Голова Нацбанку України Андрій Пишний може отримати підозру у давній справі щодо розтрати мільйонів доларів конфіскованих “активів Януковича”. Не допоможе ані протекція в Офісі президента, ані статус найкращого банкіра, придбаний Пишним за півмільйона доларів. У нашому матеріалі читайте деталі розслідування проти очільника НБУ, як саме проводились оборудки із грошима Януковича, а також звідки у цьому кейсі взявся російський слід.
Темні справи Пишного часів “Ощаду”
- закручування гайок щодо різних фінустанов та виведення з ринку нелояльних гравців
- створення перешкод для роботи військових і волонтерів
- провал кредитування та створення умов для отримання обраними банками надприбутків на цінних паперах
- переділ ринку гралки під виглядом боротьби з міскодингом
- призначення на найважливіші пости в НБУ за принципом лояльності Пишному, а не професіоналізму
- стратегія сумнівної ефективності
- спроби контролювати український інтернет
Однак очільник НБУ також має багато скелетів у шафі ще з часів свого “ощадівського” минулого: величезні збитки “Ощаду” та неефективні реструктуризації з корупційним душком; втрата держбанком близько 2 млрд грн на продажу ОВДП приватному "Банку 3/4" за кілька днів до дати виплати процентного доходу; скандальні справи з кредитами на пільгових умовах на шкоду інтересам “Ощадбанку”, зокрема, справа “Гуліверу”, гроші агрохолдингу “Креатив”. А також зв’язки із компаніями Валерії Гонтаревої, які незаконно утримували мільйони платників податків та заробляли на них.
Ще одним цікавим епізодом є справа про розтрату конфіскованих “грошей Януковича”, у рамках якої Пишного та його підлеглих запідозрили у крадіжці мільйонів доларів. Примітно, що за низкою згаданих кейсів проти Пишного або членів його команди відкривали кримінальні справи, але чинному голові НБУ завжди вдавалось вийти сухим із води.
Що відомо про розтрату “грошей Януковича” та яка у ній роль Пишного
Проти нинішнього голови НБУ Андрія Пишного (який тоді очолював державний “Ощадбанк”) та інших посадовців “Ощаду” наприкінці 2017 року була відкрита кримінальна справа за фактом зловживань та розтрати частини грошей Януковича під час процедури спецконфіскації на користь держави.
Про які “гроші Януковича” йдеться? Це кошти і цінні папери екс-президента України Віктора Януковича, його родини та наближених осіб у розмірі близько 1,5 мільярда доларів, які знаходились в “Ощадбанку”. Ці кошти Державна служба фінансового моніторингу заблокувала ще 28 січня 2015 року.
У березні 2017 року Краматорський суд Донецької області дозволив провести спецконфіскацію грошей Януковича. А уже у квітні 2017-го державний “Ощадбанк” під керівництвом Андрія Пишного розпочав процес.
Згодом детективи Національного антикорупційного бюро відкрили кримінальну справу проти Пишного та посадовців “Ощаду” у рамках спецконфіскації за трьома статтями: зловживання службовим становищем, привласнення майна та незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
По даному кейсу фігурували різні суми розтрат, які могли вчинити Пишний і його команда: привласнення близько 20 млн доларів (фігурує у провадженні НАБУ від 2017 року), а також присвоєння майже 35 млн грн (фігурує у провадженні НАБУ від 2018 року), які були заарештовані на рахунках банку.
Провадження НАБУ було відкрито на підставі рішень Солом'янського райсуду Києва за фактом можливої розтрати коштів компаній Wonderbliss Ltd, Quickpace Limited, Opalcore Ltd, Akemi Management Ltd, Foxtron Networks Limited і Loricom Holding Group Ltd. Ці компанії судились із НАБУ через відмову бюро визнати їх потерпілими у справі, в суд подавали навіть на Генпрокуратуру України.
За даними ЗМІ, 21 млн доларів були у валютних ОВДП і до моменту рішення суду про їх спецконфіскацію в бюджет - цінні папери вже були погашені. Утім власник офшорної фірми нібито не отримав від Пишного відповідь, на підставі чого гроші були списані з рахунку, та куди саме їх перерахували. Фірма наполягала, що списати гроші з рахунку може або виконавча служба за рішенням Мін`юсту, або власник грошей. Відповідно за цим фактом була подана заява проти Пишного до НАБУ.
Що стосується другого епізоду у майже 35 млн гривень, то ця цифра з’явилась у новіших ухвалах суду за жовтень 2018 року.
Зв’язки Пишного зі скандальним прокурором та російський слід
Хто ж міг допомогти провернути схему із розтратою частини конфіскованих активів? Велику роль у цій оборудці зіграв одіозний прокурор військової прокуратури Костянтин Кулик, який водився із агентом ФСБ, а нині знаходиться під санкціями США.
У березні Краматорський суд Донецької області підтримав рішення про спецконфіскацію 1,5 млрд доларів Януковича і його оточення в рамках справи проти екс-директора компанії ТОВ «Газ Україна-2020» Аркадія Кашкіна. Кашкін дав у суді свідчення, які і дозволили провести спецконфіскацію. При цьому раніше він працював у прокуратурі разом зі скандальним прокурором Костянтином Куликом. Саме співпраця та угода зі слідством Кашкіна з Куликом допомогли ГПУ здійснити спецконфіскацію.
Прокурор Кулик засекретив це судове рішення під приводом безпеки осіб, які фігурують у кримінальному провадженні.
Нагадаємо, що Костянтин Кулик у 2019 році не пройшов атестацію та був звільнений із прокуратури. А у 2021 році потрапив під американські санкції за спробу втручання у вибори США. Кулик тоді активно розповідав про “злочини сім’ї Байдена в Україні”, а також був присутній на конференціях російського агента Андрія Деркача.
Медіа вказують, що Кулик і Пишний могли співпрацювати у ще одному епізоді. Йдеться про податкову перевірку “Ощаду” у березні 2017 року, за результатами якої податкова нарахувала фінустанові величезні податки і штрафи. Тоді Пишний нібито просив прокурора Кулика владнати справу з податківцями. Далі прокуратура розпочала тиск на співробітників офісу Великих платників податків і підрозділи апеляції центрального апарату. Але ця спроба виявилась невдалою і Кулику не лишилось нічого як просто засекретити матеріали щодо перевірки “Ощаду”.
Чи отримає Пишний підозру
НАБУ нібито продовжувало розслідування щодо виведення коштів посадовцями "Ощадбанку" та зловживання службовим становищем співробітників Генпрокуратури, а саме прокурора Кулика. Однак із 2018 року доля цієї справи залишається достеменно невідомою. Про кейс нагадують лиш поодинокі публікації у ЗМІ на фоні обшуків в “Ощадбанку” у 2021 році.
Утім, цілком імовірно, що українські антикорупційні органи найближчим часом повернуться до цієї та інших справ, пов’язаних із Андрієм Пишним та можливими зловживаннями. Адже сьогодні до України прикута увага усього світу, а ефективні антикорупційні ініціативи та прозорість є однією із ключових вимог наших партнерів для надання подальшої підтримки у боротьбі із агресором та на економічні програми.
Якщо для українського політичного керівництва важлива плідна співпраця з міжнародними донорами та процвітання України як правової держави, воно має проявити політичну волю щодо покарання усіх корупціонерів у вищих ешелонах влади незалежно від строків давності справ та статусів.
⚡️⚡️⚡️Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.