У Монголії тривають масові протести через корупцію у верхівці влади

У столиці Монголії Улан-Баторі третій день відбуваються масові акції протесту, учасники яких звинувачують чиновників у корупції та шахрайстві з постачанням вугілля.

Про це пише BBC.

У суботу, 3 грудня, учасники акцій протесту хотіли підійти до офіційної резиденції президента Монголії, проте дорогу їм перегородила поліція. У понеділок, 5 грудня, акція відновилася – і переросла у зіткнення із силовими органами.

Попри морози, кілька тисяч демонстрантів зібралися на центральній площі ім. Сухе-Батора. Вони мали намір штурмувати будинок уряду країни, але тих, хто зумів увійти до будівлі, затримали і незабаром звільнили. Влада столиці прийняла рішення про розгін протестувальників, але ті звільнили площу добровільно.

Демонстранти вимагають розпустити парламент країни та притягнути до відповідальності високопосадовців, яких вони підозрюють у корупції.

У середині листопада монгольська антикорупційна агенція оголосила, що понад 30 посадових осіб, у тому числі генеральний директор державної вугледобувної компанії «Ерденес Таван-Толгой», перебувають під слідством за звинуваченням у розкраданнях.

Один із монгольських депутатів Тогмідин Доржханд заявив на пресконференція в парламенті, що з 2013 року до Китаю було поставлено 6,4 млн тонн вугілля, яке не зареєстрували на монгольській митниці. При цьому повідомлялося, що вантажівки з вугіллям, які прямували до Китаю, проходили за документами як звичайні пасажирські автомобілі.

Протестувальники вважають, що слідство про незаконне постачання вугілля ведеться неналежним чином і вимагають назвати імена підозрюваних чиновників. Чимало демонстрантів також переконані, що за корупційними схемами стоїть група депутатів парламенту.

Після протестів влада країни погодилася створити робочу групу для діалогу з демонстрантами. «На сьогодні близько 15 чиновників перебувають під слідством. Стосовно представників уряду, міністерств та відомств ведеться розслідування на підставі скарги уряду», - повідомив голову секретаріату уряду та лідера правлячої Монгольської народної партії Дашзегвійн Амарбаясгалан.

Відзначимо, що постачання вугілля, яке використовується для виробництва кам'яновугільного коксу, є найважливішим джерелом монгольського бюджету: на його видобуток припадає близько 25% ВВП країни. При цьому 86% свого експорту Монголія відправляє до Китаю, а вугілля становить понад половину цього обсягу.

Нагадаємо, у столиці Монголії протестувальники штурмують Палац Уряду з вимогою від влади покарати людей, які вкрали вугілля на 12 мільярдів доларів.