У Білому домі назвали дії РФ загрозою не тільки Україні, а й міжнародній безпеці

Демократичні країни повинні рішуче захищати Україну перед російськими погрозами у тому числі через те, що фактично від розв’язки цієї кризи залежить майбутнє міжнародної безпеки.

Держсекретар США Ентоні Блінкен 13 січня в інтерв’ю на MSNBS зазначив, що, можливо, хтось із звичайних американців запитує себе, навіщо Вашингтон приділяє стільки уваги підтримці суверенітету й територіальної цілісності країни, яка знаходиться десь далеко за океаном.

«Чому ми так рішуче виступаємо на захист України перед лицем російської агресії? Ось чому: це значно ширше питання, ніж про Україну. Зараз під питанням базові принципи міжнародного миру та безпеки: що якась країна не може просто взяти і змінити силою кордони іншої, не може диктувати сусіднім державам і їхнім народам, яку політику їм провадити і з ким вступати в альянси; що якась держава не може претендувати на власну «сферу впливу» – це пережиток минулого сторіччя – і вирішувати за своїх сусідів. Якщо залишати такі дії безкарними – це підірве усю міжнародну систему, інші країни почують цей сигнал і почнуть діяти схожим чином. Це шлях до напруги, конфліктів і воєн», – наголосив Ентоні Блінкен.

Він висловив сподівання, що у Кремлі оберуть шлях дипломаті і діалогу. «Ми готові до цього, але готові і на випадок, якщо станеться інакше», – зазначив він.

На запитання про масштабні санкції, про які західні партнери попереджають Кремль, Блінкен сказав, що не може розкривати деталі, але наголосив, що про таку готовність попередили G7, ЄС і країни-члени НАТО.

«Разом ми можемо застосувати дуже значні санкції – фінансові, економічні та інші, таке, чого ми не робили раніше. Також ми розглядаємо ще більшу підтримку зміцнення обороноздатності України, як і членів НАТО», – зазначив він.

Держсекретар також звернув увагу, що дії президента РФ Володимира Путіна за роки агресії проти України дали фактично протилежний ефект і спровокували те, чому той хотів запобігти.

«Може з чверть населення України підтримувала членство в НАТО. Зараз це близько 60%. Сам Альянс змушений був розмістити більше сил і озброєння ближче до Росії – чого РФ не хотіла – після її агресії проти України. Витрати на оборону НАТО теж зросли… Все, що робив президент Путін, призвело до абсолютно протилежного розвитку подій, ніж той, якого він хоче», – зазначив Ентоні Блінкен.

Нагадаємо, 12 січня у Брюсселі відбулося засідання Ради Росія-НАТО. Сторони обговорили ситуацію біля українських кордонів, зокрема, загрозу вторгнення РФ та «гарантії безпеки» Кремля щодо нерозширення НАТО на схід.

За підсумками зустрічі, Росія і США домовилися відновити роботу своїх місій у Москві та Брюсселі.

Однак США відкинули вимоги РФ про виведення військ і нерозширення НАТО. Заступник держсекретаря США Венді Шерман назвала нездійсненними вимоги Росії щодо вступу України до Альянсу. США опублікували список санкцій проти РФ у разі вторгнення в Україну.

Представники Росії у відповідь зазначили, що політика НАТО спрямована лише на стримування Росії і такий стан може призвести до тяжких наслідків для Європи.

Тим часом країни Балтії обговорюють з союзниками НАТО збільшення військових сил на їхній території для стримування агресії Росії.