14 жовтня, всього за пару тижнів до очікуваного опалювального сезону, Верховна Рада викликала «на килим» міського голову Києва Віталія Кличка, щоб з’ясувати, як столиця готується до зими. А скоріше – завчасно виставити рахунок за подальші проблеми, пов’язані з виживанням столиці під час блекаутів та морозів.
Можливий провал опалювального сезону та спроби перекинути відповідальність на когось іншого стали ключовими елементами у політичному протистоянні Офісу президента та Київської міської влади. При цьому далеко на другий план відійшли реальні рішення, які б могли допомогти киянам пережити нинішню зиму. Натомість людей закликають здебільшого самим подбати про себе чи виїхати зі столиці.
UA.News спробувало з’ясувати, чи встигне Київ підготуватися до зими та що про доповідь мера Віталія Кличка у парламенті кажуть депутати та галузеві експерти.
Політичний конфлікт замість підготовки до зими
«Станом на середину жовтня фактично в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж в Києві», — заявив Володимир Зеленський 13 жовтня і додав, що готує управлінські рішення щодо ситуації в Києві. Цього ж дня на Банковій він провів зустрічі з ексочільником СБУ Василем Малюком, головою Держагентства з відновлення Іваном Федоровим, мером Харкова Ігорем Тереховим, бізнесменом Костянтином Єфименком та екснардепом Максимом Єфімовим.
На тлі критичних заяв президента у кулуарах почали активно обговорювати кандидатуру Василя Малюка на посаду очільника Київської міської військової адміністрації (КМВА).
Тим часом народна депутатка від партії «Слуга народу» Мар’яна Безугла закликала парламентарів викликати мера Києва Віталія Кличка на засідання для доповіді. «Ви бачите, що відбувається зі столицею? Ми так жодного разу й не заслухали Кличка», — заявила вона.
У відповідь Кличко заявив про тиск на столичну владу та спроби знищити місцеве самоврядування в Україні. Мовляв, провладні медіаресурси цілеспрямовано поширюють безпідставні звинувачення про зрив опалювального сезону в Києві.
14 жовтня Кличко з трибуни Верховної Ради публічно звітував про підготовку столиці до зими, інтенсивність та наслідки російських атак. Здебільшого зачитав суху статистику КМДА, яка частково озвучувалася раніше.
Кількість влучань ракет і дронів по ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, за словами мера, зросла в рази: «У 2022 році по цих двох обʼєктах прилетіло 12 ракет та БпЛА. В 2023 – 7. У 2024 — нуль. В 2025 – 19. Цього ж року – вже майже 50 ракет та дронів!»
Мер також доповів, що Київ завершив першочергові заходи з енергостійкості. Для об’єктів тепло- та водопостачання встановили майже 700 генераторів, 70 мобільних котелень, 3 дизельні електростанції та резервний водозабір, а «Київводоканал» отримав 103 генератори. Столичні заклади освіти також забезпечені генераторами, з них — 285 великої потужності. Так само мають резервне живлення лікарні — 480 генераторів, а до кінця року 21 лікарня матиме власні котельні.
Кличко заявив, що звинувачення у зриві опалювального сезону – це частина політичної кампанії проти місцевого самоврядування. Закликав пояснити, де протиповітряна оборона для захисту столиці, а також звинуватив центральну владу у блокуванні фінансування.
«Цього року готувалися під обстрілами ворога та в умовах шоу, яке влада влаштувала з Планом стійкості. - З брехливою кампанією, що Київ, нібито,не працює і нічого не робить. З блокуванням коштів, що заморозило чимало проєктів з енергостійкості та терміни їх реалізації. І не тільки в столиці. Така ситуація в багатьох громадах, де зупинка платежів, фактично, вбиває міське господарство», — заявив Кличко з трибуни.
Доповідь Віталія Кличка тривала п'ять хвилин. Ключовим було те, що сама процедура виступу в парламенті взагалі не передбачає запитань депутатів, щоб повноцінно розібратися в ситуації. Що дотепер, схоже, влаштовувало представників провладної більшості. Висловитися встигли лише кілька депутатів.
