25 червня президент Володимир Зеленський оголосив про рішення затвердити для Служби безпеки України проведення 40-денної «операції впливу» на державу-агресора. Мета була заявлена максимально чітко: «спонукати Росію до закінчення війни». Деталі плану, авжеж, не розголошувалися, але вже наступні тижні продемонстрували, що йшлося про системну серію далекобійних ударів по різноманітних цілях у глибині Росії та на тимчасово окупованих територіях.
Сьогодні, 21 липня, минає 26-й день із 40 — тобто пройшло більше половини відведеного часу. Саме час розібратися, які цілі були уражені за цей період, якою є справжня ціна цього тиску і чого очікувати в подальшому. Детальніше — в матеріалі UA.News
Хронологія наймасштабніших прильотів по РФ (25 червня – 21 липня)
За ці неповні чотири тижні географія ударів охопила десятки локацій: від прикордоння до Підмосков'я, від Ставропольського краю до тимчасово окупованого Криму, тощо. Спробуємо встановити ключові епізоди за цей час.
Операція розпочалася з потужних ударів по тимчасово окупованому Криму. У ніч на 3 липня СБУ атакувала військові аеродроми «Гвардійське» та «Саки». На аеродромі «Гвардійське» безпілотники уразили два ангари, в яких зберігалися БПЛА та авіаційне обладнання. За інформацією джерел, внаслідок удару було уражено сім літаків, які використовувалися російськими військами для виконання бойових завдань. У цю ж ніч в окупованому Криму горіли п'ять електропідстанцій.
У ніч на 4 липня російський Бєлгород опинився під ракетною атакою. Після серії вибухів у місті виникли масштабні перебої з електро- та водопостачанням. Ракетний удар пошкодив Мічурінську ТЕЦ — ключовий об'єкт енергетичної системи міста. Бєлгород частково занурився в темряву.
У ніч на 5 липня Сили оборони знову завдали удару по аеродрому «Гвардійське» в Криму. Того ж дня, 5 липня, уразили склади пально-мастильних матеріалів. Також було уражено склад зберігання боєприпасів у Міжгір'ї. Окрім цього, БПЛА атакували енергетичні об'єкти півострова, внаслідок чого кримчани залишилися без світла.
У ніч проти 6 липня низку об'єктів у РФ та окупованому Криму атакували дрони. Пожежі зафіксовані на Ярославському НПЗ — до речі, вже не вперше за останні місяці. В Омську (понад 2500 (!) км від України) ЗСУ атакували найбільший НПЗ Росії. У Криму вночі атаковано низку енергооб'єктів — весь півострів накрив блекаут, у Керчі знову уражено порт, палала електропідстанція.
7 липня — нова серія ударів по Бєлгороду. Російське місто знову опинилося під ракетною атакою, цього разу була атакована місцева ТЕЦ, після вибуху виникла пожежа. Того ж дня безпілотники атакували Московську область: там лунали вибухи, піднявся дим.
У ніч на 9 липня Сили оборони України завдали ударів по 45 об'єктах у Криму та на півдні окупованих територій. Серед уражених цілей — 12 енергетичних об'єктів. Того ж дня в Росії горіли нафтобази в Ставропольському краї та Твері.
У ніч на 10 липня зафіксована чергова атака на російський НПЗ — цього разу під удар потрапив Ільський НПЗ у Краснодарському краї. Також вночі проти 10 липня Москву атакували безпілотники. 12 липня у Криму знову пролунали потужні вибухи: місцеві скаржилися на роботу ППО, а в Севастополі почалися відключення електроенергії.
У ніч на 13 липня українські безпілотники атакували кілька російських регіонів. Над Москвою сили російського ППО збили 35 БПЛА. Того ж дня у РФ вибухнула чергова нафтобаза. Ставропольська нафтобаза зазнала повторного удару — після атаки виникла пожежа.
У ніч проти 14 липня стався вибух на складі боєприпасів у тимчасово окупованому Донецьку, після чого почалась тривала детонація снарядів. За повідомленнями, склад був повністю знищений. У Донецьку ввечері 13 липня пролунали вибухи, спалахнула пожежа на складі боєприпасів російської армії, зафіксовано вторинну детонацію. Також у ніч на 14 липня Сили оборони уразили два НПЗ, район перевантаження кораблів, танкери, суховантажі та інші військові об'єкти противника. У ніч на 16 липня українські військові атакували низку важливих об'єктів противника, зокрема шість танкерів, буксири тощо.
У ніч на 18 липня безпілотники атакували кілька регіонів Росії, в тому числі Московську область. Внаслідок атаки в Ногінську спалахнула нафтобаза. Під удар потрапила нафтобаза «Ногінська»: підприємство використовується для зберігання, перевалки та відвантаження світлих нафтопродуктів, зокрема бензину, дизельного пального та гасу. На об'єкті розташовано 24 резервуари загальним обсягом 11,5 тис. кубометрів. Вона є важливим логістичним вузлом для паливних компаній Московського регіону.
Крім того, у Московській області внаслідок прильотів БПЛА спалахнув великий логістичний комплекс маркетплейсу Wildberries, розташований в Електросталі — один із найбільших об'єктів компанії в регіоні. За повідомленням мера Москви, на підльоті до столиці сили ППО нібито збили 55 дронів, водночас у різних частинах області зафіксовано пожежі та руйнування.
У ніч на 19 липня ударні безпілотники атакували три нафтобази у місті Михайловськ Ставропольського краю Росії. Після ударів на об'єктах спалахнули масштабні пожежі. Місцеві жителі повідомляли про роботу ППО та звуки безпілотників, після чого пролунали потужні вибухи. Над промисловою зоною було видно масштабне загоряння. Це була вже третя атака по цим нафтобазам за останні тижні.
