Екс-глава МЗС пояснив, чому деякі країни не поспішають визнавати членство України в НАТО

Країни-члени НАТО мають дійти консенсусу для того, щоб запросити Україну до Альянсу. Водночас більшість європейських країн хочуть дочекатися результатів війни.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін.

Він зазначив, що з приводу запрошення України до НАТО має бути консенсус всіх країн-членів. Так, навіть якщо президент США Джо Байден ухвалить позитивне рішення, це не означає, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган чи угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан будуть наслідувати цьому прикладу.

Клімкін підкреслив, що рішення має і може бути формалізовано лише шляхом натівського консенсусу.

При цьому екс-міністр закордонних справ підкреслив, що для України важливо, щоб цей саміт у Вільнюсі не повторив помилку саміту в Бухаресті у 2008 році, коли нашій державі без жодної конкретики сказали, що вона стане членом НАТО у майбутньому.

«Тому якщо буде запрошення, почнеться практичний процес... Тоді починаються плани, і буде зрозуміло, що і як робити. Почнеться зовсім інша робота – і політична, і бюрократична. Тобто запрошення означає не початок обіцянок, а початок шляху. І це, звісно, різні речі», – сказав він.

Павло Клімкін також зазначив, що загалом проти членства України в Альянсі ніхто не висловлюється. Однак є такі держави, як Туреччина й Угорщина, які хочуть взяти паузу та подивитися, чим закінчиться війна. За його словами, не публічно такої позиції дотримується більшість європейських країн та, зокрема й США.

«І питання в тому, а як НАТО буде реагувати, як взагалі розумітиме свою стратегічну концепцію, коли росія почне тестувати 5-у статтю, внутрішню солідарність і здатність відповісти. Чи готові країни НАТО до цього і якою саме буде відповідь? Оскільки в статті 5 прописана відповідь, але не те, якою вона має бути», - зазначив він.

Клімкін додав, що НАТО слід визначити, якою може бути спільна колективна відповідь на можливі різні дії та провокації рф – чи готовий Альянс піти на підняття ставок і виконати обіцянки. Адже в НАТО продовжується дискусія, чи варто взагалі давати обіцянки, якщо їх не можна на 100% реалізувати в короткій перспективі.

До того ж, продовжується дискусія про те, що робити з рф, як з нею поводитися та якою має бути концепція стратегічного стримування держави.

Епопея з членством України в НАТО

Україна хоче отримати політичне рішення щодо підтримки вступу до Альянсу після закінчення війни на саміті, який пройде 11-12 липня. Президент Володимир Зеленський вважає, що наша країна має усі підстави для цього.

Раніше дипломатичний радник Зеленського Ігор Жовква заявив, що президент не поїде у Вільнюс, якщо на саміті НАТО «не буде результату» для України.

Зеленський ще не ухвалив остаточного рішення щодо участі в саміті НАТО у Вільнюсі та буде спостерігати за ситуацію на фронті.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сподівається, що лідери країн-членів Альянсу підтвердять членство України в Альянсі.

Водночас, очільник ГУР Міноборони Кирило Буданов заявив, що вільнюський саміт НАТО навряд чи виправдає очікування українців.