Мар'яна Безугла, яка ініціювала виклик Кличка до парламенту, заявила: «Бюджет Харкова — близько 20 мільярдів, а бюджет Києва — більше 100 мільярдів на рік. Він повертається назад, а у людей немає ні води, ні укриттів, де сховатися. Ми не можемо навіть задати питання». Депутатка додала, що зареєструвала законопроєкт, який дозволить ставити запитання тим, кого викликають у Раду.
«Перший раунд точно за паном мером. І у мене є відчуття, що він не договорив», — прокоментував доповідь Кличка народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
Фінал минулого опалювального сезону для Києва та плани стійкості
Перенесення питань підготовки до зими у політичну площину може мати трагічні наслідки, щонайменше, для окремих районів Києва. Такі очікування цілком виправдані, якщо згадати проходження минулого опалювального сезону.
У січні 2026 року через масовані обстріли та пошкодження ТЕЦ-6 столичний масив Троєщина опинився на межі тотального комунального колапсу. Без опалення, світла та води у період сильних морозів (до -17°C) залишилося близько 600–700 багатоповерхівок, де налічували майже пів мільйона мешканців.
Без опалення поширилися аварії та загрози промерзання внутрішньобудинкових мереж та каналізаційних стояків. Тодішній очільник Деснянської РДА Максим Бахматов заявив, що на випадок замерзання каналізації міські служби разом із «Київзеленбудом» готові рити вигрібні ями та облаштовувати тимчасові вуличні туалети, щоб уникнути санітарної катастрофи.
Комунальникам довелося по кілька разів зливати та перезапускали воду в системах, щоб труби не лопнули. ДСНС та столичні служби розгорнули наметові пункти обігріву та мобільні котельні. Водночас ремонтні бригади «Київтеплоенерго» намагалися поетапно повернули тепло у висотки.
У передчутті повторення минулого опалювального сезону та анонсів про прийдешню «найтяжчу зиму» у соцмережах почала наростати напруга щодо бездіяльності та політичних ігор влади, як столичної, так і центральної. Люди, які пережили минулий опалювальний сезон у Києві, здебільшого обурюються відсутністю резервних рішень, прозорого контролю за витратами та елементарного розуміння, як місто готується до надзвичайних ситуацій.
Ситуацію ще більше ускладнило рішення уряду, яке мало б, навпаки, полегшити підготовку до зими в умовах постійних ракетних обстрілів та блекаутів.
Навесні 2026 року Рада національної безпеки і оборони затвердила плани стійкості регіонів, складені на досвіді минулої зими. Їх реалізація оцінювалася у 216 млрд грн, а разом із Києвом – майже 278 млрд грн. Термін виконання – до 1 вересня.
Проте журналістські розслідування показали непростий шлях цих мільярдів. Зокрема, за даними ЄП, більшість цих коштів з'явилася влітку. У червні парламент переглянув бюджет і започаткував окрему програму на плани стійкості – 40 млрд грн. Закон набрав чинності 24 червня, але наступні 54 дні гроші лежали нерозподіленими.
Тільки 17 серпня уряд розподілив 35,2 млрд грн: 23 млрд грн – субвенцією областям і Києву, 12,2 млрд грн – Агентству відновлення. Рішення про решту 4,8 млрд грн в опублікованих актах уряду журналісти взагалі не знайшли. Субвенція надійшла на рахунки областей 25 серпня, за тиждень до строку виконання планів стійкості.
Ще пізніше — 31 серпня — президент Зеленський увів у дію рішення РНБО про план стійкості Києва. Посадовців військових адміністрацій та міських голів попередили про персональну відповідальність за виконання таких планів.
