Національний банк України та його очільник Андрій Пишний багато уваги приділяють репутаційний складовій своїй діяльності. На це глава НБУ не шкодує ні часу, ні грошей - інсайдери кажуть, що нагорода «найкращий банкір 2024 року» від британського фінансового видання The Banker обійшлась Пишному в $450 тисяч. Піар-кампанія чинного глави Нацбанку за розмахом може зрівнятись хіба із президентською. Однак великою помилкою команди Пишного є замовчування проблем та уникнення неприємних фактів, що справедливо не подобається громадськості. У нашому матеріалі розповідаємо про що мовчить Нацбанк та про ключові репутаційні втрати глави НБУ за 1 рік 4 місяці на посаді.
Чому НБУ так і не домігся відновлення кредитування
“Банкам не зручно кредитувати military tech. І бюрократії багато, і дорого, і звітність. Нам легше взяти кошти у бізнесу, ніж просити у банків”.
Вартість кредитних коштів продовжує невпинно зростати, що може мати вкрай негативний ефект для економічного відновлення. Попри падіння ключової ставки кредитні ресурси за рік подорожчали на понад 4,4% до 20,5% річних. Нагадаємо, що у березні 2022 року кредитні ставки були на рівні 13,4% річних. Тобто зростання за час повномасштабної війни на понад 7% річних. Особливо незадовільна ситуація у кредитуванні бізнесу. За рік кредитування бізнесу впало на 2,8% (або менше на 21,4 млрд грн). З іншого боку, зростає кредитування населення (за рік на 7,3% або на +15,28 млрд грн).
Водночас ставки за депозитами з 2022 року зросли лише на 3,3% до 10,5% річних. Різниця між ставками на депозити та кредитними ставками залишається вагомою, тому логічно, що зростає кількість готівки поза банківськими установами. У січні українці забрали з банківських депозитів гігантську суму - 27 мільярдів гривень. Це рекордний показник зняття заощаджень після запровадження в Україні військового стану 24 лютого 2022 року.
Чому ж політика НБУ у відновленні кредитування провалилась? Справа у тому, що банки можуть дозволити собі хоч повністю відмовитись від кредитування як способу заробітку. Адже у них є запасний перевірений варіант - отримувати надприбутки на операціях із державними цінними паперами (депозитні сертифікати і ОВДП). Особливо яскраво ці надприбутки було видно за облікової ставки в 25%. Але і зниження ключової ставки до 15% практично ніяк не вплинуло на дохідність за цінними паперами, а відповідно і на кредитування. Навпаки поки ставка поступово падала, дохідність за, наприклад, ОВДП зростала з 12,72% до 18,7% за рік. Тому фактично сьогодні кредитування бізнесу обмежується програмою 5-7-9 і ситуація не зміниться, поки НБУ залишатиметься ланкою для перекачування прибутків з бюджету до банківської системи, кажуть економісти.
“У таких умовах повністю згортається кредитування реального сектору економіки, адже у нас небагато бізнесів, які можуть брати кредити під ставку 30%+.Фактично кредитування підприємств зараз скоротилось до обсягу програм з державної компенсації ставок за кредитами 5-7-9. Тобто держава платить двічі – перший раз за військовими облігаціями, а другий – компенсуючи кредитні ставки бізнесу. Центр важкості монетарної політики таким чином переноситься з фінансової системи на державний бюджет та платників податків.”
Нові проблеми для споживчого кредитування
Більш того, у січні 2024 року регулятор вирішив добити і сектор споживчого кредитування - отримати звичайну позику до зарплати тепер стане важче. Так, НБУ розіслав кредитним організаціями рекомендації щодо виявлення підозрілих позичальників та посилив низку вимог до скорингу клієнтів.
Виконання додаткових специфічних рекомендацій НБУ, ймовірно, влетить у копієчку фінансовим установам, а також вимагатиме більше часу і ресурсів для аналізу позичальника. Відповідно більше часу піде на ухвалення рішення про видачу кредиту. Для споживачів це означає збільшення вартості "кредитів до зарплати", а також довший час очікування на гроші - і це в умовах війни і непередбачуваності. Здається, що керівник НБУ із годинниками по 2 млн гривень і найвищою зарплатою у держсекторі абсолютно далекий від проблем звичайних громадян.
