Ввечері, 12 жовтня, Росія вдарила 5-ма балістичними ракетами по Києву до оголошення повітряної тривоги. Унаслідок удару загинули двоє людей, ще дев’ятеро отримали поранення. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що інформація про запуск ракет із території Росії вчасно не надійшла, а радіолокаційні системи виявили їх уже під час атаки.
Удари сталися майже одночасно з появою у західних ЗМІ повідомлень про нібито погрози Вашингтона обмежити обмін розвідувальною інформацією з Україною, якщо ЗСУ не припинять бити по російських НПЗ. Хоча у Білому домі цю інформацію офіційно не підтвердили, а в Повітряних Силах списали затримку попередження на технічний збій у партнерів, нічна атака спровокувала нові питання щодо ефективності ППО. Особливо у містах, які розташовані у зоні враження російської балістики та залишаються без повноцінної протиповітряної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що партнери не попередили Україну про підготовку Росією балістичного удару 12 жовтня: «Був і доволі підлий удар балістикою по Києву — п’ять ракет, які влучили по цивільній інфраструктурі. Щодо цього удару, на жаль, не було попередження від партнерів».
Щоправда, Зеленський не уточнив, від яких саме партнерів Україна очікувала інформацію про удари.
Пізніше із роз’ясненнями виступив глава МЗС Анрій Сибіга. Він запевнив, що попри напруженість у відносинах із Вашингтоном, обмін розвідувальною інформацією між Україною та США триває.
Що стоїть за суперечливими повідомленнями про погрози США обмежити розвіддані для України та що думають про обговорення таких ризиків українські військові експерти – у матеріалі UA.News.
Адміністрація Трампа тисне на Україну через розвіддані
У жовтні 2026 року удари по російській нафтовій інфраструктурі посилили розбіжності між Києвом і Вашингтоном. На переговорах у Маямі американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер могли попередити українську делегацію, що Дональд Трамп може згорнути допомогу розвідданими, якщо Україна не припинить атакувати російські НПЗ. Про таке попередження агентству Axios повідомив український посадовець, водночас представник США заперечив, що американська сторона висувала пряму погрозу.
Видання CNN та Kyiv Independent продовжили тему і підтвердили таку риторику з боку адміністрації Трампа. Ба більше, журналісти з’ясували, що американці зверталися безпосередньо до українських командирів.
«Вони телефонували вищим військовим посадовцям із погрозами. Казали, що припинять як обмін розвідувальними даними, так і програму PURL», – розповів український посадовець.
Видання The Kyiv Independent уточнило, що дзвінки з американської адміністрації отримали заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса, який відповідає за військові питання, а також головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий.
Пізніше Паліса підтвердив виданню Financial Times, що отримував відповідні дзвінки від адміністрації Трампа.
Окремо Financial Times повідомило про можливість припинення американських поставок озброєння через механізм PURL — програму, за якою європейські союзники фінансують закупівлі американського військового обладнання для України.
Водночас низку цих повідомлень спростувало POLITICO. Поки що «немає жодних ознак» того, що Вашингтон виконує ці погрози, заявив виданню представник НАТО, стверджуючи, що обмеження продажів зброї завдасть збитків самим американським виробникам зброї. «Програма PURL вигідна американцям», — пояснив посадовець Альянсу.
Таким чином, за лічені дні американська допомога розвідданими стала топ-темою в контексті тристоронніх переговорів як потенційний важіль стримування Києва від ударів по російських НПЗ, а також як елемент набагато складнішої геополітичної гри.
США вже припиняли передавати Україні розвіддані
У березні 2025 року адміністрація Трампа вже призупиняла військову допомогу Україні та обмін розвідувальною інформацією після конфлікту між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським у Білому домі 28 лютого.
5 березня 2025 року директор ЦРУ Джон Реткліфф підтвердив, що США призупинили передавання Україні розвідданих і постачання озброєння. Він пояснив, що обмеження можуть скасувати, коли Вашингтон переконається у готовності Києва до мирного процесу.
Обмеження зачепили інформацію, необхідну для планування ударів по російських військових об'єктах, зокрема координати цілей для далекобійних систем. За даними The Washington Post, США частково припинили передавати координати для ударів системами HIMARS і далекобійними безпілотниками. Це ускладнювало ураження російських військових об'єктів у глибині окупованих територій і на території РФ.
Водночас не було заяв про повне згортання розвідувальної допомоги. Одні ЗМІ писали про блокування даних для далекобійних ударів, інші — про ширше призупинення співпраці, з можливими винятками для інформації, потрібної для безпосереднього захисту українських військових.
Які розвіддані Україна отримує від США та союзників
Допомога розвідданими з боку західних союзників охоплює різні технології збору інформації, канали передавання, аналітичні центри та механізми її використання військовими. НАТО визначає спільну систему розвідки, спостереження та рекогносцирування — JISR — як інструмент формування цілісної картини ситуації на землі, у повітрі, на морі, у космосі та кіберпросторі.
