Археологи відкрили унікальну статую богині в стародавньому місті
Археологи в Туреччині виявили добре збережену статую богині Афіни віком близько двох тисяч років у стародавньому місті Лаодікея. Знахідка відноситься до римської епохи і вважається рідкісним зразком античного мистецтва, пише Turkiye Today.
У стародавньому місті Лаодікеї, яке згадується в історичних джерелах як одне з важливих центрів Римської імперії, археологи натрапили на вражаючу знахідку — двометрову статую богині Афіни. Скульптуру виявили в зоні давнього театру, де вона лежала обличчям донизу біля зовнішньої частини сцени, ніби прихована від людських очей майже дві тисячі років.
Міністр культури і туризму Туреччини назвав скульптуру винятковим витвором мистецтва, який демонструє високий рівень майстерності античних скульпторів. Попри відсутність голови, тіло статуї збереглося напрочуд добре, що дозволяє детально вивчати її форму, пропорції та техніку виконання.
За оцінками дослідників, статуя була створена в період правління імператора Августа, тобто на межі нашої ери, коли Рим переживав підйом класичного мистецтва. Вона виконана в стилі, характерному для того часу, з увагою до анатомічної точності, плавних складок одягу та декоративних елементів, які підкреслюють образ богині.
Особливу увагу науковців привернула деталізація обладунків Афіни — зокрема, егіда з зображенням голови Медузи, яка є одним із найвідоміших символів богині війни та мудрості. Скульптор, ймовірно, розраховував, що твір буде встановлений у ніші між колонами, тому задню частину залишив менш опрацьованою, зосередившись на фронтальному вигляді.
У Лаодікеї Афіну шанували не лише як богиню війни, а й як покровительку ремесел, зокрема ткацтва, яке було важливою частиною економіки міста. Це додає знахідці ще більшої історичної цінності, адже вона відображає локальні особливості культури, а не лише загальногрецькі релігійні уявлення.
Театр, де зробили відкриття, датується ще II століттям до нашої ери і був складною архітектурною спорудою з кількома рівнями колон і галерей. У давнину він слугував не лише місцем вистав, а й своєрідною «візуальною бібліотекою» міфів, де глядачі бачили сцени з епосів Гомера та історій про богів і героїв.
У соборі Святих Михаїла і Гудули в Брюсселі демонтували вітраж, що зображував так званий «кривавий наклеп» на євреїв, пов’язаний із подіями 1370 року.
