Зростання мінімальної зарплати: податок на бізнес чи покращення життя простих українців
Цього року підвищення мінімальної заробітної плати відбудеться в межах 300 грн — з 4723 грн до 5000 грн, йдеться в повідомленні пресслужби Мінфіну. Це дає можливість поліпшити життя громадян, які отримують мінімальну зарплату, збільшить надходження до бюджету податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і єдиного соціального внеску (ЄСВ) до Пенсійного фонду, — наголосив очільник відомства Сергій Марченко в інтерв'ю журналу «Фокус».
Очільник НБУ Кирило Шевченко поспішив заспокоїти суспільство, наголошуючи, що підвищення мінімальної зарплати з 4,7 до 5 тисяч гривень мало позначиться на інфляції, а збільшення «мінімалки» до 6,5 тис. гривень у 2021 році не матиме такого сильного впливу на ціни, як у 2017 році (тоді її підняли з 1,6 тис. грн. до 3,2 тис. грн.).
Ми вирішили висвітлити власне бачення щодо можливого тиску на ціни у випадку зростання мінімальної заробітної плати до 5 тисяч гривень.
Позиція Міністерства фінансів
Підвищення мінімальної зарплати у 2020 році відбудеться в межах 300 грн — з 4723 грн до 5 тис. грн. Внаслідок збільшення мінімальної зарплати цьогоріч уряду вдасться додатково наповнити Пенсійний фонд на суму близько 1,7 млрд грн, і ще 1,2 млрд грн ПДФО розподіляться між місцевими бюджетами та держбюджетом, йдеться на порталі Мінфіну.
Очільник відомства в інтерв’ю «Фокус» висловив переконання, що бізнес, який платить легально офіційну заробітну плату – платить значно вищу за мінімальну зарплату, відтак ніяких змін не відчує.
Проте, компанії, які сплачують податки тільки з 4723 грн мінімальної заробітної плати, а решту — у конвертах, напевно, й висловлюватимуть невдоволення. Таким чином, уряд намагається побудувати нормальний діалог суспільства, бізнесу та держави.
Безумовно, зростання мінімальної зарплати спонукає «тіньовиків» збільшувати базу до оподаткування, проте в Україні існує значна кількість підприємств, які здатні лише платити мінімальну зарплату через кризу. Особливо, це стосується представників малого бізнесу, який переважно зосереджений у сфері послуг, й рівень зарплат прямо залежить від попиту та платоспроможності населення.
Нагадаємо, податкові надходження й надалі залишалися пригніченими внаслідок слабкої економічної активності та внутрішнього попиту, що обумовило виконання бюджету зі значним дефіцитом в підсумку січня-липня 2020 року. Згідно з даними Міністерства фінансів, за січень-липень держбюджет було виконано із дефіцитом у розмірі 47,4 млрд грн, у тому числі загальний фонд – з дефіцитом у сумі 54,8 млрд грн, при розписі загального фонду звітного періоду у сумі 100,8 млрд гривень. НБУ прогнозує, бюджетний дефіцит у 2020 році стане одним з найбільших в історії України.
Зростання «мінімалки» у світлі ключових макроекономічних показників
Ухвалене урядом рішення щодо підвищення мінімальної зарплати є ключовим фактором для перегляду прогнозу й зміни прогнозних значень за низкою ключових економічних показників, зокрема, темпів економічного зростання, інфляції та ключової ставки Нацбанку, — йдеться у новому аналітичному огляді КШЕ «Макроекономічний Радар».
Протягом липня 2020 року майже синхронно свої прогнози переглянули Кабмін та Нацбанк. Наразі Кабмін не оприлюднив оновлені показники на 2020 рік. Адже зміни до прогнозних показників поточного року сприймаються як підґрунтя для перегляду (тобто нарощування) бюджетних видатків.
Урядові аналітики у своєму прогнозі врахували анонсоване стрімке підвищення мінімальної заробітної плати наступного року (до 6 тис. грн з 1 січня та до 6.5 тис. грн з 1 липня 2021 року). Низка організації, зокрема НБУ, у свої прогнози не встигли закласти задеклароване зростання мінімальної зарплати.
