ШІ та ядерна війна можуть призвести до вимирання людства до 2100 року, — експерти

Людство може зіткнутися з ризиком вимирання до 2100 року через зловмисне використання штучного інтелекту або ядерний конфлікт. Про це йдеться в новій оцінці глобальних ризиків, підготовленій Комісією журналу The Lancet з питань глобальних загроз здоров’ю у XXI столітті. 

Загалом експерти визначили 17 основних загроз здоров’ю людей на найближчі 75 років. 

Окрім зловмисного використання штучного інтелекту та ядерної війни, до переліку увійшли кліматична криза, дитяче недоїдання, забруднення повітря, скорочення міжнародної допомоги та інші чинники.

У комісії наголосили, що ці загрози взаємопов’язані, тому протидіяти їм необхідно комплексно. Водночас експерти підкреслили, що для кожної з визначених загроз існують реалістичні шляхи реагування.

«Рішення, які сьогодні ухвалюють лідери, визначатимуть здоров’я та добробут наступного покоління», — заявив професор Крістофер Мюррей, співголова комісії та директор Інституту показників і оцінки здоров’я при Вашингтонському університеті.

Для формування переліку комісія змоделювала кількість років здорового життя, які можуть бути втрачені через хвороби, інвалідність або передчасну смерть унаслідок кожної загрози з урахуванням поточних тенденцій. Цей показник має назву DALYs — роки життя, скориговані з урахуванням інвалідності.

У звіті зазначається: зловмисне використання штучного інтелекту, зокрема для створення біологічної зброї, та ядерний конфлікт із ризиком ядерного голоду можуть призвести до вимирання людства протягом наступних 75 років.

Автори дослідження зауважують, що ймовірність таких сценаріїв залишається низькою, однак наслідки можуть бути катастрофічними.

У разі ядерної війни масштабні викиди частинок у верхні шари атмосфери можуть заблокувати сонячне світло, спричинити різке погіршення умов для сільського господарства та призвести до масового голоду. Інший сценарій пов’язаний із застосуванням біологічної зброї, створеної за допомогою штучного інтелекту.

У редакційній статті The Lancet, опублікованій разом зі звітом, автори застерегли: «Масштаби шкоди в разі реалізації цих загроз призвели б до апокаліпсису для людства».

До категорії головних катастрофічних загроз, кожна з яких може спричинити значні втрати здорового життя, комісія віднесла:

• забруднення повітря;
• стійкість до протимікробних препаратів;
• недоїдання серед дітей;
• кліматичну кризу;
• збройні конфлікти;
• скорочення міжнародної допомоги;
• надмірне вживання алкоголю;
• високий артеріальний тиск;
• нерівність доходів;
• низький рівень освіти;
• природні пандемії;
• ожиріння;
• проблеми з психічним здоров’ям;
• куріння;
• нездорове старіння.

Щоб увійти до переліку, загрози мали не лише потенційно спричиняти значні втрати років здорового життя, а й передбачати можливості для протидії.

Ібрагім Абубакар, член комісії та професор епідеміології інфекційних захворювань в Університетському коледжі Лондона (UCL), наголосив, що мета дослідження полягає не в залякуванні суспільства, а в допомозі керівникам держав оцінити масштаби ризиків і можливості впливу на них.

«Ми не виходимо з позиції на кшталт “ось, ми хочемо вас налякати — людству загрожує стільки-то загроз”. Ми виходимо з того, що якщо ви сьогодні приймаєте політичні рішення — чи то на глобальному багатосторонньому рівні, чи на національному, — то це потенційні загрози, з якими ви можете зіткнутися, і це той масштаб змін, яких ви реально можете досягти своїми діями», — пояснив Абубакар.

У звіті змодельовано найкращі та найгірші сценарії розвитку кожної із 17 загроз. За оцінками експертів, обмеження глобального потепління приблизно до 1,8°C замість сценарію з підвищенням температури на 4,4°C могло б запобігти втраті 1,89 мільярда років здорового життя.

Водночас основні загрози відрізняються залежно від рівня доходів у регіонах світу. У країнах із високими доходами значну частину ризиків становлять неінфекційні захворювання, зокрема ожиріння та проблеми з психічним здоров’ям. У регіонах із низькими доходами втрати здоров’я значною мірою пов’язані з низьким рівнем освіти та іншими соціальними чинниками.

Окрему увагу комісія приділила скороченню міжнародної допомоги у сфері охорони здоров’я. Протягом останнього року низка великих країн-донорів, зокрема США та Велика Британія, оголосила про значне зменшення відповідних видатків.

За оцінками авторів звіту, крах міжнародної допомоги у сфері охорони здоров’я або її різке скорочення може призвести до втрати до 1,5 мільярда років життя з урахуванням інвалідності до 2100 року. Майже 70% цих втрат, за прогнозом, припадатиме на країни Африки на південь від Сахари. Цей регіон також найбільше потерпає від дитячого недоїдання.

До складу комісії увійшли 35 експертів. Результати їхньої роботи мають представити на Всесвітньому саміті охорони здоров’я в Берліні, Німеччина. Оцінку планують оновлювати щороку, переглядаючи визначені загрози з урахуванням нових даних і появи додаткових ризиків.

Автори закликали світових лідерів реагувати на небезпеки до того, як вони переростуть у масштабні кризи. Серед ключових заходів вони назвали інвестиції в технологічні інновації та зміцнення систем охорони здоров’я.

«Ми розпочали цей процес три роки тому, вважаючи, що існує три великі загрози: конфлікти, кліматичні зміни та пандемії», — сказав Мюррей.

За його словами, перелік ризиків виявився значно ширшим, ніж очікували спочатку. Тому урядам необхідно виділяти кошти та фахівців для прогнозування, запобігання й підготовки до широкого спектра глобальних загроз.

Про результати дослідження повідомляє The Guardian.

Раніше колишній інженер-дослідник Google DeepMind Білал Чуґтай заявив, що штучний інтелект потенційно може знищити людство, а часу для уникнення такого сценарію може ставати менше. 

Близько половини учасників опитування, проведеного на замовлення Politico, виступили за уповільнення розвитку штучного інтелекту, щоб зменшити можливі ризики. Опитування охопило шість західних країн — Велику Британію, Німеччину, Іспанію, Канаду, США та Францію.