Водночас Альянс не є єдиним розвідувальним органом, який автоматично передає Україні всі секретні дані держав-членів: доступ залежить від джерела інформації, правил її поширення та домовленостей між країнами. Основні види інформації, які мають значення для України:
Космічна розвідка. Оптичні супутники фотографують військові об'єкти, аеродроми, склади, техніку та зміни на позиціях. Радари із синтезованою апертурою (SAR) можуть отримувати зображення незалежно від освітлення та, у багатьох випадках, крізь хмарність. Регулярні знімки дають змогу відстежувати переміщення сил, відновлення об'єктів і наслідки ударів.
США мають масштабні державні космічні розвідувальні можливості, а європейські держави та комерційні оператори доповнюють їх власними системами. Важлива перевага США — не тільки якість окремого знімка, а й масштаб, частота спостережень та можливість поєднувати різні джерела.
Радіоелектронна розвідка. Спеціалізовані літаки, наземні комплекси та інші засоби можуть виявляти й аналізувати радіосигнали, роботу радарів, систем зв'язку та засобів протиповітряної оборони. Такі дані допомагають визначати активність російських військових систем, виявляти зміни в їхній роботі та оцінювати можливі загрози.
Найцінніша інформація часто полягає не в одному перехопленому сигналі, а в зіставленні багатьох сигналів із супутниковими знімками, радіолокаційними даними та іншими джерелами.
Повітряне спостереження та попередження про загрози. Літаки дальнього радіолокаційного виявлення НАТО AWACS патрулюють повітряний простір Альянсу, зокрема над східним флангом і районами Чорного та Балтійського морів. Вони можуть виявляти й супроводжувати повітряні цілі, стежити за російською авіацією та збирати інформацію про військову активність. НАТО підтверджує, що ці польоти допомагають спостерігати за розвитком війни проти України.
Проте не варто ототожнювати спостереження НАТО з гарантованим отриманням Україною кожного попередження про ракетний пуск. Між виявленням загрози, її класифікацією, передаванням інформації та отриманням повідомлення українськими військовими є окремі технічні й організаційні етапи.
Оперативна та стратегічна розвідка. Це оцінки чисельності й розташування російських військ, переміщення резервів, підготовки наступальних операцій, стану логістики, забезпечення боєприпасами та намірів російського командування. Інформація формується шляхом поєднання супутникових знімків, перехоплень, даних із поля бою, агентурних джерел та відкритої інформації.
Такі оцінки потрібні не лише для планування конкретних ударів. Вони допомагають визначати, де Росія може посилити тиск, які ділянки фронту потребують резервів і чи готується противник до нової операції.
Дані для наведення високоточної зброї та оцінки результатів ударів. Розвідка допомагає виявити ціль, уточнити її координати, встановити, чи змінилося її розташування, та оцінити результати ураження. Для далекобійних систем важливі не тільки початкові координати, а й актуальність інформації, точність визначення об'єкта та здатність відрізнити справжню ціль від хибної.
Саме в цій сфері наслідки обмеження американських даних можуть бути особливо відчутними: навіть за наявності ракети або безпілотника доступ до зброї сам по собі не гарантує можливості ефективно використати її проти рухомої або добре захищеної цілі.
Ці можливості не є взаємозамінними. Комерційний супутник може надати якісний знімок об'єкта, але не обов'язково забезпечить безперервне спостереження за ним. Літак радіолокаційного спостереження може виявляти активність у повітрі, але не замінює всі можливості космічної та радіоелектронної розвідки. А стратегічна оцінка намірів противника не є тим самим, що оперативне попередження про ракетний запуск. Тому оцінювати наслідки можливих обмежень потрібно не загально, а за конкретними категоріями даних, строками їх надходження та завданнями, для яких вони використовуються.
Дмитро Снєгирьов: Розвіддані ми отримуємо не тільки від США
Немає ознак того, що США планують обмежити обмін розвідувальними даними з Україною. Публікації західних ЗМІ на цю тему варто розглядати як активні інформаційні операції для формування громадської думки. Не виключено, що до цього можуть бути причетні російські спецслужби. Їхня мета — сформувати негативний імідж Сполучених Штатів і Дональда Трампа особисто, вважає військовий аналітик Дмитро Снєгирьов. Цю версію він пояснює на прикладі інформації про танкер із російською нафтою, який нібито наблизився до берегів США для розвантаження.
«Ці повідомлення масово поширювали західні ЗМІ, а потім українські, які навіть не перевірили інформацію. Насправді інформація про такий танкер не підтвердилася. Варто звернути увагу, що першоджерело, яке поширило це повідомлення, згодом його видалило. Це свідчить про те, що необхідно перевіряти будь-яку інформацію та дочекатися офіційних повідомлень. Як бачимо, офіційних заяв Білого дому чи Пентагону про наміри обмежити Україні доступ до розвідданих немає. Є спроби політичних спекуляцій пов'язати російські удари балістикою по Києву з нібито припиненням обміну розвідданими зі США.