На тлі «жорсткої економії» ресурсів з 14 вересня Держказначейство тимчасово зупинило майже всі платежі на будівництво, ремонти й обладнання. І лише 12 жовтня міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що уряд розблокував фінансування для планів стійкості, в межах яких регіони закуповують обладнання для підготовки до зими. Марченко заявив, що тепер Кабмін очікує від регіональних керівників вчасного виконання планів стійкості.
Олег Попенко: В опалювальний сезон ми не увійдемо — у Києві зруйновані всі три ТЕЦ
Тут можна говорити одночасно і про політичне протистояння, але і про провал підготовки до опалювального сезону. Відповідальність за це лежить не лише на Київській міській державній адміністрації (КМДА) та Кличку, хоча їхня зона відповідальності дуже велика. Але так само це провал і Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури , його колишнього очільника Сергія Сухомлина. Воно не встановило в Києві жодної котельні, хоча КМДА виділила на це 1,2 млрд грн, наголошує голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
«Окрема історія — рішення Міністерства розвитку громад та територій, яке запропонувало ОСББ самостійно відновлювати котельні. Це абсолютно неправильне управлінське рішення. Я б сказав, що це повна «маячня». У результаті жодне ОСББ не встигло нічого зробити. До КМДА також можна пред’явити відсутність резервних джерел живлення на водоканалах, котельнях та інших об'єктах. Усе це тягнеться з 2024 року.
Водночас, якщо згадувати керівника Агентства відновлення Сергія Сухомлина, то для реалізації окремих проєктів не було виділено земельних ділянок. Київська міська рада абсолютно не переймалася цим питанням. Депутати переймалися чим завгодно, але точно – не підготовкою до опалювального сезону. У результаті маємо і політичне протистояння, і управлінські помилки на всіх рівнях, зокрема в районних державних адміністраціях.
Наприклад, у Києві внаслідок обстрілів пошкоджено 4 тисячі багатоквартирних будинків. Водночас реєстру цих будинків немає. Що заважало КМДА та районним адміністраціям зібратися й вирішити це питання? Досі невідомо, скільки будинків пошкоджено після зими: де було зруйновано системи теплопостачання, батареї, труби тощо. Чому досі немає реєстру? Скільки таких будинків — 300, 500? Ніхто не знає. Але це також частина підготовки до опалювального сезону.
Наприклад, передбачено фінансування резервних джерел живлення для багатоквартирних будинків, які обслуговують керуючі компанії. Таких будинків — 8,5 тисячі. Абсолютно правильно, що виділено ці кошти. Але виникає запитання: чому ділили їх компанії «Автострада», яка займається будівництвом доріг? Тут важко зрозуміти логіку. А йдеться про кілька тисяч багатоквартирних будинків. Не всі з них потрібно обладнувати резервними джерелами живлення, але навіть у такому разі треба 50–70 бригад, які працюватимуть кілька місяців. Чи встигнуть вони все зробити вчасно?
Тобто, питань дуже багато. На жаль, висновків не зробили ані з минулого, ані з позаминулого року.
Окремо варто говорити про соціальну підтримку населення. Хто за неї відповідає — КМДА чи районні державні адміністрації? Останні належать до зони відповідальності Кабінету Міністрів.
У Києві близько 200 тис. маломобільних людей та людей з інвалідністю. Якщо відняти прокурорів та поліцейських, які напридумували собі такі «корочки», то нехай буде 150 тис. осіб. Водночас Київська область може прийняти лише 12 тис. людей. Що робити решті? Що робити багатодітним сім'ям? Куди вивозити дітей у разі надзвичайної ситуації?
Зараз у нас ситуація така, що в опалювальний сезон ми не увійдемо, бо в Києві зруйновані всі три ТЕЦ цієї ночі (14 жовтня – ред.). Невідомо скільки часу потрібно буде на відновлення. І невідомо, чи після ремонту не буде нових ударів по них. Тому постає головне запитання: що ми робитимемо далі цієї зими і наскільки ми до цього готові?
