У Гані діти можуть роками жити в молитовних таборах без діагнозу — MyJoyOnline
У Гані 16-річний Хафіз Абдалла вже вісім років перебуває в молитовному таборі Nyinbonya у Пазі, поблизу кордону з Буркіна-Фасо. За даними MyJoyOnline, мати хлопця стверджує, що за цей час він не отримав клінічного діагнозу. За її словами, коли поведінка сина стає непередбачуваною, його приковують ланцюгом.
Мати віддала Хафіза до закладу у вісім років, після смерті його брата-близнюка. Вона розповіла, що після цього хлопець почав нищити речі, нападав на неї та одного разу вкрав сусідську курку. Жінка зазначила, що не розуміла причини його стану, витратила заощадження на трав'яні засоби та зрештою звернулася по релігійну допомогу.
Умови в таборі Nyinbonya
Журналіст MyJoyOnline потрапив до Nyinbonya, удавши відвідувача пацієнта. Там він побачив дітей і дорослих, які ходили босоніж; деякі з них, за описом видання, мали ознаки недоїдання та виглядали дезорієнтованими. Працівників закладу також бачили за тим, як вони щипали та шльопали пацієнтів, щоб ті поводилися спокійніше або перестали кричати. Працівник табору, який побажав залишитися анонімним, сказав, що заклад може прийняти майже 200 пацієнтів.
Психіатриня навчальної лікарні Korle Bu Ебіґейл Гардінг заявила, що незвичну поведінку в Гані нерідко пояснюють чаклунством, прокляттям або одержимістю, а не медичним станом. За її словами, приковування, примусове голодування та ізоляція можуть додатково травмувати пацієнтів і затримувати надання ефективної допомоги.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Брак доступної допомоги
Заступниця керівника комунікацій Управління психічного здоров'я Гани Джозефін Стайлз Дарко повідомила, що в країні працює трохи більш як 80 психіатрів, більшість із яких базуються в Аккрі. За її словами, працівників районного рівня навчають виявляти та лікувати окремі стани на первинному рівні, а тяжкі випадки скеровувати до спеціалізованих установ.
Закон Гани про психічне здоров'я 2012 року передбачає гуманне поводження, повагу до гідності пацієнтів і лікування в найменш обмежувальному середовищі. Для дітей він також передбачає, за можливості, роздільне перебування з дорослими. Обмеження дозволені лише в чітко визначених ситуаціях безпосередньої небезпеки, а не як звичний спосіб контролю поведінки.
Дарко визнала, що наглядові комітети з питань психічного здоров'я створені ще не всюди, де мають працювати. Водночас Управління не змогло назвати кількість зареєстрованих або акредитованих молитовних таборів і центрів духовного зцілення, які перебувають під його наглядом.
