James Webb виявив ознаки атмосфери на лавовій суперземлі HD 3167 b — ScienceDaily
Дослідники виявили переконливі ознаки атмосфери на кам’янистій суперземлі HD 3167 b, розташованій за 154 світлові роки від Землі в сузір’ї Риб. Цей розпечений світ, який відносять до так званих лавових планет, робить повний оберт навколо своєї зорі лише за одну земну добу, повідомляє ScienceDaily.
Результати дослідження опублікували в журналі The Astrophysical Journal Letters. Роботу очолив Брендон Парк Кой з Університету Чикаго. За словами науковців, близьке розташування кам’янистої планети до зорі має ускладнювати збереження атмосфери через вплив зоряного вітру та високоенергетичного випромінювання.
Як виявили атмосферу
Команда використала дані космічного телескопа James Webb у середньому інфрачервоному діапазоні. Дослідники застосували метод вторинного затемнення: спостерігали, як планета проходить за своєю зорею, та вимірювали зменшення світла. Це дало змогу оцінити інфрачервоне випромінювання від HD 3167 b і температуру її освітленої сторони.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Якби планета не мала атмосфери, її денний бік мав би нагріватися до максимально можливої температури з огляду на відстань до зорі та відбивну здатність поверхні. Атмосфера може переносити тепло на нічний бік, а хмари — відбивати частину світла зорі. Денна сторона HD 3167 b виявилася помітно холоднішою за очікуваний максимум, що команда вважає сильним свідченням наявності атмосфери.
Склад атмосфери ще не встановили
Освітлена сторона лавових планет, імовірно, вкрита розплавленою породою. Науковці припускають, що HD 3167 b може мати силікатний склад, подібний до суміші мінералів земної мантії. Раніше вважали, що атмосфери таких надгарячих світів можуть складатися переважно з випаруваної породи. Водночас для деяких лавових планет з’являються свідчення можливої присутності важчих газів, зокрема вуглекислого чи чадного газу або води. Точний склад атмосфери HD 3167 b поки невідомий.
HD 3167 b є найхолоднішою лавовою планетою з відомими ознаками атмосфери. Вона стала першим результатом програми спостережень десяти надгарячих лавових світів, покликаної з’ясувати, чи існує температурний поріг, за яким планети з атмосферами трапляються частіше. Вивчення таких об’єктів також може допомогти дослідити умови ранньої Землі, коли її поверхня могла бути повністю рідкою.
