувати війну стільки, скільки буде необхідно.