Новий закон про SEPA відкриє рахунки українців для силовиків
У Верховній Раді готуються до розгляду урядового законопроєкту №14327, який формально має наблизити Україну до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Водночас він передбачає значне розширення фінансового контролю.
Про це повідомляє Мінфін.
Приєднання до SEPA відкриє Україні доступ до ринку з понад 500 млн потенційних клієнтів. На практиці це означатиме, що транскордонні перекази, наприклад до Італії чи Німеччини, можуть стати майже миттєвими та здійснюватися без комісій — подібно до внутрішніх переказів між банківськими рахунками.
Законопроєкт, розроблений Кабінетом Міністрів і зареєстрований 23 грудня 2025 року, подається як останній технічний крок перед подачею заявки до Європейської платіжної ради.
Найбільш резонансною нормою документа є створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Система не відображатиме точні залишки на рахунках чи вміст сейфів, але фіксуватиме, в якому банку, коли та який рахунок або сейф відкрив громадянин.
Доступ до такого реєстру отримають:
Державна податкова служба
Держфінмоніторинг
НАБУ, ДБР, СБУ та Національна поліція
органи прокуратури
виконавча служба та приватні виконавці
Зміни до закону «Про банки і банківську діяльність» передбачають розширення доступу цих органів до фінансових даних. Крім того, банки повинні будуть передавати Міністерству фінансів інформацію про рахунки, операції та баланси громадян, які претендують на державні виплати або вже їх отримують.
Документ також передбачає створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів та подібних структур, що має наблизити українське законодавство до міжнародних стандартів фінансового контролю.
Передбачені штрафи:
510 тис. грн — за внесення недостовірних даних про бенефіціарів
170 тис. грн — за несвоєчасне подання інформації
Також копія паспорта бенефіціара повинна бути засвідчена не раніше ніж за три місяці до подання реєстратору.
Водночас Національний банк отримує право оперативно оприлюднювати санкції щодо банків або фінансових установ, які порушують правила фінансового моніторингу. Інформація про штрафи чи інші обмеження має публікуватися протягом п’яти робочих днів.
Законопроєкт також передбачає появу нового статусу — викривача у сфері запобігання легалізації доходів. Такі особи отримають низку гарантій:
заборону на звільнення або дисциплінарне покарання через повідомлення про порушення
право на безоплатну правову допомогу
можливість звернення до суду у разі тиску з боку роботодавця
При цьому у разі судового спору саме роботодавець має довести, що рішення щодо працівника не було пов’язане з його викривальною діяльністю.
Статус викривача зможуть отримати не лише працівники компаній, а й колишні співробітники або навіть кандидати на посаду.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради та юристи звернули увагу на низку суперечностей у документі. Зокрема, критика стосується строку зберігання даних у реєстрах, широких повноважень податкових органів щодо запиту додаткової інформації та можливих ризиків зловживань через механізм фінансових викривачів.
Також експерти вказують на юридичні неточності у формулюваннях законопроєкту, які можуть ускладнити застосування окремих норм на практиці.
У разі ухвалення законопроєкту фінансовий контроль у країні суттєво посилиться, а державні органи отримають значно ширший доступ до інформації про банківські рахунки громадян і бізнесу.
Раніше Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт, необхідний для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Документ є частиною євроінтеграційного процесу, повідомило Міністерство фінансів.