Аналітики КШЕ зазначають, відновлення економіки й надалі буде поступовим внаслідок слабкого попиту та негативного впливу низки чинників постпандемічних обмежень на показники продуктивності. Більшість експертів прогнозує, що реальний ВВП України впаде на 5-6% у 2020 році (таблиця 1).
Таблиця 1 - Прогнози ключових макроекономічних показників України
Джерело: Kyiv School of Economics.
Нагадаємо, відновлення економіки буде уповільнюватися все ще пригніченим споживчим та інвестиційним попитом. Наступні роки ВВП зростатиме на рівні близько 4% завдяки монетарним та фіскальним стимулам і відновленню зовнішнього попиту, — прогнозує НБУ.
З огляду на негативні оцінки впливу різкого підвищення мінімальної зарплати в умовах посткризового періоду відновлення, оптимізм уряду вимагає додаткового обґрунтування.
Рисунок 1 - Фактичний та потенційний ВВП, %, р/р
Джерело: ДССУ, НБУ.
Отже, у II кварталі ВВП впав на 11.4% р/р. Більшість аналітиків очікували, що ВВП знизиться приблизно на 10.5% р/р, Мінекономіки та Нацбанк очікували падіння в 11% р/р.
Економіка продовжить відновлення надалі, проте різкого відновлення не буде через, як зазначалося вище, млявий споживчий попит, слабкий інвестиційний попит та низький рівень продуктивності. Відтак більшість відомств та установ прогнозують, що реальний ВВП України впаде на 5-6% у 2020 році.
Нові оцінки Кабміну більш оптимістичні – 4.6%, НБУ більш консервативний – 4.0%. Консенсус-прогноз зростання ВВП - 4,2% у 2021 році, зазначають експерти.
Зростання мінімальної зарплати позначиться на інфляції
Підвищення мінімальної зарплати позначиться на інфляції. Навряд чи хтось з аналітиків (які продовжують прогнозувати інфляцію на наступний рік близько 5%) закладав базове припущення щодо підвищення мінімальної заробітної плати як і Кабмін. Прогноз уряду по інфляції суттєво вище ринкового прогнозу - 7.3% (і 8.7% у середньому, що передбачає річну інфляцію близько 9-10% всередині року). Консенсус-прогноз рівня інфляції — до 5,6% у 2021 році. Нагадаємо, опираючись на прогноз НБУ, слід очікувати поступове зростання інфляції, яка завдяки відновленню економічної активності та сукупного попиту, повернеться в цільовий діапазон у кінці 2020 року (5%, +-1%).
Національний банк за допомогою облікової ставки зможе утримувати інфляцію. Проте, відсутність належної реакції НБУ може спричинити наслідки значного прискорення інфляції, для угамування якої буде необхідно значно сильніше «затискати» монетарну політику, або слідувати турецьким сценарієм перманентних циклів високої інфляції та девальвації. Консенсус-прогноз облікової ставки — до 6,5% у 2021 році, зазначають в КШЕ.
В підсумку варто зазначити, підвищення мінімальної заробітної плати суттєво ускладнює вже ухвалені монетарні рішення й вимагатиме адекватної реакції на майбутнє прискорення інфляції, яку наразі закладено в урядові очікування. Відсутність належної та оперативної реакції, ймовірно, матиме наслідки значного прискорення інфляції, для угамування якої регулятору знадобиться вдаватися до більш жорстких кроків на рівні монетарної політики. Експерти висловлюють припущення щодо альтернативних кроків на кшталт «турецького сценарію» перманентних циклів високої інфляції та девальвації. Водночас це суттєво ускладнить фіскально-бюджетну політику уряду, а також стратегічні програмні завдання президента та уряду зі зниження ринкових відсоткових ставок та відновлення кредитування. Отже, багато у чому таке рішення визначатимуть майбутні макроекономічні сценарії.