Швеція розсекретила дані про інцидент з ядерною субмариною СРСР — SVT
Шведські дослідники оприлюднили невідомі раніше подробиці резонансного інциденту 1981 року, коли радянська субмарина С-363 сіла на мілину поблизу секретної військово-морської бази Карлскруна.
Висновки з офіційних матеріалів опублікувало авторитетне шведське видання SVT.
Нові дані, що містяться у нещодавно розсекречених архівах, ставлять під сумнів багаторічну версію про навмисну провокацію з боку Радянського Союзу.
Історична подія відбулася у розпал Холодної війни і вважалася однією з найбільших міжнародних криз того часу. Радянський підводний човен проєкту 613 зі складу Балтійського флоту вирушив у навчальний похід у вересні 1981 року.
Масштаб небезпеки полягав у тому, що на борту перебували дві торпеди з ядерними боєголовками.
Під час тривалого походу субмарина зіткнулася з тралом рибальського сейнера, унаслідок чого було пошкоджено навігаційне обладнання. Зокрема, виникли проблеми з антеною радіопеленгатора, ехолотом та системою «Декка».
За різними даними, або капітан не повідомив штаб про інцидент, або повідомив, але отримав наказ продовжувати похід.
У подальшому серйозні помилки екіпажу та технічні проблеми з навігацією призвели до того, що субмарина повністю втратила орієнтацію у просторі.
Увечері 27 жовтня 1981 року С-363 на повній швидкості налетіла на каміння прибережної мілини біля острова Турумшер неподалік Карлскруни, де розташована велика військово-морська база Швеції, та сіла на мілину з креном на лівий борт.
Швеція негайно оточила район потужними військовими силами і звинуватила СРСР у брутальному порушенні територіальних вод.
Після десяти діб напруженого протистояння за двосторонньою домовленістю шведи допитали капітана, а потім шведський буксир зняв субмарину з мілини та відвів до межі територіальних вод, звідки вона вирушила назустріч радянським кораблям.
У Швеції довгий час панувало переконання, що інцидент був свідомою провокацією, а не випадковістю. Натомість радянське внутрішнє розслідування поклало провину за інцидент на капітана човна Анатолія Гущина та інших старших офіцерів.
Колишній співробітник шведського Управління радіоелектронної розвідки Майкл Фредгольм, який особисто ознайомився з матеріалами, зазначив, що дії Стокгольма були занадто емоційними.
Оприлюднені дані свідчать, що шведська сторона могла штучно загострити ситуацію навколо аварії.
«З’явилася картина, яка відрізняється від тодішнього трактування події. Саме дії Швеції створили конфлікт, якого насправді не існувало, і тим самим збільшили ризики для країни, а не зменшили їх», – розповідає Фредгольм.
З оприлюднених матеріалів випливає, що шведський уряд відреагував максимально жорстко практично одразу після отримання інформації про інцидент. Влада приймала рішення у стресових умовах без належної перевірки фактів.
«Передусім видно, що уряд ухвалив жорстке рішення протягом десяти хвилин. На той момент не було жодної іншої інформації, окрім факту, що радянський підводний човен сів на мілину», — каже експерт.
Швеція розпочинає масовий перегляд дозволів на ПМЖ
Швеція безкоштовно передасть чотири острови у приватне користування на рік