Ударів завдавали з території РФ з використанням зенітно-ракетних комплексів С-400, модифікованих для ураження наземних цілей. Через надзвичайно короткий час підльоту балістичних засобів ураження їх складно виявити завчасно, а цивільне населення — оперативно попередити про небезпеку. Їх підльотний час обмежений буквально до 3 хвилин. Тому це відверті приклади спекуляції, якщо не дезінформації.
Водночас Сили оборони України продовжують завдавати ударів по території Російської Федерації, атаки українських безпілотників не припиняються. Планування та проведення таких операцій можливе саме з використанням розвідданих США. Насамперед йдеться про дані супутникові та технічної розвідки.
Завдяки американським технологіям Сили оборони України мають змогу оперативно обробляти великі масиви розвідувальної інформації. Йдеться, зокрема, про супутникові дані технічної розвідки. Це якраз супутники, засоби радіоелектронного перехоплення, тощо, протягом 15 хвилин.
Офіційних заяв Генштабу ЗСУ про блокування Сполученими Штатами цих програм або припинення передавання розвідувальної інформації наразі немає. А це свідчить, що розвіддані отримуються в режимі онлайн, і головне — відбувається їх обробка і терміни прийняття рішення, а це якраз можливість превентивних ударів по пускових установках, які використовуються для ударів по території України, мається на увазі балістичні ракети, так і, відповідно, ті самі пуски БПЛА. Загалом, це глобальний масив інформації, без якого неможливе ухвалення відповідних рішень і оперативне управління військами».
Навіть якщо з боку Сполучених Штатів будуть такі негативні моменти, це не означатиме повної втрати Україною доступу до розвідданих. Україна диверсифікувала їхнє отримання, зокрема від наших стратегічних партнерів – Великої Британії та Франції, нагадує Дмитро Снєгирьов.
Коментуючи заяву Зеленського про російський «доволі підлий удар балістикою по Києву» та відсутність попередження від партнерів, військовий аналітик наголосив:
«У 2026-му році Макрон заявив про те, що Франція перебрала на себе роль одного з лідерів у цьому напрямку. Франція надає близько двох третин усього обсягу європейських розвідданих для Києва. Відповідно, якщо був «підлий удар», то в першу чергу мають бути запитання до французьких партнерів, не тільки до Сполучених Штатів.
Причому французька сторона забезпечує Сили оборони України унікальними даними технічного походження, зокрема за допомогою власної супутникової програми радіоелектронної розвідки. Крапка. То до кого були адресовані претензії?»
Снєгирьов також зауважує, що претензії офіційного Києва здебільшого стосуються Сполучених Штатів. «Але чому не акцентують увагу на збільшенні закупівлі Францією російського газу?» — ставить питання аналітик і додає, що у Франції є власні супутникові програми радіоелектронної розвідки. Британські спецслужби також передають Україні дані радіоперехоплення електронної розвідки.
Загалом, не варто публічно обговорювати чутливе питання передачі розвідданих, так само як раніше не слід було публічно заявляти про відсутність ракет-перехоплювачів, переконаний Снєгирьов.
«Давайте проаналізуємо: чому ворог змінив тактику ударів по території України після цих заяв? Ми самі фактично спровокували росіян: якщо немає чим збивати, то питань нема. Зауважте, якщо у червні було випущено 120 балістичних ракет по території України, то липень і серпень — це 20 і 24. Тобто, вони зрозуміли, а для чого використовувати дороговартісні балістичні ракети, якщо можна тероризувати Україну реактивними безпілотниками? Враховуючи те, що в українській системі ППО — брак ракет-перехоплювачів, відповідно, немає дронів-перехоплювачів.
Тобто, ми самі спровокували зміну стратегії російської сторони. Якщо раніше оголошували тривогу раз на ніч, раз на 10 днів була масована атака, то тепер – тривога кожну годину.
То навіщо такі зави було робити? Ми самі собі стріляємо в ногу. Відповідно, якщо зараз пролунала заява про те, що нам не дають розвіддані. Виникає питання, що ми фактично провокуємо противника на посилення ударів по території України.
Але головне — розвіддані ми отримуємо не тільки від Сполучених Штатів. Тоді постає логічне питання: а що — Європа так само відмовилася нам передавати розвіддані?
Причому це ж не тільки перераховані мною Франція, Велика Британія, Німеччина — вони передають нам розвіддані і мають власну систему раннього попередження про ракетні старти. Окрім європейських партнерів, варто враховувати можливості країн альянсу «П'ять очей» — США, Великої Британії, Канади, Австралії та Нової Зеландії».
