$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+15° Київ +18° Варшава +9° Вашингтон

План BEPS в Україні: деофшоризація чи великий обман

Діденко Сергій 08 Жовтня 2019 18:02
План BEPS в Україні: деофшоризація чи великий обман

Одним з основних пріоритетів Міністерства фінансів України є забезпечення справедливості та рівності податкової системи її адаптацію до норм та правил Європейського Союзу, з цією метою Міністерство фінансів активно запроваджує кращі світові практики боротьби з розмиванням оподатковуваної бази й виведенням прибутку з-під оподаткування (BEPS), а також веде постійну роботу щодо вдосконалення умов конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, йдеться на сайті відомства.

В контексті заходів забезпечення транспарентності та сприянню бізнесу, нещодавно Урядом представлено Програму в якій йдеться про заходи інтенсивної цифрової трансформації суспільства, а  також формування та реалізацію державної політики у сфері діджиталізації, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства. Окрім зручностей, технології дозволяють посилити антикорупційні заходи.

Та з розвитком технологій багато практик втрачають свою чинність, зокрема, як стверджують дослідження, в умовах розвитку цифрової економіки BEPS перестає бути дієвим.

Урядові ініціативи деофшоризації

У Міністерстві фінансів України зазначають, що внаслідок існування прогалин та неузгодженості у національному та міжнародному податковому законодавстві міжнародні компанії зменшують або уникають зобов'язань зі сплати податку на прибуток. Таким чином країни втрачають надходження у бюджет.

За два роки країни-члени ОЕСР та «Велика двадцятка» розробили План дій BEPS та Програму розширеного співробітництва для встановлення так званих правил гри, за якими країни мають формувати стратегії податкового планування. Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та взяла на себе зобов’язання імплементувати так званий Мінімальний стандарт Плану дій BEPS – обов’язкові чотири заходи із п’ятнадцяти запропонованих.

Фірми та компанії, які раніше могли уникнути оподаткування, не зможуть цього зробити, і державний бюджет не втратить надходження. Такий механізм BEPS є вкрай важливим для економік, що розвиваються, оскільки вони особливо залежать від податку на прибуток підприємств, зазначають в Уряді.

Нагадаємо, Україна ратифікувала на початку 2019 року MLI-конвенцію, підписану після тривалої підготовки. Відтак, Україна стала на шлях виконання зобов’язань Base erosion and profit shifting (BEPS) – протидії розмивання бази оподаткування. Оприлюднений проєкт Закону спрямований на втілення в Україні восьми найбільш критичних для нашої країни кроків відповідно до затвердженої дорожньої карти.

Поява CRS та BAPS

Майже десятиліття потому існувала невелика кількість політичних механізмів, які здатні перешкоджати розвитку офшорних юрисдикцій – «податкових гаваней». Але після кризи 2008 року державні органи були змушені покривати значні дефіцити бюджету та заспокоювати виборців, обурених фінансуванням коштом платників податків програм екстреного порятунку банків, що лише посилювали наявну нерівність, та здатність транснаціональних корпорацій й заможних людей ухилятися від сплати податків.

У зв'язку з цим Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) - група багатих країн, яка є головною організацією, яка встановлює міжнародні стандарти оподаткування, — запустила два великих проєкти.

Одним з них є Єдиний стандарт фінансової звітності (CRS) - режим автоматичного обміну фінансовою інформацією між країнами, що допомагає податковим органам відстежувати кошти в офшорах своїх платників податків. Але CRS містить безліч лазівок. Наприклад, він дозволяє людям з «правильним» паспортом претендувати на резидентну приналежність до податкового притулку, а не до країни, в якій вони мешкають. США являє собою ще більшу географічну лазівку: відповідно до Закону про податкову відповідність іноземних рахунків вони збирають інформацію від інших країн про своїх власних платників податків, але надають мало інформації натомість, тому нерезиденти можуть тримати в країні активи в умовах високої секретності, що робить США одним з основних податкових притулків.