Це питання до всіх. Не тільки до Віталія Кличка. Він має свою зону відповідальності й повинен відповідати за неї. Там більш, ніж вистачає грубих управлінських помилок.
Наприклад, газопоршневі установки для «Київтеплоенерго» вони під'єднують уже два роки. Чому додаткові генератори для водоканалу та «Київтеплоенерго» закупили лише цього року? Чому цього не можна було зробити у 2023–2024 роках? Чому в Києві з 2022 року не побудували жодного укриття? Тут потрібно з'ясувати, хто саме відповідав за ці рішення, хто мав виділяти кошти та чому цього не зробили».
Олексій Кучеренко: Що таке «плани стійкості» – взагалі ніде не визначено
Цифри і дані, які наводить КМДА, потрібно фахово аналізувати. Треба професійно розглядати процес організації всього Плану стійкості: хто за що відповідав, хто що зробив, а хто не зробив і чому. Треба перевірити фінансування, з'ясувати, де ухвалювали неправильні управлінські рішення, а де просто «профукали», каже народний депутат Олексій Кучеренко. За його словами, претензії є і до КМДА, і, безумовно, до депутатів Київської міської ради, які так само несуть відповідальність. Багато запитань виникає і до центральної влади, президента, РНБО та уряду.
«Намагатися зараз перекласти відповідальність з одних на інших — це однозначно політичний процес. Розуміючи, що буде дуже важко, а буде дуже важко, вже зараз хочуть визначити головного відповідального. Зрозуміло, що Віталій Кличко не погодиться на це так просто. Це абсолютно зрозуміло.
Але це намагаються зробити примітивно. Акція на Теремках – це була репетиція. Організовуються мітинги й інформаційні атаки в соцмережах за участю блогерів, і Мар’яна Безугла викликала Кличка до парламенту.
Це примітивний політичний сценарій. Я б такого не радив. Якщо казати серйозно, у цій ситуації вже нічого змінити не можна в плані підготовки.
З’ясуванням, хто і за що відповідає, займається наша парламентська Тимчасова слідча комісія щодо планів стійкості, до якої я входжу. Її очолює народна депутатка Леся Забуранна.
Але є й інше рішення, яке президент мав ухвалити давно: призначити дорослу, відповідальну та фахову людину на посаду начальника Київської міської військової адміністрації. До речі, коли я побачив фотографію президента з Василем Малюком, то подумав: можливо, це буде Малюк. Немає питань — нехай визначається. Але таке призначення треба було зробити давно.
Якщо є бажання збалансувати сили, то треба призначити серйозного «важковика» на цю посаду. Він матиме достатньо важелів, щоб спонукати КМДА та Київську міську раду діяти активніше й ефективніше використовувати свої ресурси.
Але одночасно уряд також має навести лад у своїй роботі. Бо до уряду безліч запитань про дуже погану організацію підготовки планів стійкості. Усі рішення ухвалювали із величезним запізненням. Що таке «плани стійкості» – взагалі ніде не визначено. Тобто, це була більше «говорильня», яку розпочала експрем'єр-міністерка Юлія Свириденко наприкінці року.
Плани стійкості повинні були з’явитися ще у 2023 році — через спеціальний закон і окремий рядок у державному бюджеті. Спеціальним законом треба було прописати механізми відповідальності органів місцевого самоврядування, керівників комунальних підприємств і приватних компаній. Також необхідно було прописати чітку вертикаль управління та контроль. Усе це потрібно було робити на зовсім іншому рівні ще після перших блекаутів.
А вони розпочали «говорільню» і штаби лише на початку цього року. Крім того, фінансування не виділили. З грошима надурили. Спочатку йшлося про 278 млрд грн, а потім стало 63 млрд грн. А для Києва примудрилися затвердити план стійкості указом президента лише 31 серпня. Для Києва! То до кого тепер питання і претензії? Тож до кого в такій ситуації мають бути запитання та претензії? До Віталія Кличка у мене є професійні питання. Але до уряду їх утричі більше. І до президента також».
