4 листопада 2025 року в США відбулися вибори мера Нью-Йорка, на яких рішучу перемогу отримав кандидат від демократів Зохран Мамдані. Його тріумф знаменує собою важливий зсув у політичному ландшафті Сполучених Штатів. У місті, яке є центром світової фінансової системи, перемогла дуже цікава людина: 34-річний соціаліст, в минулому — хіп-хоп-виконавець, став наймолодшим мером в історії Нью-Йорка та першим мусульманином і американцем індо-африканського походження, який очолив найбільше місто країни.
Мамдані народився в Уганді, має індійське коріння, деякий час жив у Південно-Африканській Республіці, і лише в 2018 році отримав нарешті американське громадянство, до цього перебуваючи у США як мігрант. Він — мусульманин, репер, блогер та соціаліст одночасно, а його сходження від маловідомого члена Асамблеї штату до мера глобального центру капіталізму є прямим і дуже символічним викликом традиційному політичному істеблішменту та консервативним силам США.
Що відомо про Зохрана Мамдані, яка його політична програма і що це означає для Америки? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук розбирався в питанні.
Значення Нью-Йорку для США і світу
Посада мера Нью-Йорка є не тільки і не стільки господарською, скільки політичною. Саме ж місто має стратегічне значення як для Сполучених Штатів, так і для всього світу.
У Нью-Йорку та його околицях проживає до 20 мільйонів людей. Це понад половина населення України. Фінансовий та адміністративний масштаб міста також є колосальним: бюджет Нью-Йорка на 2026 рік оцінюється приблизно в $115 мільярдів. Для порівняння, ВВП всієї України за підсумками 2024-го становив $190 мільярдів. Тобто бюджет лише одного Нью-Йорка становить приблизно 60% українського ВВП. Якщо ж порівняти це місто з Києвом, то бюджет столиці України на 2024 рік становив близько $2,3 мільярда. Це робить бюджет Нью-Йорка приблизно у 55 разів більшим, ніж бюджет Києва.
Нью-Йорк — одна зі «столиць» не тільки США, але й всього світу, одне з найвідоміших і найбагатших міст, величезний фінансовий, культурний та освітній центр. Тому для Америки дуже важливо, хто сидітиме кріслі голови цього мегаполіса, оскільки ця посада визначає не лише міську політику, але й має прямий вплив на національному та навіть міжнародному рівні.
Вибори, що минули, стали не просто місцевим електоральним змаганням, а глибокою ідеологічною боротьбою. Обрання 34-річного демократичного соціаліста, який відкрито кидає виклик звичній економічній моделі, є особливо показовим у місті, яке є центром світової фінансової системи.
Зохран Мамдані: життєвий шлях і політична програма
Життєвий шлях Зохрана Мамдані до крісла очільника Нью-Йорку є настільки ж цікавим і нетривіальним, наскільки й сама його перемога. Мамдані народився в 1991 року в Кампалі (Уганда) у родині індійського походження. Його батьки є доволі знаними та успішними особистостями: мати, Міра Наїр — відома кінорежисерка, а батько, Махмуд Мамдані — професор антропології в Колумбійському університеті.
Дитинство Мамдані провів у Кейптауні (ПАР), а в семирічному віці переїхав до Нью-Йорка. При цьому американське громадянство майбутній мер отримав лише у 2018 році. Цей факт — емігрантське походження та пізнє громадянство — він перетворив на потужну політичну зброю. У своїй переможній промові Мамдані прямо звернувся до Дональда Трампа, відомого своєю антимігрантською риторикою.
«Нью-Йорк залишиться містом мігрантів, містом, збудованим мігрантами, що керується мігрантами, і, починаючи з сьогоднішнього вечора, очолюється мігрантом», — заявив новий мер.
До початку політичної кар'єри Мамдані був відомий у хіп-хоп спільноті як репер під псевдонімом Mr. Cardamom. Він — правовірний мусульманин, який читав реп про те, як важко бути мусульманином-мігрантом у Нью-Йорку. Його музика, яка містила гострі соціальні та політичні тексти, в майбутньому стала частиною політичної ідентичності. Трамп взагалі вважає Мамдані комуністом, тоді як сам новий мер дотримується скоріше соціалістичних поглядів.
Центральною тезою кампанії молодого політика було гасло «зробимо Нью-Йорк знову доступним», що відповідає соціалістичній програмі та знову ж таки тролить Трампа з його «зробимо Америку знову великою». Найбільш обговорюваною обіцянкою Мамдані є чотирирічне заморожування орендної плати для всіх квартир зі стабілізованою орендою, яких у місті налічується майже мільйон. Хоча мер і не може одноосібно ввести заморожування, він має прямий політичний контроль над Радою з регулювання орендної плати, чиї члени, призначені мером, встановлюють щорічне підвищення.