Тієї ж ночі українські Сили безпілотних систем заявили про ураження 13 енергетичних об'єктів на окупованих територіях та чотирьох суден. Від початку липня Сили безпілотних систем уразили 83 енерговузли в тилу військ РФ — на окупованих територіях Криму та в оперативній глибині. Міноборони РФ заявило, що в ніч на 19 липня російська ППО перехопила та знищила 140 українських безпілотників над різними регіонами.
У ніч на понеділок, 20 липня, Московська область РФ зазнала чергової масованої атаки українських дронів. Як повідомив мер Москви Сергій Собянін, з 20:30 вечора до 5-ї ранку в напрямку Московського регіону летіло понад 400 безпілотників. 85 БЛА було знищено на підльоті до Москви. Під удар знову потрапив логістичний центр Wildberries — на цей раз у Коледіно, що поряд з Подольськом. Також повідомлялося про пожежу в логістичному комплексі «Южные Врата» поруч із Домодєдово. Крім того, після атаки дронів виникла пожежа на нафтобазі в Подольську.
У ніч проти 21 липня у низці російських регіонів оголосили повітряну тривогу через ракетну небезпеку. У Бєлгороді та Липецьку прогриміли потужні вибухи, відомо про влучання. У Бєлгороді після серії вибухів частково зникла вода. Ракети могли уразити об'єкти енергетичної інфраструктури у місті. Російська влада атаку підтвердила. Зазначається, що під ударом у Липецьку також міг опинитися об'єкт енергетичної інфраструктури. Пожежу фіксують у районі місцевої ТЕЦ. Очевидці стверджують, що у Волгограді після повідомлення про ракетну небезпеку також було чутно вибухи.
Чого очікувати в найближчі 14 днів
Формально до завершення 40-денного терміну залишається ще два тижні. Враховуючи динаміку минулих тижнів, найімовірнішим сценарієм видається подальша інтенсифікація ударів у глибині Росії. Кількість одночасно задіяних безпілотників зростає (від 55 у ніч на 18 липня до 400 у ніч на 20 липня), що свідчить про нарощування потужностей та вдосконалення тактики.
Цілями можуть стати будь-які об'єкти, що мають значення для воєнної економіки та логістики РФ: нафтопереробні заводи, нафтобази, склади палива, вузлові залізничні станції, а також великі складські комплекси, подібні до тих, що вже були уражені. Особливу увагу, ймовірно, буде приділено енергетичній інфраструктурі — як ми бачили, удари по ТЕЦ у Бєлгороді та Липецьку вже спричинили серйозні перебої з електро- та водопостачанням. Також варто очікувати продовження атак по військових аеродромах.
Не менш важливим є тиск на логістичні центри. Атаки на склади Wildberries у Електросталі, Котовську та Коледіно, а також на логістичний комплекс «Южные Врата» завдали значної шкоди не лише військовій, а й цивільній економіці Росії. Знищення складів маркетплейсів — це удар по споживчому ринку, який росіяни відчувають безпосередньо. Розслаблятися ворогу явно не варто: операція триває і, судячи з усього, виходить на фінішну пряму.
Та попри всю інтенсивність цих ударів та їхній значний медійний ефект (пожежу на складі Wildberries було видно навіть з космосу), варто тверезо оцінювати їхній потенціал. Сама по собі ця 40-денна операція, авжеж, жодним чином не здатна примусити Росію до миру. Вона є інструментом тиску, але не закінчення війни. На жаль, у відповідь ми бачимо лише ескалацію: інтенсифікація ударів України по території РФ супроводжується не менш жорстокими масованими атаками Росії по українських містах. В ніч на 19 липня агресор завдав рекордного комбінованого удару по Києву: 41 балістична ракета та 125 БПЛА. І що найжахливіше та найбезнадійніше: в цьому протистоянні перш за все страждають не комбатанти, а мирні мешканці — як в Україні, так і в Росії.
Найкраще, що можна зробити для перспективи миру — відновлення повноцінного переговорного процесу та досягнення домовленостей про припинення вогню. Однак сьогодні, на жаль, такого варіанту на горизонті не видно. Сторони залишаються заручниками власної войовничої риторики, максималістських цілей та взаємних ударів, на кожен з яких обов'язково слідує «удар помсти» — і так до безкінечності. Тому найближчим часом варто очікувати продовження бойових дій за інерцією, причому з обох боків.
А поки що за 26 днів «операції впливу» Україна завдала ударів по:
- Щонайменше 5 нафтобазах (Ногінськ, Подольськ, три нафтобази у Ставропольському краї)
- 3 логістичних центрах Wildberries (Електросталь, Котовськ, Коледіно)
- Логістичному комплексі «Южные Врата» під Домодєдово
- Щонайменше 3 НПЗ (Ярославський, Омський, Ільський)
- Енергетичних об'єктах (ТЕЦ у Бєлгороді, Липецьку, електропідстанції в Криму)
- Військових аеродромах («Гвардійське», «Саки», «Майкоп»)
- Складах боєприпасів (Донецьк, Єнакієво, Міжгір'я)
- Понад 100 енерговузлах та підстанціях на окупованих територіях
Цей перелік — лише те, що вдалося підтвердити за відкритими джерелами. Реальний масштаб операції, ймовірно, значно ширший. Але навіть цього достатньо, щоб зрозуміти: 40-денна «операція впливу» є нічим іншим, як комплексом далекобійних ударів по Російській Федерації. І хоча жодного стосунку до реального наближення миру такі атаки не мають, все ж не можна не визнати їхню масштабність, системність, успішність і болючість для ворога.
