У вівторок, 20 січня 2026 року, виповнюється рівно рік з моменту інавгурації президента США Дональда Трампа. Його друга каденція геть не схожа на першу, і американський лідер абсолютно точно став ключовим ньюсмейкером та головним політичним шоуменом світу. Можна з упевненістю говорити про зародження цілого журналістського жанру — «трампіани»: коли ледь не весь світ слідкує за новими витівками голови Сполучених Штатів.
У десятках країн мільйони людей спостерігають за тим, як він займається «щітпостінгом» у соцмережах, як він танцює на людях або корчить дивні гримаси, як спить на засіданнях власного уряду, як він лається з Зеленським, стелить червону доріжку Путіну на Алясці, вводить тарифи проти власних союзників, тощо. Коротше кажучи, Трамп куражиться як тільки може і явно живе своє найкраще життя.
У цьому тексті ми згадаємо найгучніші та найцікавіші подій довкола Дональда Трампа за цей рік. Детальніше — в матеріалі UA.News.
Плани територіальної експансії прямо на інавгурації
Друга каденція Дональда Трампа почалася з гучних обіцянок розширити територію Сполучених Штатів. Під час своєї інавгураційної промови 20 січня 2025 року він проголосив «золотий вік Америки» та фактично оголосив про так звану «доктрину Донро» — сучасну версію доктрини Монро, спрямовану на домінування США в Західній півкулі. Президент не просто говорив про абстрактну велич, а прямо заявив про намір повернути контроль над Панамським каналом через «надмірні ставки» для США, не виключаючи навіть використання військової сили.
Крім того, Трамп вже тоді говорив про Гренландію та Канаду, заявляючи, що ці території необхідно приєднати до США. Врешті, він запропонував перейменувати Мексиканську затоку на Американську, демонструючи свій експансіоністський підхід — і згодом зробив це, щоправда, лише на американських картах.
Його риторика з першого дня дала зрозуміти, що США більше не будуть обмежуватися традиційними кордонами, якщо це стосується національних інтересів або економічної вигоди. Це задало тон усьому подальшому року, де територіальні амбіції в чисто путінському стилі стали однією з центральних тем політики нової адміністрації.
Сварка з Зеленським в Овальному кабінеті та припинення допомоги Україні
Одним із найгучніших дипломатичних скандалів за цей час стала зустріч Трампа з президентом Зеленським 28 лютого 2025 року. Переговори в Овальному кабінеті, які транслювалися на весь світ, швидко перетворилася на доволі агресивну сварку. Трамп разом із віцепрезидентом Джей Ді Венсом відкрито тиснули на українського лідера, вимагаючи негайного припинення вогню та переговорів з Росією. Українська сторона натомість також в доволі агресивній манері відповідала американцям, порушуючи дипломатичні та етичні норми. До речі, перед цим президент США назвав Зеленського «диктатором без виборів» через відсутність виборів у воєнний час, що також створило певне негативне передчуття перед візитом.
Наслідки цієї сварки були миттєвими: адміністрація Трампа призупинила надання військової та розвідувальної допомоги Україні, вимагаючи згоди на перемир’я. Хоча окрему допомогу пізніше формально відновили після згоди Києва на умови 30-денного припинення вогню, цей інцидент повністю зруйнував попередній рівень довіри. Трамп чітко показав, що підтримка України тепер залежить від виконання його умов і продовжує діяти в тому ж дусі.
Глобальна тарифна війна
У квітні 2025 року Трамп офіційно оголосив «День визволення Америки». Під цим дивним терміном розумілися масштабні тарифи та мита, які шокували світову економіку. Використовуючи закон IEEPA, президент США впровадив універсальний 10% базовий тариф на весь імпорт, а також спеціальні тарифи проти країн з найбільшим торговим дефіцитом. Під удар потрапили навіть найближчі союзники, включаючи Європейський Союз, для якого ставки в середньому зросли на 20%.
Ця політика спричинила справжній хаос на світових ринках та призвела до різкого зростання цін всередині США. Попри попередження економістів про інфляцію, Трамп продовжував наполягати, що тарифи змусять іноземні компанії будувати заводи в Америці і взагалі «це зробить Америку великою». Протягом року він використовував і продовжує використовувати мита як інструмент тиску, погрожуючи Бразилії, Індії, Данії, Франції та іншим партнерам ще жорсткішими обмеженнями, якщо вони не підуть на поступки Вашингтону.
Гучне розставання з Ілоном Маском
Одним з найдраматичніших поворотів року став розпад політичного «роману» між Дональдом Трампом та його спонсором і другом Ілоном Маском. Після інавгурації Маск отримав безпрецедентний вплив, очоливши спеціально створений Департамент урядової ефективності (DOGE), де він мав «вичистити» федеральний бюджет від зайвих витрат. Проте союз розвалився вже у червні 2025-го через розбіжності навколо флагманського законопроєкту Трампа «One Big Beautiful Bill». Маск публічно назвав цей документ «огидною мерзотою» та «шляхом до банкрутства Америки», чим привів президента в лють.
Реакція Трампа була напрочуд жорсткою. Він публічно висміяв Маска, заявивши, що той «з'їхав з глузду» через скасування субсидій на електромобілі, які тепер «нікому не потрібні», і навіть пригрозив анулювати його державні контракти зі SpaceX та Starlink. Потім лідер США пішов ще далі, заявивши на можливість депортації Маска, попри його американське громадянство (бізнесмен народився у Південно-Африканській республіці). Мільярдер у відповідь погрожував створити власну «Американську партію» для боротьби з республіканцями та натякав на компромат щодо Трампа у файлах Епштейна. Лише восени пристрасті нарешті вщухли, а обидва чоловіки розпочали шлях до примирення.