Таким чином, політична воля мера дійсно може вплинути на цей кейс. Прихильники оцінюють, що ця ініціатива може заощадити орендарям до $6,8 мільярдів за чотири роки, але критики стверджують, що вона загрожує деградацією житлового фонду, оскільки скорочує доходи власників на обслуговування та ремонт будівель.
Мамдані також виступає за створення мережі державних магазинів з дешевими продуктами для бідних. За його планом, ці муніципальні продуктові не сплачуватимуть оренду та податки на нерухомість, а передаватимуть заощаджене споживачам. Крім того, програма Мамдані передбачає безкоштовний проїзд у громадських автобусах та універсальний безкоштовний догляд за дітьми віком від шести тижнів до п'яти років. Для фінансування цих амбітних соціальних програм він пропонує підвищити податки на багатих, включаючи 2% податок на річний дохід, що перевищує $1 мільйон.
Як перший мусульманський мер Нью-Йорка, Мамдані також відкрито коментує питання міжнародної політики. Він є відвертим критиком Ізраїлю, називаючи війну в Газі «геноцидом». Найбільший резонанс викликала його заява про те, що як мер він би дав наказ заарештувати ізраїльського прем'єра Біньяміна Нетаніягу, якби той опинився в Нью-Йорку. Ці слова викликали нерозуміння і критику як з боку Тель-Авіва, так і з боку консервативно та проізраїльськи налаштованих нью-йоркців.
Кейс Мамдані як політичний тренд
Перемога мігранта-мусульманина з Уганди на виборах мера Нью-Йорку миттєво перетворила цю посаду на національну арену ідеологічної боротьби та геополітичних заяв. Для США цей кейс — ознака одразу двох трендів: як на повернення ідеологічного балансу в політичній системі після тріумфу республіканців і Трампа, так і на зростаючий ідеологічний розкол американського суспільства. Вибори мера Нью-Йорка швидко перетворилися на «проксі-війну» між демократичним соціалізмом Мамдані та консервативним популізмом Трампа.
Останній, називаючи Мамдані «комуністичним божевільним», відкрито погрожував різко скоротити федеральне фінансування Нью-Йорка, якщо соціаліст переможе. У відповідь Мамдані заявив, що саме Нью-Йорк, «місто, яке породило Трампа», і покаже нації, як його перемогти. Його адміністрація від самого початку позиціонується як головний ідеологічний форпост опору національному консерватизму, а перемога вже дала Демократичній партії впевненість у відновленні та гарні шанси на виборах у Палату представників наступного року.
Американські експерти кажуть, що Мамдані може стати новим обличчям Демпартії. Це абсолютно очевидний «привіт» Трампу і республіканцям перед проміжними виборами 2026-го. Проте ця перемога викликала також і тривогу серед поміркованих демократів, які вважають ідеї нового нью-йоркського очільника занадто радикальними для політсили.
Також загалом кейс Мамдані можна розглядати як фактор продовження загального світового тренду на зміну політичних культур і політичних еліт. Все частіше влада переходить від серйозних партійних чиновників у нудних піджаках до нестандартних фігур: реперів, блогерів, інфлюенсерів та інших оригіналів. Мамдані є яскравим прикладом цього феномену.
Культурний вплив починає витісняти традиційний політичний досвід, оскільки політичні інфлюенсери набувають дедалі важливішої ролі, використовуючи соціальні медіа для створення особистого зв'язку з аудиторією. Таким чином, Мамдані — це не тільки виклик істеблішменту Демократичної партії та домінуванню республіканців, але й символ того, що політична легітимність у новому столітті все частіше походить від харизми та здатності мобілізувати маси через цифровий простір.
Резюмуючи, обрання Зохрана Мамдані мером Нью-Йорка є тріумфом «культурної мобілізації» та майже революційної економічної програми над традиційним політичним істеблішментом. Його перемога — результат глибокої незадоволеності містян кризою доступності житла та соціальною нерівністю. Його шлях від мігранта-репера до лідера найбільшого міста США є потужним символічним ударом по антимігрантській та консервативній риториці Білого дому.
Проте вже зараз точно можна стверджувати, що Мамдані стикатиметься з колосальними адміністративними та політичними викликами. Хоча він і отримав мандат на радикальні зміни, обмежений досвід все ж створює ризики. Він буде змушений подолати величезні бюрократичні та політичні перешкоди, а також опір з боку потужного приватного сектору, який незадоволений соціалістичними планами нового мера.
На національному рівні Мамдані стає ключовим обличчям найбільш лівого та прогресивного крила Демократичної партії. Його адміністрація стане лакмусовим папірцем для всього американського політичного спектру, перевіряючи, чи може демократичний соціалізм функціонувати в жорсткій капіталістичній економіці. Нью-Йорк, фінансова столиця світу, на наших очах піддається соціалістичному експерименту, а його результати матимуть глибокі наслідки для всієї американської політики.
Читайте також:
Ультраправа байкерка на чолі Японії: що відомо про Санае Такаїті
Проти НАТО і зброї для України: що відомо про нову президентку Ірландії