Але все ж CRS приніс деякі плоди. За оцінками ОЕСР у липні 2019 року, 90 країн надали інформацію  про 47 мільйонів рахунків вартістю 4,9 трильйона євро; банківські депозити в податкових притулках скоротилися на 20-25 відсотків; а добровільне розкриття інформації напередодні впровадження стандарту принесло 95 мільярдів євро додаткових податкових доходів для держав — членів ОЕСР та Групи 20-ти, які включають основні країни з ринками, що розвиваються.

Іншою великою ініціативою став проєкт «Розмивання податкової бази та виведення прибутку з-під оподаткування» (BEPS), націлений на транснаціональні корпорації. Це була спроба ОЕСР «привести оподаткування у відповідність з економічною сутністю», не порушуючи давно сформований міжнародний консенсус, який підтримує принцип незалежності сторін під впливом, що ухиляються від податків транснаціональних корпорацій і їх союзників.

BAPS та його актуальність в умовах цифрової економіки

Хоча BEPS дійсно підвищив прозорість транснаціональних корпорацій, в кінцевому підсумку ОЕСР визнала проєкт досить неуспішним, особливо для цифрової економіки.

США також із запізненням визнали, що для країни з високим рівнем споживання доцільно передавати права оподаткування на місця, де здійснюється збут.

ОЕСР почав розглядати формули, засновані виключно на збуті, але деякі країни з нижчими доходами воліють застосовувати формулу, яка включає працівників і матеріальні активи, що забезпечить їм більше прав оподаткування. Цей відхід від пануючого принципу незалежності сторін є крок в сторону задоволення вимог учасників податкової кампанії розподіляти прибуток на основі формули.

У січні 2019 року сформована система почала руйнуватися. Вперше ОЕСР публічно визнала необхідність «рішень, що виходять за межі принципу незалежності».

У березні 2019 року Крістін Лагард, в той час директор-розпорядник МВФ, назвала метод «застарілим» і «особливо шкідливим для країн з низькими доходами». Вона закликала «докорінно переосмислити» методи розподілу прибутку на основі формули й зробити кроки в їх сторону.

У травні ОЕСР було опубліковано «дорожню карту», ​​пропонуючи реформи за двома напрямками:  по-перше, визначити, де слід платити податки та на якій основі, і яку частину прибутку слід оподатковувати на цій основі, і по-друге, зобов'язати транснаціональні корпорації платити мінімальний рівень податків.

Рецепти для України

Ми зараз знаходимося початку найважливішого за сторіччя періоду змін міжнародної системи оподаткування корпорацій, наголошують в МВФ. Успіх буде залежати від результату силових протиборств: між країнами, багатими та бідними, та всередині країн, між пересічними платниками податків і тими, кому вигідна існуюча система.

Як зазначають експерти, радикальні зміни все ж можливі. Чотири основні вимоги, які зазвичай відкидалися як утопічні, набирають підтримку у світі: автоматичний обмін фінансовою інформацією між країнами, державні реєстри бенефіціарних власників фінансових активів, звітність з розбивкою по країнах та єдиний податок з розподілом за формулою.

Але податок на корпорації — це лише початок. Для того щоб зрозуміти більш нагальні проблеми, слід оцінювати сили, які намагатимуться й далі впливати для збереження схем співпраці з податковими гаванями. Показовим є приклад Швейцарії. У минулі десятиліття політики в Німеччині, США та інших країнах тиснули на Швейцарію через банківської таємниці, але все марно. Однак у 2008 році, виявивши, що швейцарські банкіри допомагали клієнтам із США ухилятися від сплати податків, Міністерство юстиції змінило курс: націлилися не на країну, а на її банкірів і банки. У відповідь реакції осуджені приватні гравці стали основними прихильниками реформи, і Швейцарія незабаром вперше погодилася на значні поступки в галузі банківської таємниці.

В підсумку варто зазначити,  для забезпечення ефективності, будь-який  захід повинен передбачати серйозні санкції проти приватних посібників, включаючи бухгалтерів і юристів — особливо коли вони сприяють злочинній діяльності, зокрема ухиленню від сплати податків.