Ускладнення роботи поштових операторів
У січні 2024 року Національний банк України вирішив посилити вимоги до платіжних операцій поштових операторів, від чого знову ж таки найбільше постраждають споживачі послуг. Нові вимоги до передачі платіжної інформації, нові рекомендації до ідентифікації отримувача та відправника, уточнення вимог щодо використання коректних MCC та інших ідентифікаторів під час маркування платіжних операцій (про репутаційні втрати НБУ від міскодингу ми ще розповімо далі).
Співрозмовник UA.NEWS із ділових кіл поділився, що, ймовірно, українських поштових операторів очікують серйозні перевірки з боку регулятора і навіть штрафи за порушення процедур фінмоніторингу. Наші дані підтвердились і НБУ запланував виїзну перевірку компанії NovaPay у жовтні-грудні 2024 року.
Нагадаємо, що співвласник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк неодноразово заявляв про тиск на бізнес з боку влади. Дійсно, ситуація з українським бізнесом в умовах війни склалась патова - кого не добило свавілля силовиків, того доб’є свавілля регуляторів.
Боротьба з міскодингом або переділ ринку грального бізнесу за участі НБУ і держбанків
Узимку 2022-2023 року регулятор почав активну боротьбу із міскодингом та обслуговуванням нелегального грального бізнесу. Міскодинг (miscoding з англійської, “неправильне кодування”) полягає у підміні призначення платежу в еквайринговій мережі, коли ідентифікатори платежу не співпадають із сутністю операції. До чого тут азартні ігри? Операції у гральному бізнесі часто маркували кодами комп’ютерних ігор, рекламних та фінансових послуг і навіть покупки квітів. Завдяки підміні коду у нелегального організатора азартних ігор не виникали додаткові податкові зобов’язання. А фінустанова, яка здійснювала обробку операцій, могла заробити непогані комісійні - 3-3,5% за еквайринг.
Боротьба із цим явищем в Україні відбувалась доволі специфічними методами. Гравців, які обслуговували легальний гральний бізнес, викидали з ринку. Їх частка у результаті діставалась лояльним державним (Ощадбанк, Приватбанк, Укргазбанк) та приватним фінустановам (Конкорд Банк та інші). Ці банки, отримуючи легальну частину ринку, продовжують обслуговувати і нелегальну (річний обсяг тіньового ринку азартних ігор складає як мінімум 120 млрд грн).
За даними інсайдерів, саме завдяки протекції НБУ державний банківський сектор почав відігравати велику роль у нелегальних гральних схемах.
Співрозмовники UA.NEWS з індустрії розповіли, що на державний “Укргазбанк” припадало близько 50-60% тіньового обороту з азартних ігор. Так само і через “Ощад” та “Приват” можна сплатити за нелегальні азартні ігри, причому операції йшли за кодом “фінансових послуг”, аж ніяк не казино. Після розголосу від народного депутата Ярослава Железняка, банки такі операції тимчасово звернули. Проте покарання за свої афери так і не дістали. Навіть повний список фінустанов, які були задіяні у гральних схемах з міскодингом, чомусь так і не оприлюднили.
Як ТОП-менеджери з “Ощаду” здобувають найкращі посади в НБУ
Андрій Пишний тривалий час працював у державному “Ощадбанку”, а коли очолив НБУ, почав призначати на ключові посади лояльних екс-колег із “Ощаду”.
Заступник голови НБУ Дмитро Олійник - виходець з “Ощаду”, за інформацією журналістів, саме він є єдиною людиною, яка контролює від імені НБУ всі напрямки роботи, де може генеруватись чорний кеш. Це призначення на посаду в.о. голови правління “Укргазбанку” Родіона Морозова, який є братом Олександра Морозова - колишнього начальника нинішнього голови НБУ Андрія Пишного. І призначення на пост голови Офісу Правління НБУ та інституційних відносин Оксани Ковальової, яка теж працювала в Ощаді. Чинний директор юрдепартаменту НБУ Олександр Зима 20 років працював в “Ощадбанку”, зокрема під керівництвом Пишного. Очільником департмаенту безпеки НБУ став Олександр Паламарчук, який до Нацбанку 7 років працював директором департаменту безпеки в “Ощадбанку”. Глава департаменту комунікацій НБУ - Юлія Євтушенко, яка упродовж 2015 - 2019 років очолювала Управління зв’язків з громадськістю та ЗМІ АТ "Ощадбанк”.
Перераховувати посади, які отримали екс-підлеглі Пишного із “Ощадбанку” в НБУ можна ще довго, але уже давно зрозуміло, що професіоналізм - не найважливіший показник для керівництва НБУ, головне - лояльність.