Саміт в Анкориджі та червона доріжка для Путіна
15 серпня 2025 року в Анкориджі, що на Алясці, відбулася епохальна зустріч. Трамп особисто прийняв російського лідера Володимира Путіна з надзвичайними почестями: на авіабазі розстелили довгу червону доріжку, а над лідерами пролітали винищувачі F-22 та бомбардувальники B-2. Президент США навіть запросив російського лідера до свого броньованого лімузина, де вони провели закриту розмову, поки авто кружляло територією бази.
Під час зустрічі Трамп був дуже приязним до Путіна, називаючи його «чудовим сусідом» та заявляючи, що вони нібито домовилися з більшості питань. Саміт, втім, завершився de facto нічим: він не приніс миру або хоча би припинення вогню в Україні, але продемонстрував готовність Трампа гучно та символічно вивести Путіна з міжнародної ізоляції. Цей жест став символом нової американської політики епохи Трампа, коли особисті «чудові стосунки» з диктаторами ставляться вище за колективну безпеку, міжнародні норми та просто здоровий глузд.
Операція «Опівнічний молот» та бомбардування Ірану
У червні 2025 року Близький Схід вчергове здригнувся від гучних вибухів та нової — на щастя, дуже короткої — війни. Йшлося про операцію «Опівнічний молот», у ході якої США разом із Ізраїлем завдали масованих авіаударів по ядерних об’єктах Ірану. Трамп згодом вихвалявся у соцмережах, що іранська ядерна програма була «повністю знищена», хоча розвідка пізніше повідомила лише про часткові руйнування. Ця ескалація супроводжувалася повною підтримкою дій Ізраїлю в регіоні.
Згодом, вже наприкінці 2025-початку 2026-го президент США також відкрито закликав іранців до повалення режиму під час масових протестів в Ісламській республіці, обіцяючи підтримку протестувальникам і заявляючи, що американські сили перебувають у стані повної бойової готовності. Його риторика щодо Ірану залишалася максимально жорсткою протягом усього року, включаючи погрози ще потужніших ударів. Втім, станом на 20 січня 2026 року все це залишилося лише словами.
Гренландська криза та погрози анексією
Одним з найбільш абсурдних та тривожних кейсів цього року стали спроби Трампа (поки що невійськові) захопити Гренландію — це дуже важливий в економічному та геополітичному сенсі арктичний острів, який належить Данії. Коли Копенгаген та місцева гренландська влада вкотре відмовилися від продажу території, Трамп перейшов до відкритого шантажу, не виключаючи навіть військового втручання. Він заявив, що Гренландія має бути частиною США через свої ресурси та стратегічне значення, а також пояснив це протидією Росії та Китаю.
Криза особливо загострилася вже в січні 2026-го, коли Трамп ввів нові тарифи проти Данії та інших союзників по НАТО за проведення військових навчань на острові. Він назвав присутність європейських військ у Гренландії «провокацією проти США» і пообіцяв підвищити мита до 25%, поки не буде досягнуто домовленості про передачу острова Штатам. Ці дії поставили під загрозу єдність Альянсу, викликавши масові антиамериканські протести в Данії та на самій Гренландії.
Викрадення президента Венесуели Ніколаса Мадуро
3 січня 2026 року Трамп вчергове шокував світ гучною військовою авантюрою, наказавши провести операцію «Абсолютна рішучість» у Венесуелі. В ході нічного рейду елітні підрозділи США атакували резиденцію венесуельського автократа Ніколаса Мадуро в Каракасі. Трамп особисто оголосив про успіх місії зі свого маєтку в Мар-а-Лаго, опублікувавши фото закованого в кайдани венесуельського диктатора та його дружини Сілії Флорес на борту американського військового корабля.
Адміністрація Трампа виправдала вторгнення як «правоохоронну акцію» з метою притягнення Мадуро до відповідальності за звинуваченнями в наркотероризмі та торгівлі зброєю. Мадуро негайно привезли до Нью-Йорка, де він постав перед федеральним судом. Цей крок викликав обурення в Латинській Америці та звинувачення в порушенні міжнародного права, проте Трамп публічно заявив щось на кшталт «вчиняю те, що вважаю за потрібне, і нічого ви мені не зробите».
Загалом, поза великою політикою Трамп продовжував розважати світ своєю, м'яко кажучи, дуже ексцентричною поведінкою. Протягом року його неодноразово помічали сплячим на офіційних заходах, зокрема на тривалому засіданні кабінету міністрів у грудні 2025 року, поки підлеглі виголошували йому хвалебні оди. Білий дім намагався виправдати це фразами а-ля «президент глибоко задумався над почутим», але кадри голови держави з заплющеними очима миттєво ставали вірусними.
Трамп також активно займався «шітпостінгом», публікуючи в Х та Truth Social ШІ-відео, де він танцює з Ілоном Маском або з’являється в образі супергероя та джедая. Він не соромився використовувати соцмережі для постійних особистих образ своїх опонентів, «срачів» з журналістами та політиками або ж поширення відверто дивних конспірологічних теорій на кшталт «вітряки зводять китів з розуму» або ж «справжнього Байдена не стало в 2020, а країною керував двійник», тощо.
Резюмуючи, весь цей рік був безперервним шоу, де американський президент явно насолоджувався увагою всього світу. Згадати абсолютно всі дивності, витівки та цікавинки довкола Трампа неможливо, адже вони трапляються буквально щодня. Є велика ймовірність, що і в наступному році лідер США продовжить поводити себе приблизно так само — а можливо, його дивацтва навіть прогресуватимуть, як мінімум в силу похилого віку.
