Рабин Джонатан Ліберман розповів про сенс Суккоту після Йом-Кіпуру — Jerusalem Post

В Ізраїлі рабин і лікар Джонатан Ліберман у колонці для Jerusalem Post розмірковує про зв’язок між Йом-Кіпуром і святом Суккот. Він наголошує на цінності часу та відповідальності людини за власні вчинки. На думку автора, Йом-Кіпур є днем молитви за життя, а Суккот ставить питання про те, як людина використає отриманий час.

Час як незворотний ресурс

Ліберман звертається до рядка з молитовника про те, що людина походить із пороху й повертається в порох. Він згадує коментар покійного рабина лорда Джонатана Сакса про короткочасність людського життя на тлі історії Всесвіту.

Автор зазначає, що гроші, речі, роботу, а іноді й стосунки можна відновити, натомість втрачений час повернути неможливо. За його словами, юдаїзм приділяє особливу увагу часові: освячує дні, відлічує дні й тижні, вітає Шабат і проводжає його після завершення.

Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.

Сукка як нагадування про минущість

Під час Суккоту юдеї залишають постійні домівки та перебувають у сукках — тимчасових спорудах із дахом, крізь який можна побачити небо. Автор пише, що ця традиція нагадує про непостійність житла, майна та самого людського життя.

Водночас Суккот у юдейській традиції є часом радості. На думку Лібермана, усвідомлення минущості може посилювати вдячність за звичайні моменти, спілкування з рідними та можливість підтримати інших.

Автор закликає не лише заповнювати час справами, а використовувати його для доброти, допомоги людям, виховання дітей, підтримки самотніх і виправлення того, що можливо виправити. Він підсумовує, що наслідки людських вчинків можуть залишитися після життя самої людини.