Зауважимо також, що у Пишного протягом усього часу його банківської кар’єри виникають проблеми із наглядовими радами.
Почнемо з НБУ: з моменту закінчення терміну повноважень голови Ради НБУ Богдана Данилишина у листопаді 2022 року, цю структуру досі ніхто не очолює. Рада Нацбанку - вищий орган управління Національного банку України, який визначає політику НБУ та має вплив на діяльність правління. І наявність незалежного глави Ради НБУ створює розумний баланс сил у горизонталі правління - Рада Нацбанку. Пишний просував на пост голови Ради НБУ колишнього заступника голови правління “Ощадбанку” Анатолія Барсукова. Однак наші західні партнери нібито виступили проти цієї кандидатури, через наближеність до голови Нацбанку. Інші персоналії, такі як Василь Фурман та Олена Щербакова відкидались з тих же міркувань.
Проблеми із наглядовою радою були і коли Пишний керував “Ощадбанком”. Тоді українському парламенту роками не вдавалось призначити представників до наглядової ради банку і фактично цей орган не міг впливати на діяльність правління фінустанови. Далі у жовтні 2015 року наглядова рада “Ощаду” делегувала правлінню ряд своїх повноважень, а Пишний отримав карт-бланш для реалізації реформ в банку, який він очолював. У 2019 році нова наглядова рада "Ощадбанку" без проведення конкурсу (!) продовжила повноваження Пишного на 5 років (аналогічна ситуація була із главою “Нафтогазу” Андрієм Коболєвим). Проти рішення справедливо виступив НБУ, яким тоді керував Яків Смолій. А у новому конкурсі Пишний уже участі не брав.
Палки в колеса волонтерам та бізнесу
Важко забути ситуацію затягування із ліцензуванням для учасників платіжного сектору та кейс Wayforpay навесні 2023 року. Здавалося б, що в умовах війни Нацбанк має підтримувати будь-який український фінтех та бізнес, який тримається на плаву, а тим більше, коли йдеться про інструменти для збору донатів та платежі. Однак тоді через затягування з ліцензуванням сервісу Wayforpay тисячі підприємців залишились без платіжного інструменту і втрачали клієнтів, благодійники не могли отримувати платежі на армію, а великий вітчизняний платіжний сервіс із оцінкою в 10 мільйонів доларів опинився під загрозою зникнення.
Крім Wayforpay на свої ліцензії чекали ще 33 компанії, на які припадало близько 20% ринку. І це далеко не перший випадок, коли український платіжний бізнес скаржиться на затягування переліцензування зі сторони Нацбанку. Інсайдери індустрії заявляли що це є спробою переділити ринок інтернет-еквайрингу. Адже поки частина фінкомпаній чекає на переліцензування, їх клієнти тікають до тих, хто отримав ліцензію.
Ситуація була дуже напруженою і владналась лише завдяки пильній увазі громадськості та бізнесу.
Замість висновків
Глава НБУ Андрій Пишний з усіх сил намагається оточити себе аурою позитиву, говорити лише про хороше, а про негатив чи проблеми мовчати. А коли закінчуються позитивні інфоприводи, Нацбанк випускає пам’ятні монети швидше, ніж зростають ціни у магазинах.
Чи допустимо витрачати стільки зусиль на саморекламу під час війни? Адже піар-кампанія глави НБУ за розмахом може зрівнятись хіба із президентською. Можливо, Пишний вирішив повторити шлях Віктора Ющенка? Тільки от у пана Ющенка, на відміну від Пишного, була досить об’ємна скарбничка досягнень на посту глави Нацбанку: від грошової реформи до підключення SWIFT, від створення Системи електронних платежів до старту розвитку фінансових технологій в Україні. А чим же запам’ятається чинний глава НБУ? Надприбутками банків на цінних паперах, ступором у кредитуванні, переділом ринку гралки під виглядом боротьби з міскодингом, зв’язками з бізнесом Гонтаревої, наступом на різні фінустанови, ощадизацією Нацбанку, стратегією сумнівної ефективності, та навіть спробами контролювати український інтернет.
Українське суспільство з кожним днем стає більш зрілим і дуже чутливо реагує на будь-яку непрозорість та замовчування. Відірваність Пишного та його команди від реального життя громадян та їх проблем зовсім не йде на користь ані самому главі НБУ, ані роботі центробанку, ані іміджу України в очах наших іноземних партнерів та кредиторів.
