ФСБ почала частіше публікувати постановочні відео затримань політв'язнів, — Меморіал

Після початку повномасштабної війни Росії проти України Федеральна служба безпеки РФ (ФСБ) значно частіше публікує в інтернеті короткі відео затримань людей, яких переслідують у межах політично мотивованих кримінальних справ. 

Автори дослідження проаналізували 70 кримінальних справ, фігуранти яких брали участь у подібних відеозйомках ФСБ.

За спостереженнями «Меморіалу», після початку російського вторгнення в Україну у 2022 році телеграм-канали державних пропагандистських агентств ТАСС і РИА Новости стали у два-три рази частіше згадувати Федеральну службу безпеки РФ. Водночас частка повідомлень із згадками про ФСБ, які супроводжуються відеоматеріалами, за роки повномасштабної війни зросла майже вдвічі.

Правозахисники наголошують, що такі ролики не можна вважати достовірним відображенням подій. Зокрема, кадри затримань можуть суперечити свідченням затриманих, зафіксованим у матеріалах кримінальних справ. Крім того, зізнання, записані на відео, нерідко отримують під тортурами.

На думку представників «Меморіалу», ці матеріали передусім виконують пропагандистську функцію та розповідають більше про методи роботи самої спецслужби, ніж про обставини справ.

Дослідники виокремили п’ять типових сюжетних блоків, які використовують у таких роликах:

• оперативна зйомка;
• затримання підозрюваного;
• демонстрація результатів обшуку або огляду;
• транспортування затриманого;
• зізнання.

Оперативні кадри, на яких людину нібито знімають безпосередньо під час підготовки або вчинення злочину, трапляються лише у шести з 70 досліджених справ. Правозахисники пояснюють це тим, що заздалегідь зафіксувати підозрюваного під час імовірного злочину складно, а отриманий матеріал не завжди має достатньо ефектний вигляд.

Водночас усі шість справ, у яких використовували такі оперативні записи, за даними «Меморіалу», були пов’язані з провокаціями з боку ФСБ.

За оцінкою правозахисників, силовики намагаються зробити сцени затримання максимально жорсткими й динамічними. На відео підозрюваних кидають на землю, заламують їм руки та хапають за волосся.

Приблизно чверть таких сцен, за оцінкою «Меморіалу», є постановочними. На це, зокрема, можуть указувати випадки, коли оператори опиняються на місці події раніше за силовиків, а поведінка затриманих виглядає неприродною.

Наприклад, людина може до останнього не реагувати на наближення озброєних співробітників або відразу після падіння на землю спокійно й без запинок відповідати на їхні запитання.

Оскільки зйомки рідко вдається завершити з першого дубля, затримання часто організовують у безлюдних місцях. У таких роликах підозрювані прогулюються серед гаражів або посеред чистого поля.

Зізнання також можуть записувати багаторазово, доки співробітників спецслужби не задовольнять інтонації та формулювання затриманого.

Участі затриманих у таких відеозйомках, за даними правозахисників, домагаються за допомогою як фізичного насильства, так і обману.

Кримський художник Богдан Зіза розповів, що оперативники ФСБ записали щонайменше п’ять варіантів його зізнання та вибачень. За його словами, співробітники спецслужби били його, коли вважали, що він недостатньо щиро демонструє каяття.

Текст зізнання при цьому змінювався, а нові формулювання щоразу повторно погоджували з керівництвом.

Ще один випадок стосується жителя Донецька Георгія Табуєва. За інформацією «Меморіалу», співробітники ФСБ пообіцяли йому два роки позбавлення волі, якщо він розпакує посилку з вибухівкою перед камерою.

Табуєв погодився на запропоновані умови, однак зрештою отримав 14 років позбавлення волі. Водночас записане за його участю відео так і не опублікували.

Правозахисники вважають, що постановочні відео затримань стали повноцінним інструментом політичних репресій у Росії.

За висновками дослідників, за допомогою таких матеріалів ФСБ намагається залякувати опонентів влади, створювати в суспільстві відчуття тотального контролю з боку спецслужб і нав’язувати власну версію подій.

Отже, відеозаписи затримань, які поширюють російські силові структури, не завжди відображають реальний перебіг подій. Як наголошує «Меморіал», їх варто розглядати передусім як пропагандистський інструмент, покликаний формувати потрібне владі уявлення про роботу спецслужб і переслідування людей у політичних справах.

Як з’ясували правозахисники проєкту «Підтримка політв’язнів. Меморіал», значна частина таких роликів має постановочний характер і використовується для залякування противників російської влади та демонстрації нібито ефективності спецслужби.

Нагадаємо, російська пропаганда поширює черговий фейк про нібито постановочні зйомки наслідків атак по Україні. Для цього в мережі опублікували три світлини чоловіка з маленьким собакою, які начебто зроблені після обстрілів у Дніпрі, Києві та Рівному. Однак два зображення виявилися згенерованими за допомогою штучного інтелекту.

Крім того, російська пропаганда поширює підроблене повідомлення нібито від імені Краматорської міської військової адміністрації про вилучення майна на користь Збройних сил України. У міській раді офіційно спростували цю інформацію.